Гарячі теми:

Створити майбутнє для малого бізнесу

(час лібералізувати ринковий нагляд)

13 липня, 13:54

Національне законодавство за останні роки зазнало величезної трансформації. Вітер змін приніс в нашу країну нові загальносвітові стандарти податкової прозорості та фінансового моніторингу (запитання до клієнтів у банках вже давно стали майже непристойними), а також масив евроінтеграційних зобов’язань. З ними в наше життя назавжди ввійшла купа абревіатур на кшталт пРРО, BEPS, КІК, GAAR, CRS, MLI тощо, які, за логікою, мали б торкнутися лише найбільших компаній та заможних співгромадян. Але, як не дивно, новації викликали не менш запеклі регуляторні баталії і на території малого та мікробізнесу. Чого варті так звана широка фіскалізація (примус використання касових апаратів), значні штрафи за порушення вимог законодавства у сфері охорони праці або заборони розповсюдження пластикових пакетів. Та, наостанок, підприємці, які торгують непродовольчою продукцією, отримали через Закон № 367 «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі – Закон 367) ще і контроль ланцюжка постачання товарів з боку органів ринкового нагляду (встановив необхідність ведення обліку та надання документів на придбання та продаж товарів та надвисокі (68 000 – 170 000 грн) штрафи за їх відсутність.

Все це відбувалось на фоні нескінчених економічних криз, карантинних, а потім й військових заборон та обмежень, ставлячи малий та мікробізнес на тонку грань збереженням існуючих робочих місць, а іноді і виживання. З огляду на це, підтримка економічної активності малого бізнесу наразі є одним із головних завдань держави.

Кроком у напрямку «роззброєння» державної регулятивної політики став проект 5473-д від 23.03.2023 року Про внесення змін до Закону 367 щодо врегулювання деяких питань здійснення ринкового нагляду та відповідальності суб'єктів господарювання. Він створений у відповідь на найбільш болючі питання для малого бізнесу, зокрема:

знижує (подекуди у 4 рази) розмір санкцій для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування;
надає право суб'єктам господарювання фіксувати процес здійснення перевірок засобами аудіо -, фото - та відеотехніки (наступний крок – попередження замість штрафу);

скорочує правову невизначеність у питаннях визнання вини суб’єкта господарювання (усуває досить спірне словосполучення «неповне виконання вимог» Закону, для цього запроваджується термін «невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів»);

обмежує можливість зловживань з боку органів ринкового нагляду правом вимоги від бізнесу щодо надання на їх запит документації з купівлі-продажу промислової продукції (закритий перелік випадків, коли це можливо);

забезпечує безкоштовність для суб’єктів господарювання процесу залучення з боку держави експертів (працівників наукових установ та відповідних фахівців) для оцінки відповідності продукції.

Зрозуміло, що професійна середовище та депутатський корпус мають пропозиції та слушні зауваження до законопроекту 5473-д, й він неодмінно буде доопрацьований у Парламенті. Проте, кінцевою метою проекту буде незмінно залишатися побажання з:

зростання рівня захисту прав та інтересів найбільш незахищених категорій платників податків, а саме представників малого та мікробізнесу, що знаходяться на спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності;