«Польський Давос»: очікування та прогнози
Із 6 по 8 вересня 2016 року в Криниці-Здруй відбудеться XXVI Економічний форум. Щорічно на форум, який експерти називають «польським Давосом», приїжджає понад 2500 учасників — лідери політичного, економічного і громадського життя з близько 60 країн Європи, Азії та Америки. За оцінками фахівців, він є найважливішою економічною конференцією в Центральній і Східній Європі. Саме тут вже понад 20 років зустрічаються прем’єр-міністри, представники урядів європейських держав, єврокомісари, керівники європейських компаній, вчені та експерти з економіки, політики, суспільного життя.
Як і щороку, запрошення на економічний форум в Криниці-Здруй отримали український президент, голова уряду та низка міністрів. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та віце-прем’єр-міністр України з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підтвердили свою участь в XXVI Економічному форумі, який цьогоріч відбувається під девізом «Європа перед обличчям викликів — об’єднані чи розділені?». Серед учасників форуму також експерти Інституту суспільно-економічних досліджень. Зокрема, провідні експерти аналітичного центру ІСЕД Ярослав Жаліло, Андрій Веселовський та Маріанна Онуфрик представлятимуть свої доповіді в профільних дискусійних панелях щодо зони вільної торгівлі між Європейським Союзом, ролі Південного Кавказу в енергетичній безпеці Європи, родинно-орієнтованої політики, а Крістіна Аврамченко модеруватиме панель з проблематики децентралізації в Україні.
«Україну на форумі в Криниці представлятиме прем’єр-міністр, від якого чекають викладу економічної стратегії та, окремо, плану дій на її виконання. Усі його попередники говорили або про перше, або друге, і це підривало довіру сусідів та інвесторів, — аналізує роль цієї конференції в політичному житті Європи та можливі її наслідки для України кандидат політичних наук, дипломат Андрій Веселовський. — Тому Україні, представленій і прем’єром, і депутатами, і керівниками багатьох міст та районів, і науковцями, варто звернути увагу на три важливі аспекти.
Перше: 85% учасників з 2 500 заявлених — це поляки, всі верстви польського суспільства, бізнесу і керівництва. Серед них кілька десятків — лідери польських громадських, ділових організацій за кордоном, глобальної Полонії, через яку Польща утверджує себе як світового партнера і претендента до G20. В Криниці вони встановлять контакт з польським бізнесом і повезуть конкретні пропозиції в усі куточки планети. Українська діаспора здатна виконувати таку ж роль, для цього ми маємо скликати Українські форуми не раз на п’ять років і не в театрах, і запрошувати на них не бомонд в діамантах, а виробників та економістів.
Друге: господарі поляки використовуватимуть будь-яку нагоду, аби ангажувати іноземних гостей до ділових домовленостей — в торгівлі, в інвестиціях, в енергетиці і в косметиці, в туризмі і в дослідженнях. Власне, для цього і форум — продемонструвати гостям Польщу не в буклетах та фотоальбомах, а в живих, готових до співробітництва людях.
По-третє: упродовж останніх 25 років Польща пройшла складний шлях від контрольованого в’язня «соціалістичного табору» до впливової європейської держави, яка позиціонує себе центром Європейського Сходу. Історичні європейські гранди Німеччина, Франція, Британія з повагою ставляться до цієї нової Польщі. Цей шлях цілком до снаги і Україні. Більше того: тільки здійснення глибоких і болісних реформ, на зразок польських, гарантуватиме Україні безпеку від агресії зі Сходу і перспективи у спільній Європі. Все це можна буде побачити і відчути у Криниці у вересні. І, зробивши належні висновки, будувати нову Україну».
«Що ж до панелі, де виступатиму я, — продовжує Андрій Веселовський, який упродовж багатьох років був національним координатором України в ГУАМ, — то тут обговорюватимуть роль Південного Кавказу (Азербайджан, Грузія) в енергетичній безпеці Європи. А там, де енергетика — там і тероризм, і міграція, і міждержавні конфлікти, і, водночас, надії на їх подолання. Це життєво важливі для України питання, тим більше, що і ми, і ці дві країни (разом з Молдовою) — члени ГУАМ, Організації за демократію і економічний розвиток. Всі чотири держави є об’єктами втручання і агресії РФ. Саме цю інформацію важливо донести до учасників форуму».
Ярослав ЖАЛІЛО: «Подолання кризи — не у відкаті назад, а у переході ЄС на новий оберт розвитку. Розуміння цього є — що чітко простежується у програмі форуму. Проблематика інформатизації, інтелектуалізації, становлення нової «розумної» економіки червоною ниткою пронизує значну частку панельних дискусій. Саме тут варто шукати нові об’єднавчі рушії для Європи. І Україна посідає виграшну позицію, оскільки має «неоране поле» для проектів щодо впровадження інформаційних технологій у різні сектори економіки, враховуючи базові галузі. Це вельми перспективний та взаємовигідний процес. Адже він дозволяє по-новому розглянути ресурсний потенціал України, що становить національне багатство, перейти на якісно нові рівні ефективності його використання, а відтак — і продуктивності праці. Нам потрібно донести європейцям цю думку та добитися їхнього розуміння, що, вичікуючи, доки ми самі боротимемося з корупцією чи влаштовуватимемо справи на сході, вони ризикують втратити Україну як конкурентну перевагу для майбутньої Європи взагалі. Потрібна потужна участь ЄС в інституційній модернізації України та якнайшвидшому відновленні сталого економічного зростання — і це найкращим чином вирішуватиме згадані внутрішні проблеми»
А от які надії в економічній площині плекає Україна від участі в такому високоповажному зібранні, прокоментував екс-заступник міністра економіки України, член правління Інституту суспільно-економічних досліджень Анатолій Максюта: «Фундаментальною відмінністю такого рівня конференції є відкритість мислення про стан та майбутнє держави і економіки на тлі глобальних змін, що відбуваються у світі та регіоні Європи. У процесі дискусій експертів та практиків бізнесу найвищого класу, а також представників політичної еліти можна проаналізувати ключові моделі рішень, які здатні серйозно вплинути на економічне і суспільне становище у майбутньому. Саме на конференції такого широкого формату представники урядів визначають рівень довіри інвесторів до своїх країн і можуть внести відповідні корективи у свою діяльність. Отже, завдання представників України на цій конференції я бачу у тому, щоб почути, що кажуть про Україну, представити себе, взяти участь в дискусіях і зробити висновки щодо корекції реформ, щоб Україна посіла достойне місце серед європейських країн як за економічним розвитком, так і за спроможністю впливати на розв’язання глобальних викликів».
Дійсно, Економічний форум в Криниці-Здруй протягом останніх років став найвідомішим місцем зустрічі бізнесменів та політиків зі Сходу та Заходу. Тут створена прекрасна можливість для дебатів і неформальних переговорів. А, як відомо, індивідуальні контакти — це унікальна можливість для укладення важливих та вигідних угод.
«Девіз форуму відображає ключовий дискурс цьогорічних обговорень: як подолати кризу роз’єднання, яка вражає сьогодні Європу. Є позитивний сигнал, і важливо, щоб європейці його усвідомили: дедалі очевиднішим стає те, що ця криза — не системна вада ЄС і навіть не «хвороба зростання». Вона — наслідок надмірно живучих «привидів минулого» — невирішених проблем, які продовжують гнітити самих членів Євросоюзу та країни макрорегіону Європи та Близького Сходу», — вважає доктор економічних наук, керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло.
«А це означає, що подолання кризи — не у відкаті назад, а у переході ЄС на новий оберт розвитку. Розуміння цього є — що чітко простежується у програмі форуму. Проблематика інформатизації, інтелектуалізації, становлення нової «розумної» економіки червоною ниткою пронизує значну частку панельних дискусій. Саме тут варто шукати нові об’єднавчі рушії для Європи. І Україна посідає виграшну позицію, оскільки має «неоране поле» для проектів щодо впровадження інформаційних технологій у різні сектори економіки, враховуючи базові галузі. Це вельми перспективний та взаємовигідний процес. Адже він дозволяє по-новому розглянути ресурсний потенціал України, що становить національне багатство, перейти на якісно нові рівні ефективності його використання, а відтак — і продуктивності праці. Нам потрібно донести європейцям цю думку та добитися їхнього розуміння, що, вичікуючи, доки ми самі боротимемося з корупцією чи влаштовуватимемо справи на сході, вони ризикують втратити Україну як конкурентну перевагу для майбутньої Європи взагалі. Потрібна потужна участь ЄС в інституційній модернізації України та якнайшвидшому відновленні сталого економічного зростання — і це найкращим чином вирішуватиме згадані внутрішні проблеми», — наголосив пан Жаліло.
