Торговельна дезорієнтація

Після завершення президентських виборів в Україні російські політики почали говорити про можливе приєднання нашої держави до Митного союзу. Нагадаємо, що союз діє в межах Єдиного економічного простору і його учасниками сьогодні є Росія, Білорусь та Казахстан. Наприкінці минулого тижня президент Росії Дмитро Медведєв висловив сподівання, що нове керівництво України також зробить свій внесок у зміцнення взаємин, торговельних відносин та економічних зв’язків у цілому.

Про поглиблення яких саме зв’язків ішла мова, стало зрозуміло зі слів співрозмовника Медведєва — голови федеральної митної служби Росії Андрія Бельямінова. Останній зазначив, що очолюване ним відомство готове працювати з українськими колегами більш інтенсивно, щоб надалі підключити Україну до Митного союзу. А згодом, за інформацією «Економічної правди», спікер Держдуми Борис Гризлов, також заявив, що Росія вестиме консультації з Україною про її можливий вступ до Митного союзу.

В той же час заступник директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності міністерства закордонних справ Білорусі Антон Кудасов повідомив, що Україна ще не зверталася до комісії Митного союзу з офіційними пропозиціями про вступ. «Якщо надійдуть — ми їх розглядатимемо», — підсумував він.

На такі «сватання» український офіційний політикум ще не відповів. Новообраний президент України Віктор Янукович ніяк не прокоментував такі пропозиції. Однак слід нагадати, що в період передвиборної кампанії він заявляв, що докладатиме зусиль для зближення з Росією у всіх напрямках, передусім в економічному, у разі приходу до влади.

Натомість голова парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко не змовчав і розповів пресі, що нібито прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко на зустрічі з депутатами фракції НУ-НС повідомила про існування такої негласної домовленості між Януковичем та керівництвом Росії. За словами Гриценка, відповідно до цієї домовленості, Україна приєднується до Митного союзу, а Росія натомість знижує вартість газу на 20—30%.

Наскільки реалістичним сьогодні є вступ України до Митного союзу та які плюси і мінуси може отримати держава від такого членства, «День» запитав провідних економістів.

Директор економічних програм Центру ім. О. Разумкова Василь Юрчишин вважає, що про переваги та втрати не варто говорити, бо, на його думку, вступу не буде. А нинішні розмови про приєднання — це продовження міркувань про те, що добре, а що погано для України. «Але ніяк (входження до Митного союзу. — Авт.) не пов’язано з практичною політикою, бо Україна — член СОТ. Навряд чи вона приєднуватиметься до якогось вельми сумнівного союзу, ризикуючи втратити членство в СОТ, до якого так довго і з такими складнощами рухалася», — говорить він.

На думку Юрчишина, головний аргумент проти вступу до Митного союзу — вимога СОТ про те, що участь будь-якого з її членів у інших локальних торговельних союзах не має погіршувати торговельні режими для решти країн — учасників СОТ. А митний захист в союзі набагато вищий від нині діючого в Україні, говорить Юрчишин. «Тому підвищення митних ставок автоматично може потягнути величезні санкції щодо України та втрату залишків міжнародної довіри», — підсумовує він.

Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь додає, що в разі приєднання Україні доведеться підняти митні ставки в середньому на десять пунктів. Такий крок закриє багато міжнародних ринків для вітчизняної продукції та завдасть величезної шкоди економіці, яка ще не оговталася від кризи. Крім того, повноцінне членство змусить суттєво переорієнтовувати вже сформовані українські торговельні потоки до країн — учасників Митного союзу. Тобто існує ризик руйнування стабільних бізнес-мостів, які зводилися підприємствами не один рік.

Серед можливих плюсів членства Жолудь називає збільшення експортних потоків до країн Митного союзу. Хоча й даний плюс — не стовідсоткова гарантія. Яскравий цьому приклад — Білорусь, яка не змогла уникнути заборони експортувати молочну продукцію до Росії. «Найбільше, на що може наважитися Україна за таких умов, — зона вільної торгівлі з членами Єдиного економічного простору», — підсумовує Жолудь.

Натомість директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць вважає, що будувати торговельну політику потрібно, відштовхуючись від конкретних цифр, а не від чийогось бажання. За його інформацією, з 2002 по 2009 рік вітчизняний товарний експорт до країн ЄС постійно зменшується (приблизно з 36% до 25%), а до країн СНД, навпаки, постійно зростає (з 24% до 34%). Експерт робить висновок, що фактор торговельної інтеграції з країнами ЄС спрацьовує не так добре, як хотілося б. Тому Україні потрібно диверсифікувати торговельні взаємини. «Треба приділяти більше уваги взаєминам не тільки з Росією чи ЄС, а з Китаєм, Бразилією, Індією, бо саме у цих країнах відбувається прискорення економічного зростання, адже в ЄС у найближчі роки воно буде дуже повільним», — говорить «Дню» Валерій Геєць.