«Робити якісний товар»; «Не давати хабарів»; «Платити податки»...

Ініціатива «Професійний уряд», звернулася до Петра Порошенка з пропозицією про зустріч. Випускники передових вишів світу пропонують новообраному президентові співпрацю — хочуть, щоб він, як гарант держави, взяв під свою опіку формування кадрової політики в органах державної влади. «Звертаємося до Вас із проханням провести зустріч у зручний для Вас час із представниками ініціативи з метою формування плану дій нашої співпраці задля сприяння створенню сильної команди професіоналів», — ідеться у відкритому зверненні Ініціативи.

Як відомо, до складу ініціативи «Професійний уряд» входить понад дві тисячі осіб, серед яких найбільше — представників бізнесу. Українці — випускники Гарварда, бізнес-школи INSEAD, Джорджтаунського університету в Україні, Оксфордського університету, Лондонської школи економіки, готові віддати свій час і знання, щоб допомогти країні реформувати економіку, подолати корупцію і зміцнити демократичні інститути в Україні.

«Ми вже три місяці працюємо в межах цієї ініціативи, — розповідає в коментарі «Дню» голова Асоціації випускників Лондонської школи економіки Василь Мірошниченко. За цей час, за його словами, вже 30 випускників провідних вишів світу отримали штатні посади в різних органах державної влади. Багато членів Ініціативи працюють позаштатними радниками міністрів закордонних справ, інфраструктури, економіки та інших стратегічно важливих галузей.

«Річ у тім, що в нас у сфері державних органів дуже мало управлінців. Здебільшого це політики, чиновники, які часто не розуміють, що таке менеджмент. Тому я вважаю, що саме бізнес повинен бути тим джерелом, із якого прийдуть менеджери-професіонали», — пояснює свою позицію голова Асоціації випускників Лондонської школи економіки.

Під час зустрічі з Петром Порошенком учасники ініціативи планують поговорити про реформування системи державного управління та механізмів боротьби з корупцією. Проте основна мета зустрічі — донести до бажання Ініціативи, щоб саме Петро Олексійович безпосередньо перейнявся процесом залучення бізнес-спільноти до реформування країни. «Від Петра Олексійовича ми очікуємо 100% підтримки, і хочемо, щоб він очолив цей процес як глава держави й реалізував його. Щоб ця ініціатива стала успішною, має відбутися тотальна зміна системи державного управління й від реформування системи зарплат у сфері державного управління. А це дуже складне питання в контексті питання боротьби з корупцією і в принципі реформування системи державного управління, — розповідає В. Мірошниченко. — Також потрібно розуміти, що ми повинні створити стабілізаційний фонд чи фонд реформування економіки України — перехідний фонд, із якого виплачуватимуть заробітні плати людям, які від нашої ініціативи підуть працювати в уряд. Такий тимчасовий фонд, як відомо, працював у Грузії».

ЦЕ РОЗДРУКОВАНИЙ Е-MAIL ВЛАСНИКА ОДНІЄЇ ВЕЛИКОЇ ГРУПИ КОМПАНІЙ СВОЇМ ПРАЦІВНИКАМ ВІД 26.02.2014

«День» уже писав про те, чого очікує бізнес від нового президента («Запит — на президента-антиолігарха!», «День» №95 від 28 травня 2014 року). Тепер, вочевидь, настав час запитати бізнес: що ж він може і, головне, готовий зробити для розбудови власної країни?

«Я ГОТОВИЙ І ДАЛІ ДІЛИТИСЯ З КРАЇНОЮ ЧЕСНО ЗАРОБЛЕНИМ. АЛЕ ВОДНОЧАС ВИМАГАЮ, ЩОБ І ВОНА ВИКОРИСТОВУВАЛА ПОДАТКИ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ»

Ужгородець Володимир Могорита — фізик-електронщик за фахом. Після закінчення фізфаку УжНУ працював на одному з підприємств Ужгорода, яке належало до радянського ВПК. Після банкрутства заводу став приватним підприємцем. Сьогодні він займається оптовими поставками посуду і кераміки, має спеціалізований магазин на центральному ринку Ужгорода, основні покупці якого — бізнес-туристи зі Словаччини та Угорщини. У дні Майдану пан Володимир не лише фінансово допомагав українській революції, а й сам їздив на Майдан. Спочатку носив бруківку на вулицю Грушевського, а за кілька днів знайшов собі «легшу» роботу — носив автомобільні шини.

Про нікчемне ставлення нашої держави до чесних платників податків знає не з газетних статей чи телевізійних ток-шоу. За десятиліття роботи сам ставав свідком таких бізнесових реаліті-шоу, які жоден найкреативніший продюсер не вигадає.

— Підприємці мого віку, котрі свого часу, щоб прогодувати родини, вивчити дітей, допомогти стареньким батькам, вимушено залишили заводські цехи, наукові лабораторії чи шкільні класи і взялися за «кравчучки», — вже багато зробили для України, — зазначає Володимир. — Ми не чекали від держави ані робочих місць, ані соціальних виплат, ані якихось преференцій. Саме тому цей прошарок підприємців найбільш чесно й свідомо сьогодні платить податки.

Що я пропоную для зміцнення вітчизняної економіки і на які «жертви» готовий іти? Найперше треба скасувати так званий єдиний податок, який дає змогу «роздробити» супермаркети, готельно-ресторанні комплекси та інші крупні підприємства на десятки «спрощенців» і сильно занизити базу оподаткування. Замість нього слід запровадити податок з обороту, який реально відображатиме базу оподаткування та фінансових потоків. Друге — заборонити готівкові розрахунки між підприємцями і впровадити касові апарати. Країна з бізнесом у тіні не має майбутнього, і це має розуміти кожен її громадянин незалежно від свого соціального статусу, інакше Майдани в Україні будуть регулярними. Третє — задля заміщення імпорту, товарна маса якого на українському ринку критична, слід запровадити справедливе кредитування реального сектору. У нас абсолютна більшість підприємців займається торгівлею, оскільки організовувати і здійснювати виробництво за здирницькими відсотками кредитів без перебування у «тіні» — неможливо. Ми ніколи не вирвемося з економічної безодні, якщо банкіри й надалі будуть лихварями, а виробничники — жебраками. Четверте — щоб ліквідувати або ж хоча б мінімізувати «конвертовані» доплати, слід знизити нарахування на зарплату.

Особисто я хочу й можу робити свою країну заможнішою, готовий і далі ділитися з нею чесно заробленим. Але водночас я вимагаю, щоб і вона використовувала податки за призначенням і ставилася до мене не як до пасинка.

«Я НАПИСАВ, МАБУТЬ, СТО ТИСЯЧ ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО СПРОЩЕННЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ. І, МАБУТЬ, ЩЕ СТО ТИСЯЧ НАПИШУ...»

Михайло АЛЬПЕРОВИЧ, директор консалтингової компанії «Інтрон», Донецьк:

— Найближчим часом майже нічого для країни зробити не зможу, бо бізнесу в Донецьку зараз практично немає. Усі сховалися, магазини закрилися — це локальна ситуація в місті. У нас сьогодні не бізнес, а підтримка безпеки: зачиняємо офіси від «патріотів» із «Донецької народної республіки», не можемо спокійно їздити по дорогах.

У середньостроковій перспективі, як і всі бізнесмени, я готовий платити податки й вимагати звіт про використання цих коштів. Також як громадянин, я хочу брати участь у розбудові нової гуманної країни. Як нам обіцяв тоді ще майбутній президент України, хочу «жити по-новому». Якщо ми дійсно інтегруємося в Європу, сприймаємо її цінності, бізнес першим долучиться до цих процесів. Підприємці — завзяті активні люди, і зроблять так із власної волі, без усякого «повинен», бо бути на передовій — сутність ведення бізнесу.

Я написав, мабуть, сто тисяч пропозицій стосовно спрощення системи оподаткування. І, мабуть, ще сто тисяч напишу, сподіваючись, що їх почують. Продовжую діяти всіма доступними мені засобами задля спрощення оподаткування: беру участь у багатьох об’єднаннях підприємців, взаємодію з політичними силами, представленими в парламенті. Як підприємця мене цікавлять рівні умови для ведення бізнесу і спокій у країні, порядок на вулицях, захист права власності. Якраз для цього я сплачую податки, стаю членом громадських союзів.

Для підприємця надзвичайно важливо бути громадянином, бо якщо ти — підприємець, ти соціально відповідальна людина. У малому й середньому бізнесі це особливо актуально, там позиція підприємця невіддільна від позиції громадянина. Якщо я ставлю кіоск, то роблю це не так для себе, як для того, щоб обслуговувати людей, які прийдуть туди. І прикрашу цей кіоск не тому, що повинен його прикрасити, а щоб було гарно, щоб людям було приємно. В Україні більшість підприємців охоче робить це саме так, красиво.

«КОЛИ БІЗНЕС УПЕВНЕНИЙ, ЩО ЙОГО ПОДАТКИ НЕ РОЗКРАДАЮТЬ ЧИНОВНИКИ, ТО ВІН ЇХ СПЛАЧУВАТИМЕ»

Петро ЧЕРНЯВСЬКИЙ, член Вищої ради Всеукраїнської спілки вчених-економістів, очільник черкаського обласного осередку ВСВЕ:

— На відміну від великого бізнесу, який зазвичай завжди «кладе яйця в різні корзини», малий та середній бізнес під час Революції гідності був активним її учасником і натхненником. Ми не лише організовували Майдан, посилали туди ліки, одежу, гроші, а й самі стояли на барикадах. Тому на тих руїнах, які залишив після себе кримінальний режим, ми й надалі готові зробити все від нас залежне, щоб нова влада розбудувала європейську державу. Саме це і є основною нашою умовою для влади: подолання корупції, створення безпрецедентних умов для інвестиційно-інноваційного розвитку, не красти, жити чесно... Коли бізнес впевнений, що його податки не розкрадають по кишенях чиновники, то він їх дійсно платитиме. Надзвичайно важливим є створення нової економічної політики, якої насправді до цього часу в нашій державі не було. Нова фінансово-економічна модель країни чітко виписана у ВСВЕ. Ми маємо надію, що новий президент зверне на неї увагу.

Всеукраїнська спілка учених-економістів пропонує провести комплексну податкову реформу. Потрібно змінити домінуючу систему оподаткування доходів на систему оподаткування витрат. Тому що бізнес прагне ці доходи правдами і неправдами мінімізувати, і значна частина економіки переходить у тінь... Ми могли б стати країною з найбільш простою і прозорою податковою системою, де відсутній податок на підприємницький дохід і діє однаковий для всіх податок на покупку (фіксований або диференційований для підакцизних товарів). Скасування податків на підприємницький дохід — це ідеальні умови для розвитку підприємництва та зростання інвестицій...

«МИ ЦІЛКОМ СПРОМОЖНІ ДО ВЕДЕННЯ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТІЛЬКИ У РАМКАХ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА»

Денис ЕДЕЛЬШТЕЙН, генеральний директор українського підрозділу міжнародної полімерної компанії, Херсон:

— 2010 року на ранок після інавгурації Віктора Януковича ми прокинулись у тоталітарній для бізнесу країні. Рекет на державному рівні почав працювати без затримок та часу на адаптацію для міжнародних компаній. Ми на чолі з міжнародними інвесторами, які звикли працювати тільки у межах правового поля, опинилися у тотальній ізоляції, ведучи прозорий бізнес в Україні.

Не можна сказати, що за часів Януковича була збудована ця корупційна імперія, але при ньому був дуже сильний поштовх до свавілля. Із одного боку, для звичайних громадян робилася замальовка у вигляді Міністерства доходів і зборів, яке піклується про своїх клієнтів та робить неймовірний сервіс у нових центрах обслуговування з такими ж неймовірними чергами у них. У той же час на підприємствах середнього та великого бізнесу відбувався повний переділ впливу, вимагання сплати негласних податків, як у 1990-х — «за охорону інтересів бізнесу», «кришу» тощо. Бізнес, який не належав до кола інтересів членів Партії регіонів, відчув неймовірний тиск, де вирішальним фактором у веденні безпроблемної діяльності було те, чи є представник від бізнесу членом ПР чи ти проти Сім’ї!

Мій партнер та наш головний інвестор є громадянином США. На моє запитання «Що треба Україні для ведення бізнесу, залучення інвестицій та яких дій очікує бізнес від нової влади?», відповів: «Прозора та некорумпована стабільність, чесний суд, жорстка відповідальність чиновників за злочини. Нічого більше. А інше вже давно винайдено, треба тільки перейняти досвід західних держав таких, як США. Якщо нове керівництво країни більше не буде дивитися у майбутнє з оглядкою на Росію, а народ нарешті контролюватиме нову владу та допомагати їй боротися з корумпованою системою, то країну очікує велике майбутнє».

На сьогодні ми маємо значний відтік інвестицій з країни. Інвестори хочуть бачити законні шляхи повернення своїх вкладень, законодавчу захищеність від рейдерських посягань та свавілля державних контролюючих органів. Але минуло ще мало часу після повалення попереднього режиму для якихось кардинальних змін у країні. І невідомо, чи нова влада будуватиме нову країну, чи ламати корумповану систему та її злочинні схеми щодо бізнесу в країні, чи, може, продовжиться ера державного свавілля. Ми сподіваємось на перший варіант. Своєю чергою ми цілком спроможні до ведення діяльності тільки у рамках українського законодавства, чесно і прозоро, як це і було протягом усього часу боротьби з корумпованими чинушами.

«ЗДІЙСНЮВАТИ НАГЛЯД НАД КОНТРОЛЮЮЧИМИ ОРГАНАМИ І ЙТИ НА СПІВПРАЦЮ З НИМИ»

Василь СТЕФАНИШИН, підприємець, Івано-Франківськ:

— Я офіційно сплачував податки протягом 14 років підприємницької діяльності і до всіх нинішніх подій, котрі відбуваються в Україні. Є люди, які оминають сплату податків, розраховуючись з чиновниками особисто. Що можна наразі зробити, це «загнати» всіх у правове поле. Тоді й держава стане багатшою. Саме тому я пішов на Майдан, під час якого повністю закинув бізнес. І зараз бачу, що можна робити в Україні. Передусім слід здійснювати нагляд над контролюючими органами і йти на співпрацю з ними.

У країні необхідно багато чого змінювати. Хоча в суспільстві вже нині відчутні деякі зрушення. Приміром, щодо хабарів, котрі вже зменшилися. Мені люди розповідають, що завдяки Майдану стало «легше дихати». Зараз бачу необхідність змін у секторі освіти. Слід вносити зміни до законодавства, щоб можна було відкликати вчителів за спрощеною системою. Це, наразі, необхідно, адже в координаційну раду і далі надходять звернення щодо поборів у дитсадках і школах. Починати треба з малого, а далі йти до великого.

Не лише я, а й інші підприємці пропагують роботу в правовому полі. Кожен бізнесмен має окреслені схеми роботи. А ще маю намір більше заробляти й більше сплачувати податків. Але це не має відходити лише від мене — слід робити так, щоб так хотіли робити всі. Самі лише підприємці не змінять Україну. Вони робили все, що від них залежало, на Майдані, щоб зруйнувати режим Януковича. Це було основним. А нині важливо підтримати цю революційну хвилю і чесно здійснювати власну діяльність.

«МИ ОБ’ЄДНАЛИСЯ В БІЗНЕС-СПІВТОВАРИСТВО»

Олександр ЧУМАК, президент Асоціації приватних роботодавців, Харків:

— Те, що я готовий зробити для країни, я вже роблю кілька останніх років. Я займався бізнесом, пов’язаним з поставками промислових запчастин. А два роки тому я почав активно займатися громадською роботою, створив бізнес-асоціацію. Більшість підприємців у 1990-х — на початку 2000-х років ухилялися від податків, займалися «переводом у готівку», контрабандою, і всі про це знали. Але рано чи пізно ти розумієш, що це проти твоєї совісті, і далі в такій системі доведеться жити твоїм дітям. Тому я опікуюся сферою малого і середнього бізнесу. Ми будуємо відносини між державою та бізнесом так, щоб бізнесу було зрозуміло, що платити податки — це престижно і добре. А держава при цьому має розуміти, що ті податки, які ми платимо, не повинні витрачатися наліво-направо, їх не можна «дерибанити», їх треба повертати в суспільство у вигляді інфраструктури, соціального захисту. Ми допомагаємо бізнесу виходити з тіні й паралельно забезпечуємо його захист. Документи, які ми напрацювали, дозволяють нам надавати такий захист і розширювати його. І змінювати законодавство так, щоб податкова система була простою і зрозумілою, а декларувати прибутки було легко і вигідно.

Одним словом, наше бізнес-співтовариство розробляє комфортні умови для ведення бізнесу.

Якщо взяти статистику розвинутих країн, де середній клас формує політику держави, то, наприклад, у США 9 з 10 підприємців є членами бізнес-співтовариств. Замість своїх членських внесків вони отримують конкретні послуги — це і лобіювання інтересів, і захист, і навчання. Існує навіть така послуга, коли бізнес-асоціація гарантує банкам повернення кредиту свого члена, оскільки вона має резервний фонд. Це те, до чого нам треба йти.

Підготували Марія ПРОКОПЕНКО, Донецьк; Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужгород; Олександр СОЛОНЕЦЬ, Черкаси; Альона СОКОЛИНСЬКА, Харків; Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон; Ірина ФЕДОЛЯК, Івано-Франківськ