Профспілки підтримують прозору приватизацію

Фонд держмайна поволі, але системно й наполегливо готує себе до нової, досі, здавалося б, непідйомної для нього ролі не лише продавця, а й реального керівника державного майна. Уперше глава Фонду Михайло Чечетов сказав про це в інтерв’ю «Дню», заявивши про перспективу перетворення відомства на міністерство майнових відносин. Минулого тижня під час зустрічі першого заступника голови ФДМУ Євгена Григоренка з лідерами профспілки металургійної та гірничодобувної галузей намір Фонду більш активно долучатися до всіх питань управління державними підприємствами, а також корпоративними правами держави на колишніх державних, а нині приватизованих підприємствах отримав практичне підтвердження. Більше того, ФДМУ, схоже, зміг заручитися в цьому підтримкою такого потужного об’єднання найманих працівників, якою є ця профспілка.

Проте прямо про ці наміри Фонду на нараді із захисниками інтересів українських металургів і рудокопів практично не йшлося. Офіційний порядок денний передбачав обговорення підсумків виконання угоди про прискорення вирішення складних соціальних питань галузі, підписаної рік тому. Але при цьому в основу були покладені проблеми інвестиційної спрямованості приватизаційних процесів, структурної перебудови в металургійній та гірничодобувній промисловості, взаємодії з новими власниками підприємств, від яких профспілка чекає як організації ефективної роботи, так і підвищеної соціальній відповідальності.

У цьому плані перше, що пообіцяв Григоренко профспілковим лідерам — спільний контроль за виконанням умов, на яких інвестори-покупці приватизували підприємства. «Інвестиційні зобов’язання, — сказав заступник глави Фонду, — є сьогодні єдиним ланцюжком, що зв’язує нас з інвесторами й дозволяє якимось чином на них впливати». Другий пункт співпраці ФДМУ з профспілками, згідно з підписаною угодою, — кадрова політика. І Григоренко визнав, що ФДМУ в цьому напрямку спрацював погано, за що винуватці, за його словами, вже покарані. «Далі ми працюватимемо тісніше», — інформував він металургів. В Україні готується кампанія із «суцільної атестації» керівників підприємств, повідомив Григоренко. «Мета цієї кампанії — перетрусити, переглянути цих людей, визначити, хто може працювати», — сказав він і додав, що надалі планується призначення керівників підприємств, де держава контролює ситуацію, узгоджувати з профспілками, а також залучати їх до формування резерву керівників підприємств. «Ми будемо консультуватися з профспілками з кожного питання звільнення або призначення керівників підприємств, — запевнив Григоренко, хоча й оговорив деякі умови цієї співпраці: — Ми не можемо піти на те, щоб виконувати все те, що ви нам скажете, але консультуватися будемо з кожної нагоди й обіцяємо прислухатися до всіх пропозицій». Фонд також збирається залучати профспілки до спостереження за формуванням і рухом фінансових потоків: «Де та тіньова частина, куди вона йде й що треба зробити для того, щоб спрямувати гроші на збільшення фонду оплати праці? Знайдемо частину тінізації, де ховається прибуток,— продовжував Григоренко, — виведемо, як то кажуть, на чисту воду — отримаємо можливість розв’язувати соціальні проблеми на підприємствах. Ні ми без вас, ні ви без нас цю проблему не розв’яжемо».

Як велику небезпеку для трудових колективів і держави розглядали учасники наради процес тіньової приватизації шляхом санації, що активізується в країні. Як сказав Григоренко, в умовах, коли приватизація стала набагато відкритішою, ніж санація, придбання підприємства та контроль над його активами таким шляхом став дешевшим, ніж приватизація. «І поки буде різниця в ціні, всі сили будуть спрямовані на те, щоб підприємства штучно збанкрутіли й через цей механізм заполучити їх у власність», — заявив Григоренко й розповів про плани протистояння цьому. Це — зміни в закон про банкрутство — вони вже представлені в парламент, але не ухвалені, бо наступають на мозоль тим, хто хоче використати цю схему для дешевого придбання активів. І тут Фонд хоче об’єднати свої зусилля з профспілками для впливу на парламент. При цьому Григоренко пожалівся, що на цей процес могло б впливати також Мінекономіки, але, за його словами, «ми отримуємо від нього голі заклики посилити контроль, тоді як важелі знаходяться саме в цьому міністерстві».

Профспілка металургів і ФДМУ дуже високо оцінюють рівень своєї співпраці. За словами профспілкового лідера Володимира Козаченка, це сприяло тому, що приватизація такого великого об’єкта, як металургійний комбінат «Криворіжсталь» (там працює 55 тисяч чоловік) пройшла без соціальних потрясінь. Про це ж говорив і глава профкому комбінату Юрій Бабченко. Він особливо зупинився на соціальній сфері підприємства й підкреслив, що завдяки співпраці з Фондом уся вона в процесі приватизації була збережена. Говорячи про соціальну сферу, профспілкові лідери підкреслювали, що поки зарплата на підприємствах не забезпечує працівникам свободу вибору місць і умов відпочинку, вони потребують соціальних послуг з боку підприємств. І профспілки вважають, що ставити питання про відторгнення соціальної сфери ні політично, ні економічно невигідно. На нараді наводився приклад того, як відстоювала соціальну сферу підприємства профспілка заводу ім. Петровського. Спочатку це були досить жорсткі заходи, але коли з’явилося бажання сісти за стіл переговорів, виник компромісний варіант. Профспілкові лідери, натхненні таким підходом, збираються відстоювати й соціальну сферу Макіївського меткомбінату, вони добиваються погашення до кінця року всіх боргів із зарплати перед металургами й мають у цьому повну підтримку керівництва ФДМУ. «Налаштування на спільну роботу й у Фонді, й у профспілці, — заявив Козаченко, — дає нам можливість робити дуже багато такого, що ми раніше зробити не могли». Напевно, аналогічна думка є й у Фонді, що поставив собі за мету поступово перерости в міністерство майнових відносин...