Похорон радянського патерналізму

Якщо уряд в умовах війни і пов’язаного з цим падіння економіки думає про економічні реформи, це робить йому честь. Утім, іншого виходу просто немає — що швидше буде проведено реформи, то раніше країна почне вибиратися з ями, до якої потрапила. Як повідомив міністр фінансів України Олександр Шлапак, за оцінкою його відомства, прямі втрати доходів до державного бюджету від подій у Донецькій і Луганській областях нинішнього року наближаються до 16 мільярдів гривень. «А ще є втрати, пов’язані з ними — недовіра зовнішніх ринків», — сказав днями міністр в ефірі одного з телеканалів.

«Переконаний: коли б не події на Сході Україні, які виступили каталізатором надзвичайно негативних процесів у цілому в економіці, бюджеті, банківському секторі, нам вдалося б повністю втриматися в рамках конструкції бюджету, яка нами тоді планувалась», — упевнений Шлапак. А наступного дня, в середу, виступаючи перед журналістами після засідання Кабміну, він, ніби продовжуючи тему, заявив про те, що уряд вважає реалістичним свій намір за підсумками 2014 року втримати бюджетний дефіцит на рівні 5% ВВП. «Це той рубіж, за який ми не маємо права вийти», — додав глава Мінфіну і підкреслив, що державний бюджет України на 2015 рік має бути підготовлений на основі нових принципів. «Сьогодні ми можемо розпочати реформування міжбюджетних зв’язків, не чекаючи конституційних змін, — підкреслив міністр, — що вкрай необхідно для регіонів, і почати формувати бюджет, можливо, вже 2015 року, якщо нас підтримають у парламенті, на новій базі міжбюджетних відносин».

•  Основні напрями реформи, за словами Шлапака, передбачають, зокрема забезпечення бюджетної автономії і фінансової самостійності місцевих бюджетів, закріплення за ними стабільних джерел доходів і розширення їх прибуткової бази. Міністр також покладає надії на введення нового механізму бюджетного регулювання і вирівнювання, нові види трансфертів і посилення відповідальності профільних міністерств і відомств за реалізацію державної політики у відповідних галузях, децентралізацію витратних повноважень і чіткий розподіл компетенцій, сформований за принципом субсидіарності. Бюджетна реформа повинна дозволяти верстати місцеві бюджети, не чекаючи центрального, і передбачати їх готовність до 25 грудня.

Міністр зазначив, що Україна переходить до дворівневих бюджетних відносин, де перший рівень — це області, другий — міста обласного значення, райони й об’єднання громад. Таким чином, країна прощається з триповерховим бюджетом, що залишався ще з радянських часів. Як це відбуватиметься? «Громади, — розповідає Шлапак, — які мають можливість об’єднатися (відповідний закон перебуває у парламенті і, ми сподіваємось, буде підтриманий) і мають не менше п’яти тисяч жителів, отримають такі самі повноваження, як і міста обласного підпорядкування. Вони можуть мати прямі міжбюджетні відносини з центральним бюджетом України. Ті громади, які ухвалять рішення про об’єднання до 15 жовтня, можуть отримати таке право вже з 1 січня 2015 року. А ті органи самоврядування, які не об’єднались донині, позбавляються права на виконання делегованих державою повноважень (їх виконуватиме структура вищого рівня)».

•  Розповідаючи про принципи утворення прибуткової частини місцевих бюджетів, міністр назвав податок на доходи фізичних осіб головним податком, який, як і раніше, залишатиметься в їхньому розпорядженні і слугуватиме базою для їх формування. Але в розпорядження місцевих бюджетів передаються й інші ресурси. Перш за все, це 10% податку на прибуток підприємств (понад чотири мільярди гривень). Плата за надання адміністративних послуг — 100% державного збору. Екологічний податок — 80% (зараз 35%). Розмір збору з продажу підакцизних товарів встановлюватиме сама громада, а держава передбачатиме для неї лише його верхню планку. На місцях залишиться і податок на комерційне нежитлове майно, яким обкладатимуться комерційні торговельні й офісні центри. За оцінкою міністра фінансів, реформа міжбюджетних відносин збільшить прибуткову частину місцевих бюджетів як мінімум на 14 мільярдів гривень.

Міністр сподівається, що закон про реформування міжбюджетних відносин парламент ухвалить у першому читанні у вересні. Він говорить, що на місцевий рівень буде передано саме ті податки, у зборі й адмініструванні яких місцева влада раніше не була зацікавлена. Посилаючись на приклад підакцизних товарів, Шлапак стверджує, що українська податкова міліція не в змозі впоратися з контрабандним продажем сигарет і алкоголю, поки цим не почне займатися ще й місцева влада, зацікавлена в тому, щоб частина цього податку йшла в її кишеню, тобто до місцевого бюджету. Те ж саме і з нерухомим комерційним майном. «Ви самі його побудували, — говорить міністр, — от і беріть податок, усі 100%, до місцевого бюджету». «Ми впевнені, — підкреслює він, — що це значно збільшить зацікавленість місцевих бюджетів збирати ці податки, оскільки при цьому зростатимуть їхні фінансові можливості».

•  Багато новацій передбачено у сфері міжбюджетних трансфертів і дотацій. Базова дотація, за словами міністра, буде лише одна — бюджетам обласного рівня і бюджетам обласного значення — районам, яких сьогодні 642, і бюджетам об’єднаних громад. Окрім цього, вводяться освітня субвенція, субвенції на підготовку робочих кадрів, медична, на виконання окремих державних програм і реверсна дотація з місцевих державному бюджету. Субвенції розраховуватимуться в профільних міністерствах і відомствах, а не в Мінфіні, як це робиться сьогодні, оскільки політику у своїх галузях розробляють і здійснюють саме вони, а не Мінфін.

Так, Міносвіти отримуватиме приблизно 140 мільярдів гривень і формульний розрахунок коштів на одного учня або студента. «Якщо ви маєте можливість на ці кошти утримувати ту мережу установ, що ви маєте, то ось вам ресурси — утримуйте, — звертається міністр до чиновників Міносвіти. — Якщо ви, наприклад, можете на ці гроші впроваджувати в школах другу або третю, п’яту іноземну мови — будь ласка, впроваджуйте. Можете брати додаткову кількість учителів. А якщо немає такої можливості, доведеться оптимізувати мережу установ, займайтесь політикою в галузі освіти. Цим сьогодні має займатись Міністерство освіти, а не Міністерство фінансів або економіки. Прорахуєтесь — нестимете відповідальність. До речі, три роки тому міністр освіти Польщі був змушений через це подати у відставку, оскільки не зміг забезпечити свої установи фінансами».

•  «Але, на відміну від порядку, що існує сьогодні, — продовжує міністр, — невикористані кошти, якщо якась область зекономила їх за рахунок раціоналізації мережі, не вилучатимуться. Вони залишаються в області або громаді, і їх можна використовувати для розвитку і підтримки установ. Зекономили — можете ремонтувати школи, підвищувати зарплату вчителям — це ваша справа. Приймайте рішення, яке вважаєте за необхідне». Продовжуючи тему системи вирівнювання, Шлапак розповідає, що всі суб’єкти держбюджету буде розбито на три групи. У першій категорії — ті, у кого сьогодні індекс здатності залучення бюджетних надходжень на одного жителя значно більший за одиницю. Це великі міста, а також шість обласних бюджетів, 70 міст обласного значення і 26 районних бюджетів. Щодо них проводитиметься реверсна дотація, тобто вилучення зайвих грошей, але не 100%, а лише 50%. Решту ці території зможуть спрямовувати на свій розвиток.

У категорії від 0,9 до 1,1, за словами міністра, нічого не міняється, їм базова дотація виділятиметься в тих самих розмірах, що й сьогодні. Третя категорія (у ній три обласні бюджети, 39 міст обласного значення і 25 районних бюджетів) отримає добавку до необхідного їй ресурсу, але не в повному обсязі, а лише 80%. На думку Шлапака, система вирівнювання, що діє досі, підтримувала «добрий», хоча таких підходів уже ніде у світі не існує. Нова система, запозичена в Польщі і в Німеччині, не передбачає зрівнялівки, а дає можливість тим, хто ефективно працює, додатково заробляти. А якщо ресурсів у когось не вистачає, то є можливість наприкінці року підстрахувати, але здебільшого треба сподіватись на свої сили.