Рада легалізувала тендерну «клептоманію»

Щонайменше декілька тижнів знадобиться, щоб зрозуміти те, що конкретно наухвалювали. Однак вже зараз очевидно найбільший «приз» цієї «чистої гри» — Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель, №9634». Він звільняє від тендерної процедури закупівлі державних підприємств. За різними оцінками, із 360 мільярдів гривень державного бюджету 250 фактично ділитимуть «під ковдрою». Адже якщо немає тендерів — немає й публічної інформації про те, як витрачаються державні кошти. Ну і відповідно — немає навіть найменшого шансу для оскарження нечесних закупівель.

Страшно лише уявити масштаби наслідків таких законодавчих змін. Якщо ще в умовах публічності посадовці примудрялися класти собі до кишені буквально мільйони бюджетних гривень («День» №55 від 29 березня 2012 року — «Ми повернули до бюджету шість мільйонів гривень»), то що буде тепер? «Мінімум 70 мільярдів вкрадуть, це я гарантую», — зауважив «Дню» виконавчий директор Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Для довідки — 70 мільярдів — це два (!) українських бюджети освіти, шість (!) бюджетів охорони здоров’я. «Обклала податками малий та середній бізнес, щоб наповнити державний бюджет. Теперішня влада підняла пенсійний вік, щоб зекономити бюджетні кошти. Позакривала декілька десятків сільських шкіл та ФАПів, щоб зекономити бюджетні кошти. А тепер зробила все, щоб ці бюджетні кошти красти, — обурюється Шабунін. — Я вітаю підприємців, особливо малих та середніх, і пенсіонерів, які своїми грошима та здоров’ям профінансують маєтки в Австрії. Цинізм вражає. Люди в селах помиратимуть, бо до них не зможе вчасно приїхати швидка, а зекономлені кошти підуть на збагачення конкретних чиновників».

Варто зауважити, що парламент нинішнього скликання робить не першу спробу легалізувати «клептоманію» держслужбовців. Навесні минулого року депутати ухвалили Закон №7532, але під тиском міжнародних фінансових інституцій (спільна позиція Світового Банку та Європейської комісії) Президент ветував його. Янукович був змушений піти на цей крок, тому що «кредитори» пригрозили: якщо підпишете цей закон, забудьте про будь-яку технічну допомогу і будь-які кредити. Утім сьогодні, здається, шанс на вето Президента за таким сценарієм дуже мізерний. «Схоже, що вони на ці кредити (фінансова допомога Світового Банку та ЄС — А.Д.) і не розраховують», — каже Шабунін. Крім того, за словами експерта, владі треба швидко брати гроші на вибори. «Зараз все залежить від позиції не в Україні, а за її межами, — переконаний Шабунін. — І громадськість вже зробила все, аби і Світовий Банк, і Американське посольство, і представництво ЄС в Україні були поінформовані про ці зміни». Тим не менше, готуючи матеріал до друку, «Дню» так і не вдалося отримати коментар щодо змін у тендерному законодавстві від жодного з міжнародних кредиторів України.