Три сценарії розвитку української IТ-галузі

ІТ-галузь, яка була офіційно визнана Петром Порошенком як невід’ємна частина економіки України, вже в 2020 році може зрости в два рази за всіма показниками та принести бюджету до 27,2 мільярда доларів. Про це говорять результати дослідження ІТ-комітету Європейської Бізнес Асоціації та міжнародної дослідницької компанії PwC, проведеного на основі офіційних українських та міжнародних статистичних даних та інформації від ТОП-5 вітчизняних ІТ-компаній.

Згідно з підрахунками експертів, за останні чотири роки внесок ІТ-сектору у вітчизняний ВВП збільшився з 0,6% до 3,3% — з 1,1 до 2,7 мільярда доларів. Досягти такого розвитку вдалося за рахунок зростання числа програмістів. З 2012 по 2016 рік їх кількість зросла майже вдвічі — з 42,4 тисячі до 91,7 тисячі.

Окрім цього, депозити ІТ-фахівців у банках за 2015 рік склали 5,8 мільярда гривень, а обсяг обов’язкового продажу валютної виручки — два мільярди гривень. Таким чином, доходи банків від операцій з валютою сягнули 1,7 мільярда гривень.

При цьому 19% спеціалістів високої кваліфікації забезпечують 41% в структурі створення вартості.

Втім, як зазначили автори дослідження, ситуація може змінитись, оскільки вітчизняному ринку ІТ-послуг загрожує зниження темпів зростання. Якщо раніше галузь зростала на 27% (2011—2012) і 30% (2013), то вже 2015 року цей показник становив лише 7%. В той час, як ІТ-ринки сусідніх країн — Білорусі, Румунії та Польщі — активно зростають (на 12%, 19% та 22% відповідно).

Крім цього, існує високий ризик втрати цього сегменту спеціалістів, які є дуже привабливими для іноземних компаній з точки зору їх релокації в інші країни.

Важливим для розвитку ІТ-сектору України також залишається питання оподаткування. Як зазначають дослідники, в цій ситуації можливі три сценарії розвитку галузі.

Перший — при збереженні існуючої податкової ставки в 2020 році доходи держбюджету становитимуть 21 мільярд гривень. Це за умови, що в Україні працюватимуть 142 тисячі ІТ-спеціалістів.

Другий — песимістичний. Згідно з ним, якщо ставка оподаткування зросте до 20%, доходи держбюджету становитимуть 13 мільярдів гривень, але це, в свою чергу, призведе до скорочення кількості спеціалістів майже вдвічі — до 72 тисяч.

Третій — оптимістичний. Він передбачає збільшення податків на 1% щорічно. За таких умов, прогнозують експерти, в 2020 році дохід держбюджету становитиме 27 мільярдів гривень, при цьому в країні працюватимуть 146 тисяч спеціалістів.

Серед інших стимулюючих факторів автори дослідження виділяють реформу системи освіти, дотримання прав інтелектуальної власності, розвиток внутрішнього ринку, захист від нецивілізованого втручання державних органів, просування української ІТ-індустрії за кордоном.

Водночас, прогнозують дослідники, взаємодія із державою дозволить збільшити внесок ІТ-галузі в ВВП з нинішніх 3,3% до 4,5%, що буде дорівнювати 5,1 мільярда доларів експортної виручки до 2020 року, а кількість робочих місць в ІТ і в суміжних галузях виросте з 420 тисяч до 670 тисяч.

Віктор ВАЛЄЄВ, директор асоціації «Інформаційні технології України»:

— Так, сьогодні де-факто саме можливість співпрацювати з СПД (суб’єкт підприємницької діяльності. — Ред.) контракторами виявилась запорукою швидкого розвитку індустрії...

Минулого року я ставив запитання колишньому міністру фінансів Наталії Яресько про вплив податкової реформи на ІТ-галузь, і вона відповіла, що вважає СПД-модель саме тим стимулом для розвитку галузі, який Україна може зараз собі дозволити.

Оскільки поки що цілісної нової податкової системи та економічної політики у нас в країні немає, це є сьогодні найкращим рішенням та умовою для розвитку галузі. Крім цього, саме ця модель відповідає новим трендам економіки, де кожна людина сама є активом та підприємством для себе. І тому кожна заява про можливе скасування такої моделі, як ми, наприклад, чули нещодавно від Міклоша та Бальцеровича, — це відкладення приходу нових компаній до України і, водночас, допомога нашим сусідам, які і так проводять промо-акції із закликом до українських ІТ-фахівців переїжджати до себе. Проте я радий, що наразі і профільний комітет Верховної Ради, і Мінфін це розуміють.

Негативно на динаміку розвитку ІТ-сектору впливає також бачення наших замовників із США та ЄС нас як країни, що воює. Додається ще бачення проблем, які пов’язують з Україною у західних медіа та які, на жаль, не зникли після Революції Гідності. Це проблеми корупції, слабкого прогресу реформ. Необхідно більше говорити про наші технологічні досягнення, наприклад на виступах керівників держави.

Стосовно освіти — ми втрачаємо потенціал старої системи освіти, і це стосується більше шкільної освіти. Хоча минулого року Асоціація добилася запровадження програмування у школах, все одно потрібно багато робити у напрямку покращення математичної підготовки у школі, використовувати нові моделі співпраці професіоналів, шкіл та вишів, передавати практичні знання.

Стосовно обшуків та інших дій силовиків з непропорційним застосуванням сили — це неприпустимо і небезпечно для галузі. Розробники живуть у своєму технологічному світі і дуже емоційно реагують на такі речі. Тому перше, що спадає їм на думку — емігрувати подалі від такої ситуації.

Крім того, немає цілісної стратегії розвитку галузі та єдиного центру прийняття рішень — багато функцій розпорошено по різних органах виконавчої влади.