Проект, який одному банку не здолати

Про це повідомив заступник голови КМДА Михайло Костюк. За його словами, одному банку такий масштабний проект просто не до снаги. Тому в можливій відмові від будівництва підземки російського Внєшекономбанку, про яку напередодні писали ЗМІ, чиновник загрози не бачить.

«Нині триває процес пошуку кредиторів. Це буде дуже великий кредит. Буде консорціум банків — не думаю, що один банк фінансуватиме цей проект... Оголосять конкурс. На ньому, я впевнений, відбудеться консорціум банків, де буде мінімізовано ризики, збалансовано фінансове навантаження. Я не бачу в цьому загроз, хоча темп впровадження — такий, який є», — констатував Костюк.

Водночас у прес-службі Внєшекономбанку повідомили, що банк таки може розглянути можливість фінансування проекту. Але лише за умови отримання статусу міжнародної фінансової організації на території України. Мовляв, такі вимоги російського законодавства.

Тим часом у столичному метрополітені готуються до перегляду схеми оплати проїзду. За словами Костюка, розробляють модель, при якій купівля комплексного квитка на весь муніципальний транспорт буде вигіднішою для споживача, ніж одноразовий проїзд. Нову схему оплати планують впровадити уже з наступного року, після того, як отримають перші модернізовані вагони від Крюківського вагонобудівного заводу. На підприємстві життя 95-м сорокарічним вагонам обіцяють продовжити ще, як мінімум, на 20 років, при цьому поліпшивши їхню безпеку й комфорт. Крім того, у вагонах передбачено місця для осіб із обмеженими фізичними можливостями.

«Для пасажирів це новий салон, нове освітлення, система відкривання дверей, а також понижений рівень шуму й вібрації. Це те, що треба пасажирам», — вважає президент Крюківського вагонобудівного заводу Володимир Приходько.

Модернізація одного такого вагона коштує один мільйон євро, новий — майже 1,5 млн євро. У цілому проект обійдеться в понад один мільярд гривень. Утім, фінансують його за кошти Кіотського протоколу. Передбачається, що після модернізації вагони споживатимуть на третину менше електроенергії, а отже, менше шкодитимуть природі. Завершити модернізацію вагонів планують 2014 року.

Продовжити співпрацю із Крюківським вагонобудівним заводом столична влада планує й у проекті міської електрички. Як заявив Костюк, зараз проект потребує чотири нові комплекти рухомого складу. Але грошей на них у бюджеті немає. Тому в КМДА планують залучити до оновлення виробника — Крюківський вагонобудівний завод — і лізингову компанію.

Крім того, столична влада прагне побороти економічну збитковість міської електрички. Для цього Костюк пропонує змінити її схему руху. А саме — поділити нинішній маршрут електрички між двома поїздами, котрі курсуватимуть за півдугою.

«Технологія це дозволяє. Таким чином ми скоротимо інтервал руху і локалізуємо ті ділянки, де пасажирів майже немає. А також забезпечимо графіковість», — вважає заступник голови КМДА.

Ще один транспортний проект, який пообіцяв Костюк, — швидкісна трамвайна лінія між столичними районами Дарниця і Троєщина. За його словами, на цей проект 2014 року планують спрямувати близько 15 млн грн.