Виклик МВФ

Міжнародний валютний фонд схвалив реформи уряду. «Я дуже вражена прогресом за останні кілька місяців. Україна здивувала світ своїми досягненнями за такий короткий час», — сказала директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард після зустрічі з Президентом Петром Порошенком. Вона позитивно відзначила успіхи країни у стабілізації валютного ринку, реформи у банківському секторі, у реструктуризації боргових зобов’язань, у створенні структур, які будуть боротися з корупцією. Лагард додала, що у складних умовах Україні вдалося досягти макроекономічної стабілізації, яка й надалі зміцнюється, й отримати економіку, яка має ознаки відновлення.

Така оцінка очільниці Фонду, безсумнівно, має лестити уряду. Отримавши два транші допомоги від МВФ (38% обіцяної суми), Кабмін розраховує на продовження позитивної практики надалі. Другий перегляд програми з Фондом не за горами.

«У вересні до нас приїжджає місія МВФ, яка продовжить свою роботу до 2 жовтня. За підсумками роботи місії, я сподіваюся, вони будуть успішними, оскільки ми рішуче налаштовані на реформи, ми домовилися, що вже в жовтні можуть бути подані пропозиції на засідання ради директорів МВФ», — сказав у відповідь Президент України Петро Порошенко. Серед цих пропозицій — фінальне рішення про статус російського боргу. Як пояснила Лагард, його ухвалить рада директорів МВФ. Натомість Порошенко каже, що Україна за жодних обставин не надаватиме привілеїв російським кредиторам. Російська сторона мала всі можливості приєднатися до переговорів про реструктуризацію і, на його думку, така можливість є і зараз. Порошенко пояснив, що успішне завершення переговорів з міжнародними кредиторами не дозволило допустити дефолту, який очікувала російська сторона, бо це дозволяло їй негайно пред’явити свої борги до погашення. «Переговори проведені, дефолту немає і не буде, і Росія до кінця року має визначитися: або вона розумна, або вона красива», — підсумував Порошенко.

Як надалі будувати стосунки з МВФ (переглядати умови програми, поновлювати чи, навпаки, спрощувати)? Чи є підстави для економічного оптимізму? Адже оцінки українських експертів різняться з МВФівськими. Принаймні вони не бачать заявленого успіху реформ, а подальше падіння ВВП та майже 60% річна інфляція ставить під сумнів подальше економічне зростання. Про це «День» запитав колишнього міністра економіки, президента «Центру ринкових реформ» Володимира ЛАНОВОГО:

— Лагард здивована тим, що уряд затиснув силовими методами економіку і споживання валюти громадянами, а народ не повстав, що мало б відбутися в нормальній країні. Можливо, цей бунт і відбувся б, якби країна не перебувала у стані війни...

МВФ оцінює заходи з обмежень зовнішніх боргів, і він займається зовнішніми платежами, щоб підтримати світову торгівлю. Тому реструктуризація Україною боргів на 4 роки — звісно, певний успіх, як і зупинка девальвації гривні та збалансованість торгового балансу, які в МВФ вважають ознаками нашого економічного руху вперед. Утім, Фонд не дивиться на те, що діється в середині країни (падіння виробництва, споживання, банкопад). Його експерти цього не помічають. Ось у цьому й вади співпраці з МВФ: у ній немає балансу внутрішньо-соціальних питань і зовнішньоекономічних. Чи змінюватиметься програма на тлі таких заяв? Навряд. Вона сформована, гроші у Фонді зарезервовані. Як на мене, сьогодні головний виклик для уряду — повернення цього кредиту. Адже позика МВФ — короткострокова, тільки на 4 роки, які спливуть дуже швидко. Тому уряду зараз потрібно думати, як запустити економіку, бо без цього за 4 роки буде важко повертати кредит і вмовити МВФ піти на поступки у питанні його реструктуризації. Тому — економічне зростання і збільшення джерел валютних надходжень у країну — ось чим потрібно займатися уряду.

ДО РЕЧІ

Позитивні оцінки МВФ підштовхують НБУ до поступової лібералізації ринку. Так, заступник голови Нацбанку Олег Чурій повідомив, що регулятор розглядає пом’якшення вимоги обов’язкового продажу валютної виручки експортерів 75%. Однак правління ще не прийшло до консенсусу про те, чи повертатися до колишньої норми в 50% і коли. Нагадаємо, що 3 вересня НБУ вирішив продовжити вимогу обов’язкового продажу валютної виручки експортерами на три місяці.