Широка колія «освоїть» Європу?

Представники залізниць України, Словаччини, Австрії та Росії наприкінці травня під час спільної міжнародної конференції в Сочі планують підписати угоду, згідно з якою буде створено спільне підприємство з проекту будівництва широкої залізничної колії. Маршрут транспортного коридору планується прокласти через Москву — Київ — Ужгород — Братиславу до Відня, повідомили «Дню» в консорціумі «Менеджмент консалтинг груп», який займається PR-супроводом «Укрзалізниці».

Стандарт європейської залізничної колії вужчий (1435 мм), ніж у країнах колишнього СРСР (1520 мм). І через необхідність затримки потягів на кордоні для заміни коліс або перевантаження на автотранспорт залізничний маршрут зі Сходу, зокрема з Китаю, до європейських країн втрачає свою привабливість. Сьогодні додаткові технічні операції разом із додатковими витратами позбавляють власника найменшого бажання перевозити вантажі залізницею. А прокладання широкої колії до центру Європи дозволить інтенсифікувати вантажопотік із азійських країн до Європи, створити умови безупинного й безперевантажного пересування вантажів у європейському напрямку й збільшити таким чином вантажообіг на 60%, вважають аналітики консорціуму.

Згідно з прес-релізом, на європейській території автори проекту планують використати ширококолійну ділянку завдовжки 89,4 км від Ужгорода до Кошице, збудовану ще 1963 року. Також спільними зусиллями планується збудувати колію стандарту 1520 мм від м. Кошице через Братиславу до Відня. А це близько 600 км. Паралельно на цій території передбачається будівництво сучасного логістичного центру й терміналів. Транспортний коридор не буде зосереджено лише на вантажних перевезеннях, є сенс розвивати в цьому напрямку й комбіновані перевезення, зокрема пасажирські.

У рамках проекту також передбачається реконструкція всієї лінії від Київського вузла до Чопа. На Дунаї планується створити логістичний центр, що дозволить розширити коло можливих схем вантажоперевезень. З’явиться можливість в Угорщині отримати справжню опорну точку для подальшої експансії до Європи. Не виключено, що згодом будуть збудовані й відгалуження на південь, на Адріатику, країни колишньої Югославії, Італію.

Переговори щодо запуску маршруту Москва — Відень на повну потужність Україна , Росія, Австрія та Словаччина ведуть два роки. Уже досягнуто домовленості про створення спільної робочої групи, яка має провести моніторинг вантажних процесів на європейському континенті, напрацювати відповідну логістичну формулу або навіть дорожню карту майбутньої поведінки країн у цьому проекті. Робоча група має провести переговори з потенційними інвесторами, розробити техніко-економічне обгрунтування проекту й визначитися з термінами необхідних робіт. Як запевняють учасники, реальне будівництво розпочнеться до 2010 року.

Приблизний обсяг необхідних інвестицій у проект оцінюється в $4,3 мільярда. Пошуком коштів муситимуть займатися всі чотири країни-учасниці на пайовій основі пропорційно довжині ділянки, що проходить через їхню територію. Утім, як і ділити майбутні прибутки.

«Варіант прокладання широкої колії в словацькому напрямку вельми вигідний Україні. Наша країна отримає всі переваги від переміщення транзиту через свою територію, — вважає керівник експертної групи Консорціуму «МКГ» Дмитро Подтуркін. — Поява нового шляху з логістичним центром на Дунаї дасть позитивний ефект і для вітчизняного транспортного комплексу на цій річці (порти Рені та Ізмаїла, глибоководний судновий прохід Дунай — Чорне море)».

Хоча, на думку експертів, чекати швидкої економічної віддачі не варто, адже йдеться про стратегічний проект, що містить величезний потенціал вантажоперевезень з післякризовою активізацією промислових ринків і розгортанням міжнародної торгівлі.

А тим часом країни-учасниці мають організувати процес реалізації цього проекту. Щоб здійснювати такі перевезення, слід розробити технологію, порядок обміну інформацією та порядок пропуску поїздів через державний кордон. Існує потреба в доробці й гармонізації окремих питань нормативно-правової бази. Слід ухвалити закон про комбіновані перевезення, що дозволяє залізничникам і автомобілістам регулювати порядок пропуску по міждержавних стиках. Усі ці зусилля окупляться в майбутньому й дозволять сформувати ефективну транзитну транспортну систему перевезень.