Сила стимулу

З 1 травня 2004 року ВАТ «Укрнафта» підвищила на 20 відсотків тарифні ставки і посадові оклади своїм працівникам. Як повідомила прес-служба ВАТ «Укрнафта», це зроблено з метою підвищення зацікавленості працівників компанії у виконанні та перевиконанні виробничих завдань iз видобутку нафти та газу. Голова правління компанії Ігор Палиця зазначив, що таке рішення прийнято на виконання домовленостей, досягнутих у ході спільного засідання правління та об'єднаного профспілкового комітету працівників ВАТ «Укрнафта». На ньому було визнано задовільною роботу з виконання двосторонніх зобов'язань за колективним договором за 2003 рік.

Правління «Укрнафти» проводить послідовну політику в сфері матеріального стимулювання персоналу. Нагадаємо, що в минулому році середня заробітна плата працівників компанії у порівнянні з 2002 роком зросла на 24,2% і становила 1050 грн. (у 2002 році — 845,5 грн.), а фонд оплати праці зріс на 19,1% — з 263,7 до 314 млн. грн. У першому кварталі цього року середньомісячна заробітна плата становила 1140,6 грн., а з 1 травня вона, за попередніми розрахунками, досягне 1390 грн. Фонд оплати праці при цьому зросте до 377,1 млн. грн.

«Керівництво компанії високо цінує нелегку працю нафтовиків. На нашу думку, хто добре працює, той повинен і відповідно заробляти», — вважає Ігор Палиця, пов'язуючи цьогорічне зростання заробітної плати з минулорічними здобутками компанії та динамікою зростання виробничих і фінансових показників у першому кварталі цього року. Чистий прибуток компанії у минулому році зріс удвічі — з 446 до 892 млн. грн.

Показовим є й те, що компанія планує в 2004 році спрямувати значні кошти на забезпечення належного рівня охорони праці та промислової безпеки. Передбачається виконати значний обсяг робіт iз капітального будівництва (на 119 млн. грн.), капітального ремонту нафтогазопроводів, будівель і споруд (на 64 млн. грн.), обладнання, устаткування з видобутку, збирання та транспортування нафти й газу (на 47 млн. грн.).

Оскільки частина об'єктів ВАТ «Укрнафта» споруджувалася в далекі 60—70 роки, вони не завжди повністю відповідають постійно зростаючим вимогам техніки безпеки. Це потребує проведення значних обсягів робіт iз їхньої реконструкції, заміни обладнання, агрегатів та окремих вузлів, вдосконалення технологічних процесів. Не можна не враховувати і кризовий стан економіки в 90-х роках, коли через хронічні неплатежі за нафту та газ не вистачало коштів на виплату заробітної плати, заборгованість по якій досягала в окремі періоди до восьми місяців. Бракувало також коштів і на реконструкцію, хоча й тоді вживалися всі можливі заходи для забезпечення належного функціонування нафтогазового виробництва, що дозволило запобігти серйозним аваріям, виникненню відкритих нафтових і газових фонтанів, зростанню травматизму. «Компанія зробить усе від неї залежне, щоб праця нафтовиків була не тільки гідно оплачуваною, але й максимально безпечною», — запевняє Ігор Палиця.