Реєстраційний ПДВ-поріг для мікробізнесу: підвищити не можна залишати?

Український бізнес, насамперед малий, на цей час затиснутий у лещата: з одного боку на нього давлять нові регуляції від податкової (поновлення перевірок, введення РРО та санкцій за його невикористання і т.п.), з іншого – по ньому «б’ють» зовнішні фактори, такі як війна, падіння купівельної спроможності, блекаути і т.д.

Необхідність осучаснення податкового законодавства

Якщо ми хочемо зберегти робочі місця та збільшити надходження до бюджетів - треба ініціювати податкові зміни. Вплинути на нашого неадекватного північного сусіда поки не можемо, але у наших силах створювати умови для праці всередині держави. 

І саме підвищення реєстраційного ПДВ-порогу як мінімум у кілька разів є одним із елементів поліпшення умов для бізнесу. Хоча, по суті,  цей крок є актуалізацію порогу реєстрації платником ПДВ, оскільки він не переглядався майже 9 років (з  1 січня 2015 року), зупинившись на рівні 1 млн грн. У той же час, за даними Держстату, рівень інфляції за цей час склав 306,1%.

Тому, враховуючи інфляційні процеси, підвищення обов'язкової ПДВ-реєстрації до 3 млн грн мало відбутися автоматично.  Однак  Міністерство фінансів  блокує прийняття цієї норми.

Представники малого бізнесу, об’єднання малого бізнесу «Рада міст ЗахистиФОП», до якого входить 35 бізнес-організацій зазначають, що необхідність підвищення порогу продиктована здоровим глуздом: якщо змінюється загальноекономічна ситуація, то і умови ведення бізнесу мають пройти певну ревізію.

Аргументи Мінфіну  

У міністерських кабінетах стверджують, що  у разі підвищення реєстраційного порогу ПДВ втричі (до 3 млн.грн.) до рівня, визначених для окремих країн ЄС, таких як Франція, Ірландія, Італія, Литва - державний бюджет недотримуватиме щороку від 1,9 млрд грн  до 4,1 млрд грн.

Що забули врахувати у Мінфіні

У своїх  розрахунках чиновники чомусь забули врахувати позитивний економічний ефект від детінізації обігу, що спонукатиме мікробізнес легалізувати доходи, причому не лише свої, а й найманих працівників. За рахунок позитивних змін, зокрема підвищення ліміту переходу на ПДВ, лібералізації ринкового зменшення навантаження на фонд оплати праці, перезавантаження БЕБ, ДМС, ДПС – ми отримаємо значне зменшення тіні, і, з одного боку - підвищення надходжень до казни держави, а з іншого - зменшення  адміністративного навантаження на бізнес. У підприємців вивільниться час і сили, які вони витрачають на адміністрування податків, складання звітів з ПДВ, реєстрацію податкових накладних та спілкування з податківцями під час їх розблокування. 

За результатами щорічного дослідження Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної-експертної платформи, втрати бюджету від схем ухиляння від оподаткування, у т.ч. і ПДВ,   становлять 156 -  245 млрд грн. А це в десятки разів більше, аніж 1,9 - 4,1 млрд грн за рік, від підняття порогу ПДВ.

Тож варто зайнятися ловлею більш великої риби, аніж витрачати час, ресурси, як держави, так і бізнесу, зокрема, малого, якому у 2022 р заблоковали 1 586 649 податкових накладних.

Більш того, за 14 місяців набирає чинності так звана «Схема ПДВ для малого бізнесу» (VAT scheme for Small Businesses), яка дозволяє з 1 січня 2025 року будь-якій країні-члену ЄС встановити поріг реєстрації ПДВ у розмірі 85 000 євро (3,42 млн грн). Тобто по всій Європі – покращують умови роботи мікробізнесу.

А наш поріг ПДВ значно застарів. Він став гальмом для мікробізнесу, який в нинішніх умовах необхідно розвивати, створювати нові робочі місця. Настав час застосовувати якісніші інструменти боротьби зі схемами ухиляння від оподаткування.

Тому українські підприємці звертаються до народних депутатів, які готують до другого читання законопроект 10016-д, є вікно можливостей для підняття ліміту для реєстрації платником ПДВ.

Сподіваємось, народні депутати почують голос українського малого та мікробізнесу та врахують пропозиції щодо підняття лімітів ПДВ, а також інших важливих податкових та інституційних змін, зазначених у статті.

Борис Емельдеш

Президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців

Коаліція «Рада Міст ЗахистиФОП»