Стокгольм: перший крок до перемоги

Стокгольмський арбітраж повністю задовольнив вимоги НАК «Нафтогазу» щодо принципу «take or pay» (бери або плати). І це лише початок. Остаточне рішення суду буде прийняте 30 червня. Якщо міжнародний трибунал повністю задовольнить позов України, то Росія буде змушена виплатити Україні 30 млрд дол., змінити принципи ціноутворення у газовому контракті та підвищити плату за транзит російського газу через територію України.

«Попереду ще багато роботи. Деталі публікуватимемо після остаточного затвердження всіх розрахунків арбітражним трибуналом. Зараз можемо сказати, що трибунал повністю задовольнив найважливішу нашу вимогу (таким чином не задовольнивши основну вимогу «Газпрому»), а також повністю або частково (так, на жаль, але всьому є пояснення) задовольнив інші принципові вимоги з нашого боку», — зазначив головний комерційний  директор «Нафтогазу» Юрій ВІТРЕНКО, коментуючи рішення Трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма у справі «Нафтогаз проти «Газпрому».

Натомість голова держкомпанії «Газпром» Олексій Міллер заявив, що чекає остаточного рішення Стокгольмського арбітражу до кінця червня, а відбору Україною газу не боїться. «Хай спробують», — сказав Міллер, коментуючи ризик відбору газу Україною в рахунок виконання штрафу Антимонопольного комітету України (АМКУ).

ТРОХИ ПЕРЕДІСТОРІЇ І СУТЬ РІШЕННЯ

Суд іде через контракти, який Юлія Тимошенко підписала з «Газпромом» в 2009 році. Його відразу назвали контрактом Путіна — Тимошенко. Це не офіційна назва, але ЗМІ і експерти зійшлися на тому, що відповідальні за нього з української сторони Тимошенко, а не керівництво «Нафтогазу», а з російської — Путін, чию волю виконує «Газпром». Цей контракт, як писав «День», став «закладкою» в багатоходовці, яку розіграла Росія проти України задля анексії Криму (деталі в матеріалі «Як Харківські угоди підготували «мінський котел»?» «День» від 25 квітня 2017 року).

Три роки тому «Газпром» подав позов в Стокгольмський арбітраж і зажадав стягнути з НАК «Нафтогазу» понад 40 млрд доларів. «Нафтогаз» натомість звернувся в арбітраж із зустрічним позовом, вимагаючи встановити справедливу і ринкову ціну на газ, переглянути контракт на транзит, а також виплатити компенсацію за недостатні обсяги транзиту. Загальна сума претензій «Нафтогазу» склала 37 млрд доларів. Також «Нафтогаз» вважає, що за весь газ розрахувався ще в 2014 році, коли заплатив $ 3,1 млрд. Арбітраж об’єднав обидва позови в одну справу.

Предмет спору

Проміжне рішення Стокгольмського арбітражу, яке було оприлюднене 31 травня 2017 року, не містить розрахунку конкретних сум. При цьому арбітраж скасував умови «бери або плати» і скасував заборону на реекспорт. Також Стокгольм вирішив, що з 2014 року ціна на газ повинна бути прив’язана не до нафтопродуктового кошика, а до ціни газу на хабі (газової біржі) в Європі.

ЩО КАЖУТЬ ЕКСПЕРТИ?

«Резолютивна частина рішення Стокгольмського арбітражу стане початком відліку часу для переговорів української та російської сторін щодо ціни газу за кожен окремий період протягом дії контракту з 2009 року. Якщо сторони не дійдуть згоди щодо вартості за ці періоди, арбітраж знову матиме право втрутитися і прийняти рішення по конкретних сумах за конкретні періоди», — пояснює експерт ІСЕД з питань енергетики Оксана Короткевич.

Поки що важко сказати, чи вплине рішення Стокгольмського арбітражу на тарифи на газ, стверджує в коментарі «Дню» експерт з питань житлово-комунального господарства Тетяна БОЙКО. «Радіти рано, але підстави для оптимізму досить великі. Не поразка — це точно. Що буде для ЖКГ і як це вплине на тарифи — побачимо після всіх остаточних рішень», — каже експерт.

Президент центру глобалістики Михайло Гончар, коментуючи перемгу у Стокгольмі, зауважив, що суть справи «Нафтогаз» vs «Газпром» свідчить про масштаб газового компоненту крипто-війни РФ проти України. «Саме це був механізм знесилення, виснаження України з боку РФ, що входило в план підготовки до агресії гібридного типу», — каже Гончар. За його словами, рішення Стокгольмського арбітражу матимуть далекосяжні наслідки для обох сторін не «тільки у сенсі «Нафтогазу» та «Газпрому», але у контексті крипто-війни Росії проти ЄС, яка триває і яку в Європі просто не помічають, бачачи у діях «Газпрому» лише бізнес».

...І ПРО ГОЛОВНОГО ПЕРЕМОЖЦЯ ДНЯ — ПРЕС-СЛУЖБА НАКУ ДАЛА УРОК УСІМ ІНФОРМАЦІЙНИКАМ

Цього разу «Нафтогаз» виграв інформаційне поле у «Газпрому».  Бо якби не оперативна та якісна рообота прес-служби новин світових ЗМІ про рішення Стокгольма, скоріше за все, знову були б написані з «московського прес-поінту», і звучали б приблизно так: «Газпром назвав проміжним рішення Стокгльмського арбітражу у справі проти НАК Нафтогаз». Що, по-суті, є неправдою. Оскільки, як стверджують юристи, озвучене в Стокгольмі 31 травня — це перша частина рішення — так би мовити, його «філософська частина»: хто правий, а хто — ні. І  перемога однозначно на боці України. А друга частина рішення вже роз’яснить, скільки ця перемога принесе українському бюджету.

Україна дуже часто програє Росії в інформаційній війні через низку причин: обмежені канали комунікації, важкі закручені формулювання, закритість топ-менеджменту. Та насамперед — недостатньо швидке реагування (прикладів маса, особливо від прес-служби президента: приліт російського політика Бориса Гризлова й телефонна розмова  Порошенка з Путіним, тощо).

Але ввечері 31 травня прес-служба Нафтогазу показала майстер-клас.

По-перше, НАК перший сказав своє слово в інфополі. Як повідомила піар-спеціаліст Світлана Кісельова: моніторинг показує, що першими новину опублікували англомовні Reuters, Finacial Times, Інтерфакс, далі WSJ, ключові українські видання. Повідомлення було коротке, без зайвого. А перше, що прокоментував «Газпром», вже після новини, яку випустив «Нафтогаз», — це те, що вони аналізують документ, бо він дуже великий — 740 сторінок.

По-друге, прес-служба НАК максимально спростила для журналістів роботу для написання новини про рішення. Спочатку було розіслано прес-реліз про те, що вони чекають рішення сьогодні. У додатку до документа було також додано  інфографіку українською та англійською мовами, яка роз’яснює предмет спору. А тому журналісти вже знали, коли чекати на новину, та могли нагадати змістовну частину справи.

По-третє, задіяні оперативно Facebook для української та Twitter для міжнародної аудиторій.

По-четверте, оперативно коментували новину представники МЗС та перші особи держави.

Зокрема Президент України Петро Порошенко заявив: «Для України це надзвичайно важливе рішення, оскільки суперечності між «Нафтогазом» та «Газпромом» вперше врегульовуються у цивілізаційний юридичний спосіб». 

Премєр-міністр України Володимир Гройсман не проминув нагоди нагадати передісторію рішення: «Нафтогаз» отримав окреме рішення Стокгольмского трибуналу у провадженні проти «Газпрому». Кабальні вимоги «Газпрому» щодо застосування формули «бери або плати» повністю відхилені! Фактично ми були перед загрозою того, що контракт, підписаний за часів уряду Юлії Тимошенко, міг мати катастрофічні наслідки для України. Якби, не дай Бог, вимога «Газпрому» була б задоволена, збитки від зрадницької позиції тодішнього керівництва держави склали б... понад 45 млрд доларів!». А от соратники Юлі Тимошенко учора цілий день засипали соцмережі постами про те, що перемога належить Тимошенко, а не Коболєву, бо, мовляв, екс-прем’єр вже більш ніж п’ять років говорила, що Україна не має виконувати норму «бери, або плати».