Рекордне зміцнення... затягнеться?!

Національний банк України на 11 вересня 2019 року встановив офіційний курс долара на рівні 24,88 гривні за долар. Востаннє курс долара опускався нижче 25 гривень у серпні 2016 року.

Відповідні дані Нацбанк опублікував на своєму сайті.

Зазначається, що за день Нацбанк знизив офіційний курс валют одразу на 14 копійок. За останні декілька місяців долар подешевшав на понад 2 гривні.

Також 10 вересня долар впав нижче 25             гривень і на міжбанківському валютному ринку.

Вперше за 3 роки курс долара впав нижче 25 гривень. Пояснюємо, що відбувається та які існують ризики

За даними Національного банку України, наразі курс іноземних валют в Україні підтримується високими цінами на товари українського експорту.

«Упродовж січня-серпня 2019 року на ринку спостерігалася переважно чиста пропозиція валюти. Гривню підтримували не один, а відразу декілька чинників: сприятлива зовнішня цінова кон’юнктура для товарів українського експорту, зокрема аграрної і металургійної продукції, і стабільні надходження експортної виручки», — повідомили у прес-службі Нацбанку.

Напередодні у Рахунковій палаті підрахували, що через зміцнення курсу гривні бюджет недоотримав 9 мільярдів гривень. Водночас зміцнення гривні дозволило зекономити 11,5 мільярда гривень на обслуговування державного боргу.

Гривня посіла друге місце серед валют світу за темпами зміцнення. І стала чи не головним ньюсмейкером останнього місяця

Достатньо голосно зазвучали заклики окремих експертів до Національного банку збільшити обсяги купівлі валюти і зупинити ревальвацію. На їх думку, таке стрімке посилення національної валюти шкодить економіці, а дії НБУ, який не перешкоджав посиленню гривні, є незрозумілими.

Шукати особливий підтекст в діях Нацбанку на валютному ринку немає жодного сенсу, — пояснює  заступник директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський. Не існує ані таємних документів, якими регулюється курс, ані таємного бункера, де приймаються рішення щодо інтервенцій. Усі дії НБУ підпорядковані його довгостроковим стратегіям, іронізує експерт.

За його словами, упродовж останніх років НБУ жодного разу не змінював своїх підходів і чітко дотримувався Стратегії монетарної політики та Стратегії валютних інтервенцій. Ці документи визначають, що «НБУ дотримується режиму плаваючого обмінного курсу гривні», а «монетарна політика не спрямовується на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу».

Ринковий курс гривні, який визначається попитом-пропозицією на валютному ринку, є головним запобіжником накопичення економічних дисбалансів. Про це українці знають краще за інших — валютні кризи 2008—2009 рр. і 2014—2015 рр. є хрестоматійними прикладами розплати за недальновидну політику штучного утримання неринкового курсу.

В чому ж тоді сенс присутності Національного банку на валютному ринку? Сьогодні вона спрямовується на виконання двох основних завдань. Перше — згладжування надмірних коливань курсу, які є шкідливими для економіки, адже дестабілізують очікування і унеможливлюють нормальне бізнес-планування. Друге — накопичення міжнародних резервів, які виступають подушкою безпеки у випадку погіршення макроекономічної ситуації, пояснив Лепушинський.