Українська економіка: ризики і кризи

Заборгованість із зарплат у січні 2014 року становить 808,2 мільйона гривень, повідомляє Держкомстат України. Якщо порівнювати з груднем минулого року, то ця цифра зменшилася (був мільярд гривень). Це, звичайно, добре, але оптимізм — передчасний, попереджають фахівці. Адже нині є серйозні фактори ризику, які провокують економічні загрози.

Так, цьогорічний дефіцит торгового балансу очікується в межах $14,6 мільярда, тоді як за дев’ять місяців 2013 року він становив $5,836 мільярда. Такі цифри закладено в нових прогнозних макропоказниках на поточний рік в урядовій постанові від 18 грудня 2013 року (№ 978 ). І його треба буде чимось  покривати. Через внутрішні протистояння інвестори поставили на паузу свої бізнес-плани. Співпраця з МВФ не відновилась. А надходження до бюджету падають, розповідає «Дню» опозиційний депутат  Арсен  Аваков. За його оцінками, недобір  бюджету вже становить 26 мільярдів гривень! Офіційно таких  цифр не оголошували, однак, проблеми  з надходженням фінансів є, і про  це свідчить той факт, що Україна звернулася до Росії з проханням відстрочити розрахунки за газ, які, за оцінками російської сторони, становлять 2,7 мільярда доларів. 

Під питанням і виділення російських грошей. За словами першого віце-прем’єра Російської Федерації Ігоря Шувалова, перемовини про фінансову підтримку і співпрацю в енергетичній сфері відновляться щойно буде сформовано новий уряд в Україні. Відповідаючи на запитання про те, коли можуть надати другий транш кредиту Україні, він відповів, що конкретних домовленостей з цього питання не було й до відставки уряду, немає і зараз. «У нас, крім фінансових відносин, окрім домовленостей з енергетики, є й інші плани, а саме — кооперація в галузі промислового виробництва, літакобудування, суднобудування, атомної енергетики... Я виходжу з того, що уряд РФ навіть до формування повноцінного уряду України всю цю роботу буде з колегами проводити і далі», — натомість сказав Президент Росії Володимир Путін. Що ж, дуже зручно працювати в «інших сферах», доки  Україна шукає додаткові фінансові джерела до бюджету, чи не так?

Яких наслідків слід чекати  українцям  від  сукупності таких факторів? Про це «День» запитав президента «Центру антикризових досліджень» Ярослава ЖАЛІЛО:

— Ми вже повністю занурилися в другий етап впливу кризових явищ в політиці, які впливають на економічну сферу. Перший був пов’язаний з негативним впливом на очікування суб’єктів господарювання і пересічних громадян, і він вилився у зростання попиту на готівкову валюту і нестабільність в банковій сфері, яку, поки що, начебто вдалося збалансувати. Другий момент пов’язаний із розбалансуванням більш суттєвих макроекономічних завдань, виконання яких потребує дієздатного уряду та відповідної послідовності економічної політики. І звичайно, що питання наповнення бюджету — ключове. Враховуючи те, що сьогодні в тих регіонах України, де виникли проблеми з діяльністю ОДА, загострилася і проблема наповнення бюджету.

Якщо станеться недонадходження до держказни, країна відчує перебої з фінансуванням заробітної плати та проблеми з роботою бюджетних організацій. Якщо з місцевим бюджетом ситуація простіша, особливо — з бюджетом Києва, бо тут КМДА більш-менш працює, то в інших регіонах більш відчутним буде таке недофінансування.

Ще одне: кредит від Росії суттєвої ролі не грає для стабілізації  економічної ситуації в Україні. Чому? Обсяг цього кредиту не співмірний із сумою, яка необхідна для поліпшення економічного становища в країні. Загальний річний бюджет України —  близько 400 мільярдів гривень. Якщо поділити цю суму на 12 місяців, то виходить більше 40 мільярдів гривень на місяць. На цьому тлі надходження від російської сторони — 15 мільярді — відчутна сума, але ж нікуди не поділося питання виплати Україною боргу перед МВФ. І цю  виплату треба здійснити на початку лютого 2014 року. Я думаю, що російські кошти і мали б  витрачатися на такі цілі. Відтак вони ніяк не можуть покращувати економічну ситуацію в Україні, хіба — згладити певні проблеми. Говорячи ж про вихід на міжнародні ринки капіталів, всім зрозуміло: відсутність стабільності політики та нового уряду викликає у інвесторів сумніви про те, яким чином будувати фінансові відносини з Україною за таких  умов. З певною недовірою на нас дивиться і Китай, з яким  українська влада домовилася про залучення значних кредитних ресурсів в економіку. Це теж погано.