Від «молекул» до потоків

Візит до Угорщини українського прем’єр-міністра Миколи Азарова дав нашій країні серію поки що вербальних плюсів. «Мені дуже приємно повідомити вам, що сьогодні, й це знаменно, українсько-угорський кордон перетнула «перша молекула» угорського газу через реверсну систему постачань газу до України», — зауважив Микола Янович. «Це дуже велика подія. Вона реально означає прорив в енергетичній залежності України», — торжествував прем’єр. Він розповідав, що під час переговорів з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном обговорювалося питання розширення можливостей для транзиту до України газу. «Відповідні вказівки пан прем’єр дав своїм підлеглим, і така відповідна робота проводитиметься й з нашого боку», — дещо темнив прем’єр.

А підлеглі нашого прем’єра, не чекаючи якихось угод, мов з рогу достатку сипали мільярдами газових кубометрів. Так, нашій країні просто необхідно позбавлятися енергетичної залежності. І приємно чути, що Україна реагує на плани та заяви «Газпрому» про істотне зниження транзиту російського газу до Європи через українську газотранспортну систему, а також на небажання знижувати ціну російського. Для цього наша країна всіляко скорочує споживання газу в промисловості та побуті й навіть почала використовувати свої газотранспортні потужності в реверсному напрямку.

•Уже є досвід реверсного постачання газу через Польщу. «Укртрансгаз» у листопаді минулого року почав приймати по 2 мільйони кубометрів газу на добу від компанії RWE Supply&Trading GMBH (Німеччина) через вимірювальну станцію Германовичи (Польща). З 1 квітня газовий потік зросте до 5 мільйонів кубометрів на добу. Але цього для України явно недостатньо. І, за словами заступника голови НАК «Нафтогаз України» Вадима Чупруна, цього року планується підписати договори на реверсне постачання близько 7 мільярдів кубометрів природного газу з Німеччини через територію Угорщини та Словаччини. Уточнюючи, чиновник говорить про технічну можливість приймання природного газу в газотранспортну систему України від угорської компанії FGSZ, з якою «Укртрансгаз» підписав технічну угоду. Крім того, ведуться переговори з компаніями Eustream (Словаччина) та SNTGN Transgaz (Румунія).

•Але далі всіх пішов прес-секретар прем’єра Віталій Лук’яненко. За його словами, Україна й Угорщина обговорюють питання збільшення реверсних постачань газу через Угорщину до 10 мільярдів кубометрів на рік. «Наявна потужність становить 2 мільярди кубометрів на рік. Але є пропозиції, які погоджували технічні експерти сторін, щодо збільшення обсягів уп’ятеро, тобто до 10 мільярдів кубометрів можна буде прокачувати», — прогнозував Лук’яненко. Того ж дня його заяву уточнив «Укртрансгаз», повідомляючи про те, що технічна можливість приймання газу з Угорщини до України до 3 мільйонів кубометрів на добу. А в другому кварталі, після проведення необхідних технічних заходів, вона зросте до 15 мільйонів кубометрів.

•А от аналітики компанії Fitch Ratings, поставили під сумнів можливість України на зниження ціни на імпортний газ. «Це зумовлено високими спотовими цінами на природний газ у Європі на тлі збереження холодної погоди», — повідомляється в прес-релізі агентства. На думку Fitch, ці висновки підкріплює й нещодавня заява голови правління «Газпрому» Олексія Міллера про те, що ціни для України є досить помірними порівняно з поточними спотовими цінами в Європі. «Агентство вважає, що перспективи підписання нової угоди за цінами на газ між «Газпромом» і «Нафтогазом», — наголошується в заяві Fitch, — наразі обмежені, якщо тільки Україна не піде на істотні поступки». Хоча, продовжують автори повідомлення, «Україна прагне диверсифікувати джерела отримання газу, сконцентровані в Росії. Проте для здійснення цих проектів знадобиться кілька років. Як наслідок агентство не враховує їх як позитивний чинник у прогнозах щодо «Нафтогазу».

Плани України не сприймаються як реальні й ефективні й у Росії. «Що стосується питання реверсних постачань газу з території Європейського Союзу в Україну, — говорить глава «Газпрому» Олексій Міллер в ефірі одного з російських телеканалів, — ми добре знаємо про ці плани, але у нас є підозріння, що жодних реверсних постачань. Узагалі-то, де-факто — фізично газу не передбачається, передбачається використовувати газпромівський газ у деякий віртуальний реверс». «Тобто газпромівський газ заходить до Європи й одразу повертається в Україну. Він не просто так закачується: на кордоні робиться закольцовка, й на газовимірювальній станції показується, що нібито певні обсяги газпромівського газу в реверсному режимі постачаються до Європи, а відповідно — на європейський ринок. Це схеми, що нагадують якісь шахрайські схеми. З ними просто треба розбиратися», — погрожує Міллер.

•Це твердження глави російського монополіста не викликало у незалежного енергетичного експерта Олександра Нарбута здивування. У розмові з «Днем» він зазначив, що ще недавно нам розповідали про маршрути постачання до України туркменського й узбецького газу. Хоча насправді Україна отримувала російський газ за дуже сумнівними схемами. У той же час потік інформації про нові великі джерела газопостачання України він називає «діамантовим димом», але зауважує, що Азарова в Угорщині, дійсно, приймали дуже добре. Це пояснюється, на думку експерта, тим, що уряди обох країн мають багато спільного: «Їх ріднить прагнення державного, зокрема й цінового, регулювання, збереження певних субсидіарних моделей».

•«Але в енергетичній сфері, — продовжує Нарбут, — Микола Янович нам не відкрив нічого нового. Усі питання щодо реверсних постачань газу, зокрема й через територію Угорщини, були погоджені нашими фахівцями з транзиту ще місяці два тому. Проте розповіді про молекули та про те, що газ тепер бурхливим потоком піде до України через Угорщину, це не більше ніж розповіді. Тому що принципового зростання постачань компанії RWE, яка грає провідну роль і в польському газовому коридорі, і в постачаннях газу до України через Угорщину, поки не відбувається. Це бажане, але ще не дійсність. Ні уряд, ні «Нафтогаз України» не займаються серйозними переговорами із цього приводу. Явно недостатніми є дії уряду та його відповідальних менеджерів, щоб оживити словацький транспортний коридор, упевнений Нарбут. Посилаючись на думки фахівців, він зазначає, що найбільший потенціал нарощування постачань європейського газу до України має словацький маршрут. Експерт здивований, що влітку минулого року, коли словацька компанія Eustream проводила тендер за визначенням заявок на транзит і транспортування газу, Україна своєї заявки не подала.

Нарбут зауважує, що уряд, на відміну від «Нафтогазу», має бюджетні кошти, щоб найближчим часом, коли до Європи прийде потепління, розпочати закупівлю спотового газу для наповнення підземних сховищ. «Тоді можна було б сказати, що наш уряд, дійсно, має план, який забезпечує вищий рівень незалежності, — припускає незалежний експерт, — і можна було б погодитися з позицією міністра енергетики Ставицького, відповідно до якої скорочення закупівель газу в Росії приведе до більшої зговірливості «Газпрому» й до можливості змінити газові контракти 2009 року без здачі національних інтересів. Поки підстав для цього немає. Більше того, «Нафтогаз» коштів не має, а газ у сховищах уже закінчується. Я думаю, що сьогодні далеко не всі погодяться навіть з тим, що залишки у сховищах можна витягти». А скільки ж європейського газу може отримати Україна 2012 року — 5, 7 чи 10 мільярдів кубометрів? Відповідаючи на це запитання «Дня», Нарбут сказав: «Я чекаю постачань від компанії RWE в обсязі не більш як 1,5—2 мільярди кубометрів».