Встигнути до жовтня

Японський центр вугільної енергетики J-Coal й Міністерство енергетики та вугільної промисловості України підписали у вівторок заяву про всебічну співпрацю в галузі енергетики. Взаємодія двох країн спрямована на зміцнення енергетичної незалежності України, зазначається в документі. У присутності міністра економічного розвитку і торгівлі України Павла Шеремети й міністра економіки, торгівлі та промисловості Японії Тошиміцу Мотегі також було підписано конкретніший документ — меморандум про співпрацю у проекті підвищення ефективності вугільних електростанцій.

ПОМИЛКИ В ПІДХОДАХ

Як відзначив міністр дружньої країни, «на частку вугільних теплостанцій України припадає приблизно 40% від загального обсягу виробленої електроенергії, однак продуктивність цих станцій низька через застаріле устаткування, яке знаходиться в експлуатації вже 47 років. Якщо устаткування усіх вугільних станцій вашої країни буде замінено високоефективним японським устаткуванням, це дасть можливість скоротити імпорт газу приблизно на 10%».

В Україні завжди з повагою й вдячністю сприймається будь-яка допомога, тим паче такої високорозвиненої держави, як Країна сонця, що сходить. Але того самого дня, коли в Києві підписувалися названі документи, експерти з групи «Реанімаційний пакет реформ» висловили українським журналістам дещо інший погляд на напрями реформування енергетики.

Так, експерт компанії Energy Cities Святослав ПАВЛЮК нагадав про помилку Польщі, яка почала роботу з енергоефективності з підвищення потужностей енергогенерації.

Продовжуючи цю тему, президент Асоціації з енергетичної ефективності й енергозбереження Олег КОЗАЧУК розповів, що зараз у Польщі цю помилку виправили. І в результаті заходів з підвищення енергоефективності в житлово-комунальному господарстві виник профіцит генеруючих потужностей. Деякі довелося законсервувати.

І ще одна проблема: виявилось, що при оновленні тепломереж тепер потрібно ставити труби набагато менших діаметрів, ніж ті, які використовувалися раніше на цих трасах.

У зв’язку із цим експерт громадської мережі «Опора» Тетяна БОЙКО закликала українську владу не повторювати польську помилку й починати енергетичні реформи з житлово-комунального господарства.

Про інші наші помилки на цьому напрямі дуже переконливо говорив Козачук. Він навіть назвав ситуацію катастрофічною, оскільки енергоємність ВВП України набагато вища, ніж у будь-якій країні Європи, і становить 0,52 тонни умовного палива на тисячу доларів ВВП, тоді як в середньому по Євросоюзу цей показник — 0,2 тонни. Експерт згоден, що в нинішніх умовах необхідно всіляко скорочувати споживання природного газу, однак його обурює, що мало хто говорить про те, що ми споживаємо набагато більше енергії, ніж решта країн. Та сама Польща, виробляючи товарів і послуг втричі більше за Україну, використовує лише 14—15 мільярдів кубометрів газу. А Україна — 50,4 мільярда. Козачук згоден з тим, що Україні необхідно заміщати газ іншими видами енергії, але при цьому наполягає, що зараз передусім потрібно знижувати споживання, причому не лише газу, але й теплової та електроенергії, води тощо. З моменту перемоги революції Гідності, відзначає експерт, вже минуло п’ять місяців, однак майже нічого не зроблено, щоб скоротити енергоспоживання в країні, не розроблені ні механізми для цього, ні відповідні стимули.

ЗАДІЯТИ ГАМАНЕЦЬ

Олег КОЗАЧУК наводить приклад: сьогодні всі ми робимо певні кроки для утеплення будинків та квартир, але, за його словами, це ніяк не позначається на наповненні наших кишень. «Якщо ви утеплювали свій будинок, але у вас немає в ньому лічильника, то ви як сплачували, так стільки ж і сплачуватиме, — говорить він і порівнює. — В розвиненій країні це відразу ж позначилося б на вашому гаманці». Він звинувачує уряд у тому, що й досі не затверджено Національний план дій з енергоефективності та розвитку поновлюваних джерел енергії до 2020 року. Хоча передбачені в ньому на модернізацію житлово-комунального господарства та житлового фонду 800 мільярдів гривень, за розрахунками фахівців, принесуть приблизно 2,4 трильйони  економічного ефекту.

«Чи вигідно сьогодні інвесторові побудувати в Києві або іншому місті котельню на біомасі?» — запитує голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха і говорить про те, що, наприклад, у Швеції  з цього енергоносія виробляється 64% всієї електроенергії. «До 1 липня цього року, — продовжує він, — відповідь була негативною. Тому що газ, який спалюється в котельнях, був дешевший. Не зацікавивши інвестора, не доводиться й від нього чогось чекати. Адже він бере калькулятор і рахує».

Експерт все ж підкреслює, що український уряд вже зробив один дуже правильний крок, ухваливши 9 липня постанову №293. «Населення сплачує за гігакалорію 314 гривень. Але її вартість, якби вона вироблялася не з дотованого, а з комерційного газу, становила б 912 гривень. До недавнього часу держава цю різницю (600 гривень) брала на себе, й сплачувала субсидію з бюджету «Нафтогазу». А інвестор, який зайде до цього сектора, теж отримає 314 гривень за Гкал від населення, однак собівартість у нього буде вищою — 600—700 гривень. Проте цю різницю йому ніхто не компенсуватиме». «У нас субсидується лише природний газ, — відзначає Гелетуха і стверджує. -Цим вбивається будь-яка ініціатива й зацікавленість інвестора в його заміщенні». «У цій постанові передбачено, що держава на кожну Гкал теплоенергії, постаченої населенню, компенсує вже не 600 гривень, як раніше за газ, а близько 500. Всього Гкал коштуватиме споживачеві 822 гривні. Їх держава гарантує інвесторові, який виробляє теплоенергію не з газу».

РЕСУРСОМ НЕ ВВАЖАЄТЬСЯ

Однак проблеми все ж залишаються. За словами Гелетухи, електроенергію з біомаси можна отримувати й у режимі ТЕЦ, тобто одночасно виробляючи і електроенергію, і тепло. Таких станцій у світі вже тисячі, говорить експерт, а в Україні всього три. Тому що інвесторові невигідно цим займатися. У законодавстві спеціально неправильно визначили сам термін «біомаса», і частина цього ресурсу таким тепер не вважається й не може отримувати «зелений тариф». Крім того, цей тариф «прив’язали» до умови, що 50% устаткування буде виготовлено в Україні. Але у нас його, на жаль, не виробляють, відзначає експерт. Проте він не без гордості доповідає, що за участю асоціації розроблено і навіть погоджено в парламентському комітеті законопроект, що усуває ці проблеми. «Сподіваємося, що найближчим часом його проголосують у Верховній Раді, — говорить Гелетуха, — і ми очікуємо, що біоенергетика вийде на потужності більше 2100 Мвт електричної потужності ТЕЦ плюс 6 тисяч мегават теплових потужностей. Якраз останні заміщуватимуть газ».

Однак зрозуміло, що все це станеться не сьогодні, і не відчуватиметься в кожній квартирі. А населення, чесно кажучи, налякане і новими платіжками за комунальні послуги, і даними про брак газу в країні. Держава на разі не розробила заходів, які б стимулювали кожного громадянина займатися енергоефективністю. Але не замерзати ж нам через це, а також через свої лінощі. Що може зробити кожен з нас, запитували експертів журналісти.

Відповідаючи, Тетяна Бойко спочатку сказала про те, що потрібно робити з обережністю. За її словами, не варто шматочками, поквартирно, утеплювати удома. В цьому випадку у сусідів може завестися грибок. Не особливо рекомендує вона й встановлення бойлерів гарячої води. Вуличні й будинкові мережі, побудовані переважно за радянських часів, на це не розраховані. Можуть статися короткі замикання. Експерти вважають, що в країні майже немає механізмів, які б стимулювали масовий рух громадян за енергозбереження. Проте до осені ще можна дещо зробити. Бойко говорить про відомі заходи першого етапу — утеплення вікон та дверей,  використання енергозберігаючих лампочок, про будинкові та квартирні лічильники. Павлюк радить перевірити всі домові інженерні системи, а в квартирах встановити не лише теплолічильники, але й спеціальні вентилі на батареях опалення. Щодо загальнодержавного рівня, то експерти сходяться на тому, що в країні зараз надто багато відомств, котрі займаються  енергоефективністю та енергозбереженням. На їхню думку, потрібний єдиний координаційний орган. І на цьому вони наполягатимуть в п’ятницю на круглому столі за участю віце-прем’єра Володимира Гройсмана.