Сокира над головою підприємця, або як реформовані інституції працюють за старою схемою

Останнім часом суттєво збільшилась кількість скарг бізнесу на тиск правоохоронних органів з використанням необґрунтовано відкритих кримінальних проваджень. Обґрунтованість цих скарг беззаперечно підтверджується офіційною статистикою Офісу Генерального прокурора, відповідно до якої – тільки незначна частина відкритих стосовно платників податків кримінальних проваджень згодом направляється до суду з обвинувальним актом.

Ці негативні тенденції впевнено підтверджуються результатами роботи БЕБу. Про що кажуть факти? За 9 місяців 2024 року в провадженні у детективів БЕБу було всього 256 справ за ст. 191 КК України  (привласнення, розкрадання майна, або розтрата), проте лише дві з них передали до суду з обвинувальним актом. Аналогічно, за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків) розслідували всього 599 справ, з яких 8 відправили до суду з обвинувальним актом. В першому випадку ефективність роботи БЕБу склала 0,78 % (!), а в другому (ефективність розслідування умисних ухилень від сплати податків) – 3,17 %.

Висновок очевидний: хоча до суду з обвинувальним актом направляється зовсім мізерний відсоток таких справ, але усі вони «успішно» використовуються правоохоронними органами для тиску на бізнес. В рамках цих розслідувань правоохоронці роблять все, аби налякати бізнесменів: проводять обшуки, виїмки, допити, арештують рахунки та майно.  Інколи справа доходить до затримання і навіть арештів службових осіб підприємств, або власників бізнесу.

Хто стоїть за цим? Кому бізнес має завдячувати за тиск з використанням кримінального провадження?

Основну роль у так званому правосудді грають прокурори і це ламає стереотип про «поганих поліціянтів», «СБУшників» тощо, яких у суспільстві заведено вважати головними винуватцями в тиску на бізнес. Адже кожен факт порушення прав суб’єкта господарювання, як і будь-якого громадянина, узгоджується і освячується процесуальним керуючим прокурором, а найдошкульніші з них, такі як обшуки, арешти рахунків та інших активів підприємства, обрання міри запобіжного заходу, – ще й слідчим суддею. Хоча на останніх законом покладено обов’язок судового контролю за дотриманням законності в ході розслідування кримінальних проваджень, на жаль,  в більшості випадків вони слугують лише «апаратом», що виконує «забаганки» правоохоронців і прокурорів.

Головною причиною такого стану речей є безкарність і безвідповідальність в першу чергу процесуальних керуючих прокурорів, хоча це не знімає відповідальності і з працівників інших правоохоронних і контролюючих органів. Оскільки ст. 372 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання за умисне незаконне  притягнення особи до відповідальності, фактично «мертва», тобто не працює, а за шкоду, спричинену протиправним тиском на бізнес, передбачена майнова відповідальність лише держави. Фактичні виконавці таких протиправних дій залишаються безкарними.

Що з цим робити? Як змінити «накатану» схему?

Реальним способом натиснути у відповідь на правоохоронні інституції може стати запровадження індивідуальної відповідальності працівників контролюючих та правоохоронних органів за шкоду, спричинену за наслідком безпідставного тиску на бізнес.

Крім того, у боротьбі з псевдо-правосуддям державі допоможуть такі кроки:

• впровадження дієвих заходів громадського контролю за ефективністю роботи правоохоронців та заходів реагування на факти безпідставного тиску на бізнес;
•  
• розробка та законодавче впровадження об’єктивних вимірюваних показників ефективності (КРІ) для Прокуратури, БЕБ, Нацполіції, з метою належної оцінки ефективності їх роботи;
•  
• ініціювання, відкриття та моніторинг обліку відомостей щодо кількості обшуків, арештів рахунків та майна тощо, проведених у провадженнях, що не були направлені до суду. Обов’язкове врахування таких відомостей для оцінки ефективності роботи правоохоронців;
•  
• розробка та впровадження законодавчих змін до КПК України, направлених на зменшення можливостей безпідставного тиску на бізнес під час досудового слідства.
•  

Йосип БУЧИНСЬКИЙ,

Віце-президент Асоціації платників податків України.