У світі починається новий «суперцикл»

Аналітики двох найбільших банків Wall Street — JP Morgan та Goldman Sachs — заявили, що у світі починається новий суперцикл, а отже, на людство може очікувати щонайменше кілька років росту цін на сировину. Якщо прогнози банкірів справдяться, то новий суперцикл може стати п’ятим за останні 120 років. Останній тривав 17 років і закінчився у 2013 році.Для України ця новина і хороша, і погана, оскільки економіка країни залежна від світових цін на сировину. Їх ріст збільшить надходження експортерів, але зростуть і витрати на імпортовані товари, зокрема газ та пальне.

Однак з прогнозами JP Morgan та Goldman Sachs погоджуються не всі. Дехто вважає, що якщо новий суперцикл і почався, то він відрізнятиметься від попередніх. Щонайменше — у динаміці цін на нафту.

Прогнози доходять до того, що вартість Brent повернеться в район $ 100 за барель вперше з 2014 року, пише газета Financial Times.

«Бичачі» прогнози засновані на очікуваннях, що бюджетні стимули будуть сприяти збільшенню попиту на нафту, при відсутності нових проектів в сфері видобутку в зв’язку з різким скороченням капіталовкладень нафтокомпаніями за останній час. Такий дисбаланс попиту і пропозиції сприяє довгостроковому зростанню цін і створює передумови для формування «суперциклу» на ринку.

Таким чином, експерти чекають повної трансформації нафтового ринку, який серйозно постраждав в минулому році в результаті пандемії COVID-19, яка сприяла різкому падінню попиту на нафту, а також поширення думки про те, що швидкий розвиток ринку електромобілів послабить попит.

«Ми зіткнемося з нестачею нафти перш, ніж настане час, коли вона не буде нам потрібна, — заявив Крістіан Малек, який відповідає за нафтогазове напрямок в JPMorgan в ході телефонної конференції з клієнтами минулого тижня. — Ми можемо побачити підйом ціни нафти до рівня в $ 100 за барель або навіть вище за цей рівень».

Квітневі ф’ючерси на нафту Brent у вівторок торгуються на рівні $ 63,27 за барель. За останні три місяці їх вартість зросла на 42% завдяки оптимізму щодо впровадження вакцин від COVID-19, а також обмеження видобутку в рамках ОПЕК +.

Аналітик з «сировинного» сектору Goldman Sachs Джеффрі КАРРІ, який передбачив попередній суперцикл на сировинному ринку в 2003—2004 рр., Заявив FT, що бачить реальний ризик підйому цін на нафту до рівня восьмидесяти доларів за барель «або навіть вище» в поточному році.

В основі його прогнозу не збільшення попиту з боку Китаю, а очікуване зростання споживання в світі завдяки державним програмам підтримки економіки, в тому числі, пакету стимулів обсягом $ 1,9 трлн, запропонованого президентом США Джо Байденом.

«Заходи, націлені на підтримку людей із середнім або низьким доходом, створюють передумови для істотного споживання, — говорить Каррі. — Ці люди їздять не на Tesla, а на позашляховиках». Попит на позашляховики, які витрачають багато палива, залишається високим в США в останні роки завдяки низькій вартості бензину.

Ще один з відомих аналітиків в нафтовій галузі — Арджун Мурті, який раніше працював з Каррі в Goldman Sachs, вважає, що говорити про «суперциклу» на нафтовому ринку передчасно, але можна уявити сценарії, при яких ціни на нафту істотно виростуть. «Як і раніше існує багато перешкод для підйому ринку, але все буде залежати від обсягу попиту на нафту», — сказав Мурті, що є старшим радником Warburg Pincus і входить до ради директорів ConocoPhillips.

Глобальний попит на нафту до пандемії COVID-19 становив близько 100 мільйонів барелів за день, а в минулому році впав приблизно до 90 мільйонів барелів на день, і аналітики не очікують його відновлення до докризових рівнів раніше 2022 року, коли має відбутися масове впровадження вакцин від коронавируса і, відповідно, відновлення обсягів повітряних перевезень.

За словами Мурті, якщо темпи зростання попиту на нафту в найближчі роки будуть складати близько 500 тисяч барелів на день, цього буде недостатньо, щоб створити дефіцит на ринку. Однак, підвищення попиту на 1,2—1,4 мільйона барелів на день, яке відзначалося після падіння нафтового ринку в 2014—2015 роках. Може спровокувати «суперцикл», вважає він.

Збільшення видобутку нафти є головним чинником, що обмежує «бичачі» прогнози.

«У короткостроковій перспективі не варто чекати дефіциту нафти, враховуючи що ряд країн, наприклад, ОАЕ, планують нарощувати видобувні потужності», — зазначає Патрік ГІБСОН, який відповідає за нафтовий сектор в Wood Mackenzie.

Ще один ветеран галузі — П’єр Андюран, який зробив собі ім’я в період минулого «суперциклу» на нафтовому ринку, роблячи великі ставки на зростання цін, в цей раз більш обережний. «Напрямок нафтового ринку в значній мірі в руках ОПЕК і буде залежати від того, який обсяг нафти країни організації готові повернути на ринок», — сказав він в інтерв’ю FT.

«Я впевнений, що в 2021 році і в наступні роки ціни на нафту будуть йти вгору, проте я бачу безліч елементів, які можуть перекреслити це зростання», — заявив він, зазначивши, зокрема, можливість повернення на ринок іранської нафти, а також ризик того, що вакцини від COVID-19 не працюватимуть по відношенню до інших штамів коронавируса.

Для України ситуація, за прогнозами аналітиків, і сприятлива і несприятлива водночас.

Сприятлива — в тому плані, що ціни на світових ринках продовольства ростуть і будуть рости далі. Не пощастило — бо 2019—2020 рр. були сухими, через що вітчизняні аграрії недорахувалися значної частки врожаю.

Втім, судячи з нинішньої зими, тепер волога в грунті буде, так що все повинно бути в порядку і з озимими, і з більш пізнім урожаєм. А це дозволяє розраховувати на хороші врожаї і на хороші експортні продажі в маркетинговому сезоні-2021/2022, тобто починаючи з осені.

На думку засновника агрохолдингу Ukrlandfarming Олега БАХМАТЮКА, на початку 2021 року ми побачимо зростання цін на зернові і сою. «Я думаю, що кукурудза буде дорожчати. І тут ключова позиція Китаю. Аналогічно він буде поповнювати і держрезерви по сої... Плюс у них величезні запаси долара, який буде знецінюватися в наступні 3-4 роки. Вони захочуть цей долар отоварити в сировину і поставити на склад кукурудзу, пшеницю, сою, що буде впливати на світові ринки мінімум два наступні роки», — зазначив Бахматюк в своєму коментарі виданню AgroPolit.com.

Поки Мінекономрозвитку очікує загальне виробництво зернових і зернобобових в 2020/2021 маркетинговому році на рівні 65,5 млн т, з одночасним падінням експорту на 20,5%. Зокрема, експорт зернових очікується в обсязі 45,4 млн т, що на 20,5% менше, ніж у минулому маркетинговому році. Експорт пшениці скоротиться на 14,6% — до 17,5 млн т, кукурудзи — на 22,4%, до 23,5 млн т, ячменю на 23,8% — до 3,82 млн т.

Ось тільки незрозуміло, наскільки падіння обсягів експорту виявиться компенсовано зростанням цін на сільгосппродукцію. Нагадаємо, що за підсумками 2019/20 маркетингового року Україна продала на зовнішніх ринках зерна на $ 9,6 млрд, що стало другим в світі показником після США.

Що ж до перспектив експорту металів з України — думки аналітиків розділились. Головний аналітик GMK Center Андрій ТАРАСЕНКО перекоанний, що до кінця року котирування сталевого прокату можуть знизитися на 30% від поточного рівня. На його думку, потенціал пропозиції в ЄС повністю відновиться вже в I кварталі поточного року — запланований запуск доменних печей потужністю 8 млн т і 2,5 млн т електропечей. Тобто дисбаланс попиту і пропозиції в найближчі два-три місяці буде усунутий. Той самий дисбаланс, який в кінці 2020 го дозволив добре заробити українським металургам. Експерт наводить цифри: попит в ЄС починаючи з вересня повністю відновився до рівнів 2019 р. Відвантаження плоского прокату сервісними центрами у вересні показували зростання на 3,3% рік до року, а в листопаді — на 8,8%. Попередньо, за підсумками IV кварталу 2020 році споживання сталі в ЄС зросла на 8,8%.

При цьому в дослідженні GMK Center «Прогноз виробництва сталі в Україні в 2021 г.» йдеться, що він в нинішньому році може вирости на 5,7% — саме завдяки зростанню експорту. Говорячи про потенціал виробництва сталі в Україні, експерти радять орієнтуватися на рівень завантаження грудня 2020 — січні 2021 року як максимально досяжний протягом усього 2021-го. Це означає 21,8 млн т сталі на рік.

Про те, що зростання цін на металопродукцію в останні місяці цілком обгрунтоване і триватиме, говорить директор департаменту продажів «АрселорМіттал Кривий Ріг» Євген ЧуМАЧЕНКО. На його думку, уряди низки великих держав надрукували багато грошей для підтримки економік. Ці гроші інвестуються в інфраструктурні проекти, що, в свою чергу, забезпечує досить велике споживання металопрокату.

У 2019 році, за даними Держстату, Україна експортувала 39,9 млн т залізної руди і концентрату на $3,4 млрд. За 2020 й, за попередніми оцінками, результат виявиться на 15—20% нижче, а ось 2021-й цілком може перевершити результат позаминулого року.

Що стосується продукції металургійної промисловості, то в 2019-му її було експортовано на $10,3 млрд. У 2020-му, знову ж таки, за оцінками Мінекономіки, ми побачимо падіння обсягів експорту на 14,8%, або $1,4 млрд (точних цифр ще немає). Але в 2021-му — зростання, можливо навіть до показників 2019-го.