Ціни «придушили»

Україні цього року вдалося практично задушити інфляцію. За даними Держстату, в січні-вересні 2012 року вона становила 0,8% проти аналогічного періоду минулого року, а за останні 12 місяців (вересень 2012 року до грудня 2011 року) — перетворилась у дефляцію 0,3%. Яким чином уряду вдалося цього досягти і які наслідки для економіки може мати це «досягнення»?

Експерти «ІНГ Банк Україна» підготували аналітичний огляд, що відповідає на ці запитання. У ньому, зокрема, стверджується, що «динаміка ІСЦ (індексу споживчої ціни)... спричинена посиленням адміністративного контролю за цінами в передвиборний період і небажанням уряду підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги. Аналітики вважають, що за підсумками жовтня показник інфляції також залишиться відносно незмінним через вплив передвиборного чинника. «Проте в листопаді-грудні, після ослаблення заходів адміністративного контролю, — прогнозують аналітики ІНГ Банку, — ми чекаємо прискорення зростання цін і підтверджуємо наш прогноз щодо ІСЦ на кінець року на рівні 4,7%». Щоправда, за прогнозами рейтингового агентства Standard & Poor’s, інфляція в Україні 2012 року становитиме 6%.

Керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Микола Івченко передбачає, що ціни в Україні цього року зростуть порівняно з 2011 роком (4,6%) не більше, ніж на 3-3,5%. На його думку, це, з одного боку, хороший показник, до якого давно прагнула фінансова влада. Але, з іншого боку, на думку Івченка, «це є ознакою, зокрема, невисоких темпів зростання національної економіки».

І справді, міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings днями спрогнозувало сповільнення зростання валового внутрішнього продукту України з 5,2% 2011 року до 0,5% 2012 року і слабке зростання 2013 року — до 3,1%. «Сповільнення зростання економіки спостерігаємо у низці країн єврозони і регіону СНД, зокрема і в Україні, — констатують експерти Fitch. — Зазвичай це має аналогічний ефект на темпи кредитування». Але український уряд затвердив у бюджеті прогноз зростання ВВП на 2012 рік на рівні 4,5% і поки що не збирається його міняти. Чи можна назвати таку реакцію уряду адекватною? Наприклад, голова Нацбанку України Сергій Арбузов вважає урядовий прогноз (надмірно? — Авт.) оптимістичним.

Ще суворішим є вирок, винесений головою ради НБУ, народним депутатом Ігорем Прасоловим. На його думку, дефляція не потрібна українській економіці. Як зазначає банкір, «реально дефляція ще шкідливіша, ніж інфляція, тому що (за цих умов. — Авт.) взагалі немає жодних економічних стимул-реакцій до економічної діяльності». «Надалі Нацбанк, — продовжує Прасолов, — дотримуватиметься політики, щоб не було ні дефляції, ні інфляції». Так, відомий більшовик Троцький колись висловлювався з приводу відносин із Німеччиною. «Ні миру, ні війни», — ввів він доволі дивну формулу. Важко зрозуміти і Прасолова. «Ні дефляції, ні інфляції», — це що, повний нуль, загальний застій в економіці і діловій активності?

Чи варто до цього прагнути? Минулого тижня Європейська Бізнес Асоціація повідомила про результати дослідження, згідно з яким інвестори говорять про погіршення бізнес-клімату України. Втім, заяви про рекордне падіння інвестиційної привабливості України отримали в країні неоднозначну оцінку. Наприклад, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко пояснює: «Європейські політики намагаються втримати капітали своїх компаній вдома, аби швидше подолати кризу. Подібні дослідження дозволяють пояснити приватним акціонерам великих компаній, які вклали свої гроші в їхні акції, чому не треба йти в Україну, де найвищі темпи зростання у Європі». На жаль, це не зовсім так. Зростання економіки в Україні явно пригнічують, приносять у жертву дефляції.

Але є й інша точка зору, яка має право на існування. За словами відомого економіста Віктора Лисицького, відсутність потужного припливу прямих іноземних інвестицій пояснюється, перш за все, невпевненістю іноземного бізнесу, нерозумінням того, що відбувається в Україні. «Вони про нас нічого не знають. Ми не вміємо себе подавати. Здається, це головне», — вважає Лисицький. Проте він підкреслює, що взаємодії між бізнесом і держорганами в Україні за західними стандартами заважають, з одного боку, надмірно часті зміни регуляторного середовища, а з іншого — невиконання законодавства. «Є, наприклад, закон, де говориться про підтримку суднобудівельної галузі. Проте його реалізація гальмується тим, що уряд не приймає належних підзаконних актів. Такі речі, як мінімум, не зміцнюють довіру інвесторів», — констатує експерт. І до цього можна додати: вони не підтримують, не стимулюють зростання економіки.