Старість забезпечить особистий накопичувальний рахунок?

Згідно з програмою економічних реформ Президента України Віктора Януковича, з 2011 року має розпочатися другий етап пенсійної реформи. Окрім популярної нині теми про підвищення пенсійного віку, серед задекларованих цілей реформи — також особові пенсійні накопичувальні рахунки, куди працедавець переводитиме частину відрахувань. Таким чином, чим вищий заробіток, тим вища має бути й пенсія...

Цікаво, що Закон про особові пенсійні накопичувальні рахунки був ухвалений ще в 2004 році, але так і не запрацював. Тож є підстави побоюватися, що й дану ініціативу буде важко реалізувати. Тим паче в такий короткий термін та ще і в кризових умовах.

Однак науковці впевнені, що для такого кроку — саме час. У зробленій днями доповіді Національного інституту стратегічних досліджень на тему «Криза розподільчої пенсійної системи в Україні та напрями диверсифікації «пенсійного портфеля» її автори констатували, що накопичувальну систему пенсійного забезпечення необхідно запровадити якомога швидше. Проте, як зауважила співавтор доповіді кандидат економічних наук, експерт Інституту Ольга Піщуліна, поспішати змушує аж ніяк не сприятливі умови... На проведення реформ у сприятливіший час не дає можливості сподіватися швидке наростання розбалансування бюджету Пенсійного фонду України з дефіцитом у 29 мільярдів гривень.

А просте підвищення пенсії, коли ВВП країни не зростає, робить пенсіонерам «ведмежу послугу»: механічні спроби балансування бюджету Пенсійного фонду призводять не до покращення пенсійного забезпечення, а до скорочення середньозваженого співвідношення розміру трудової пенсії та поточного заробітку. Тому реформувати необхідно зараз і всю систему, стверджують науковці. Адже Україна, як констатують в Національному інституті стратегічних досліджень, залишається єдиною на пострадянському просторі, де пенсійна реформа цілісно не сформована та не втілена в життя.

Співавтор доповіді кандидат економічних наук Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Коваль зазначає, що реформа пенсійної системи в Україні має диверсифікувати джерела фінансування пенсій шляхом поєднання внесків на соціальне страхування та обов’язкові й добровільні накопичення. На думку науковців, внески на рахунки накопичувальної системи має платити роботодавець. Утім в Національному інституті стратегічних досліджень не бачать в цій схемі нині діючі недержавні пенсійні фонди (НПФ). За словами Коваля, Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Держфінпослуг і Мінпраці необхідно буде заснувати три нові НПФ, кожен з яких буде мати свою інвестиційну стратегію: агресивну, помірковану та консервативну. Відрахування в кожен із них ітимуть відповідно до віку працівника (з віком людини внески переносяться до фонду з менш агресивною інвестиційною політикою). Проте за бажанням майбутнього пенсіонера йому зможуть нараховувати кошти лише в певний фонд (подальша зміна фондів буде платною).

«Пенсійні» кошти, за задумом науковців, інвестуватимуться виключно в державні банки, державні цінні папери первинного розміщення, облігації та акції вітчизняних підприємств, а також в економіку за напрямами, визначеними Кабміном.

Утім такі ідеї науковців зможуть реалізуватися, якщо буде відповідне законодавче підѓрунтя. Хоча його формування за програмою економічних реформ Президента й має завершитися в 2011 році, проте нині ще немає нового закону «Про запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування», як, власне, немає обмеження максимального розміру пенсій і прозорого механізму їх призначення. Складна та розгалужена структура різних пенсійних програм, спеціальних надбавок, доплат, допомог, індексацій тощо далеко не завжди зрозуміла пенсіонерам.

Вирішити останню проблему, мабуть, буде найважче... Так, Герой України Юрій Шухевич уже тривалий час звертається до керівництва держави з вимогою внести зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Як йдеться в зверненні Юрія Шухевича до керівництва держави, копію якого в своєму розпорядженні має «День», у даному варіанті закону свідомо передбачена несправедливість, в результаті якої двоє пенсіонерів з однаковим стажем та заробітком до 1 липня 2000 року можуть отримувати пенсії з різницею в 1000 гривень. Причому меншу пенсію отримає той, хто працював після 1 липня 2000 року.

Але найбільше Героя України обурює те, що така «пенсійна математика» не працює для народних депутатів, прокурорів, суддів і державних службовців. Їхні пенсії обчислюються за привілейованими законами — у розмірі 90% від заробітку за останній місяць роботи на високій посаді.

Таким чином, заявляє Юрій Шухевич, українських пенсіонерів поділили на привілейованих «білих» та звичайних «чорних». Причому свідомо. Тому він вимагає створити тимчасову слідчу комісію з розслідування причин виникнення пенсійної несправедливості та встановлення прізвищ осіб, які причетні до неї, а також невідкладно провести парламентські слухання з цього питання.