Українська «ієнизація»

На кінець 2006 року загальний обсяг державного боргу України зріс майже до 66,9 мільярда гривень, що, втім, на 3,5 мільярда менше граничного рівня, встановленого Законом «Про Державний бюджет України на 2006 рік». В абсолютному значенні державний борг збільшився на 5,9% проти 2005 року. Розповідаючи про це журналістам, заступник міністра фінансів Андрій Кравець зауважив, що при цьому збереглася позитивна тенденція скорочення співвідношення боргу і ВВП (за рахунок випереджаючого зростання останнього). Так, у 2002 році це співвідношення становило 28,6%, у 2003- му — 24,7%, у 2004-му — 19,6%, у 2005-му — 14,9%. У 2006 році, за прогнозними розрахунками, воно має становити близько 12,7%.

Кравець, зокрема, відзначив, що вдало проведені протягом другого півріччя 2006 року державні запозичення дозволили профінансувати дефіцит бюджету у повному обсязі. Протягом перших семи місяців 2006 року закон про держбюджет-2006 в частині здійснення державних запозичень не виконувався. У цей період фінансування дефіциту загального фонду державного бюджету здійснювалося за рахунок залишків коштів на Єдиному казначейському рахунку, які зменшились з 12,6 мільярда гривень на початок 2006 року до 3,3 мільярда на 1 серпня. У вересні, з приходом нового уряду, за словами Кравця, Мінфін розпочав залучення на внутрішньому та зовнішньому ринках капіталів. Лише протягом другого півріччя було залучено до загального фонду держбюджету 11,2 мільярда гривень. При цьому внутрішні запозичення склали лише 1,6 мільярда і здійснювались шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики на відкритих аукціонах. Зовнішні запозичення для фінансування державного бюджету склали 9,6 мільярда гривень і здійснювались шляхом випуску облігацій зовнішньої державної позики.

Цього року боргова політика уряду, схоже, також виходить з того, що за кордоном, як і торік, запозичувати вигідніше. Зовнішні державні запозичення України в 2007 році становитимуть шість мільярдів гривень, тоді як внутрішні — 3,8 мільярда. «Треба проводити виважену і розумну політику щодо держборгу, а не боятися цього. Зважити, що вам принесуть взяті кредити та продумати детальний механізм їх повернення», — говорить Кравець.

При цьому не можна не нагадати, що наприкінці минулого року Рахункова палата закидала нинішньному уряду саме за прорахунки у борговій політиці. За її даними 84% всіх прямих і гарантованих забов’язань знаходиться в іноземній валюті. Цього Україна, з її надмірною залежністю від кон’юктури на завнішніх ринках та не сталим інвестиційним кліматом, на думку аудиторів Рахункової палати, не може собі дозволити. Виявляв занепокоєння з приводу того, що Україна впритул наблизилася до критичної межі запозичень, і Світовий банк.

Однак в Мінфіні вважають, що зростання держборгу обумовлене об’єктивними причинами. Серед найголовніших Кравець виділив компенсування ненадходжень коштів від приватизації, фінансування спільних з міжнародними організаціями проектів та зростання курсу євро відносно гривні.

Перспективність іноземних запозичень у Мінфіні також визначають за рахунок часткового переходу на так звані «екзотичні» валюти (ієни, фунти стерлінгів). По такому шляху йдуть також Польща, Чехія, Угорщина. В Україні вирішили зробити ставку на японську ієну, яка має стабільний курс і найнижчі показники ризиків серед запропонованих Мінфіну варіантів. Такі кредити будуть оформлятися терміном на рік і йтимуть на погашення дефіциту бюджету. Це питання не нове для української економіки. Однак останні коливання євро прискорили цей процес.

Ділячись планами на майбутнє, заступник міністра повідомив, що відповідно до змін законодавчого характеру, які нещодавно провів Кабмін, є можливість повернутися до довгострокових зовнішніх кридитів терміном на сім — десять років. Однак зрозуміло, що в разі введення в дію цього задуму, відповідальність за взяті кредити ляже на плечі вже не нинішнього, а наступних урядів. Втім, в Україні, де досі уряди трималися в середньому не більше року, до цього не звикати...