«Свій» для бізнесу і «чужий» для влади

Минулого тижня в Росії з’явився бізнес-омбудсмен. У Кремлі, впевнені українські політологи, таким чином продовжують спроби «розчленовувати» протестний процес. Як зауважив «Дню» експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай, створення посади омбудсмена з питань захисту прав підприємців є не що інше, як імітація діалогу. «Логіка проста. Частину людей можна «відлякати» від опору репресіями під час мирних протестів, тому застосовують більш жорсткі правила проведення мирних зібрань. А іншу частину незадоволених підприємницькими справами треба заманювати «пряниками». Це для них — бізнес-омбудсмен», — міркує експерт. Насправді ж запиту в бізнес-кіл РФ на таку посаду немає, переконаний він. Проте мета цих дій, зауважує Солонтай, зовсім не задоволення запиту на захист, а демонстрація роботи.

Втім, новоявлений федеральний омбудсмен з питань захисту прав підприємців, глава «Деловой России» і голова ради директорів «Абрау-Дюрсо» Борис Тітов уже розпочав активну діяльність. І перше, що він зробив — запропонував масову «економічну» амністію. Тітов пропонує звільнити всіх бізнесменів, засуджених у 2009 — 2011 роках за статтями 159 (шахрайство), 160 (привласнення або розтрата), 165 (заподіяння майнової шкоди), 169 — 199.2 Кримінального кодексу. У цілому, якщо до ідеї бізнес-омбудсмена дослухаються (а очевидно, що дослухаються, бо він — людина Кремля), то на волю вийде близько 13,6 тисяч засуджених. Саме стільки, за даними ФСВП, «нерадивих» підприємців, засуджених за вищезгаданими статтями, станом на 31 грудня 2011 року перебувало в місцях позбавлення волі.

«Справа хороша. Популярна», — пише у своєму блозі на веб-порталі «Эхо Москвы» російський журналіст Олег Лур’є. — Незважаючи на те, що серед «бізнес-в’язнів», яких засуджено за зазначеними статтями, є і автори шахрайських фінансових пірамід, від яких постраждали тисячі людей, аферисти, які обдурили сотні літніх людей, банкіри, які «відмили» мільярди «брудних» грошей (статтю 174.1 КК також включено Тітовим до списку тих, що амністуються)». Однак, переконаний журналіст, із цим можна змиритися вже заради свободи інших — бізнесменів, засуджених за «рекомендованими» справами і командами «згори». Тож, попри всі «але», ідея буцімто хороша. Але малоймовірна. Якщо влада й піде на показовий реверанс, то порушить Конституцію Російської Федерації, а конкретно статтю 19, в якій ідеться про рівність усіх громадян перед законом і судом. І ніякий бізнес-омбудсмен не зарадить.

Нашій владі часто дорікають у тому, що вона «передирає» російські ідеї. Втім, у питанні бізнес-омбудсмена ми добряче випередили сусідів. Як наголосила «Дню» екс-голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель, бізнес-арбітр в Україні уже був. Україна створила цей орган на 20 років раніше, ніж Росія. Але уряд вирішив, що Держкомпідприємництво не ефективне, тому ліквідував його. І лише півроку тому зайшла мова про поновлення.

У багатьох країнах світу, пояснює Кужель, посада омбудсмена з прав підприємців існує. Але головна її відмінність від системи, що діє в Україні, полягає в тому, що ця посада виборна і обирають захисника бізнесу самі бізнесмени, а не парламент чи уряд. Цей омбудcмен має бути «своїм» серед бізнесу і «чужим» — серед влади. Тільки так, переконана Кужель, бізнес дійсно може захистити свої права. «Це не захисник, а адвокат між державою та бізнесом, який допомагає визначити паритет», — наголошує Кужель.

Цікаво, що ідея «економічної» амністії для нас теж уже пройдена. Щоправда, у нас її обізвали по-іншому — декриміналізація економічних злочинів. Закон «Про гуманізацію відповідальності за правопорушення в господарській та службовій діяльності», ухвалений наприкінці минулого року, власне, й звільнив декого з українських «нерадивих» бізнесменів, які перебували в СІЗО, замінивши їм міру покарання — позбавлення волі на штраф. Щоправда, як зауважив «Дню» адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець, Новак і партнери» Ростислав Кравець, швидкої та очевидної зміни в питанні зменшення економічних злочинів ці норми не принесли. «З одного боку, добре, що людей не тримають під вартою, а самі порушники компенсують державі завдані збитки. З іншого боку, таке спрощення в майбутньому може призвести до крадіжок на більші суми, щоб було чим сплатити штрафи в разі затримання і покарання», — прогнозує експерт. Суттєво ж, вважає він, на роботі бізнесу поява цих статей не відобразилася. Адже якщо в бізнесмена немає грошей заплатити штраф, то він все одно відбуває покарання у в’язниці. «Це своєчасна оптимізація кримінального законодавства, але очікувати істотного зменшення економічних злочинів не варто», — каже «Дню» Кравець. Тому, так би мовити, із власного досвіду українські фахівці уже можуть радити російським, зокрема новоспеченому бізнес-омбудсмену, що економічна амністія — це, звичайно, політично привабливий крок, однак для країни малоефективний.

ДО ТЕМИ

Про створення посади захисника бізнесу говорять і в Україні. Потребу захисту своїх прав відчули неабихто, а... олігархи. Новоспечений українець, а в минулому відомий російський олігарх, який кілька тижнів тому змінив російське громадянство на українське, бізнес-партнер українського доларового мільярдера Ріната Ахметова, голова наглядової ради компаній «Cмарт-Холдинг» Вадим Новинський запропонував Вікторові Януковичу створити інститут уповноваженого з прав підприємців, який захищатиме інтереси бізнесменів в Україні. З такою ініціативою бізнесмен виступив на засіданні Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при Президентові України, яке відбулось на початку цього місяця. Що ж, олігархи в Україні хочуть і собі арбітра. Цікаво, який у них головний аргумент: посилення тиску навіть на великі бізнес-групи, бажання завести «свого» посередника для розв’язання проблемних питань чи щось інше?