Як можна врятувати уряд від нищівної поразки

Завтра Верховна Рада збирається «допитати» уряд. Як повідомляв «День», депутати підозрюють Кабмін у підміні окремих норм бюджету 2015 року. Мовляв, домовлялися про одне і під ці гарантії голосували в авральному режимі за «порожній» документ, а уряд вчинив «не по-джентельменськи» і «підсунув» варіант, написаний на свій розсуд.

Утім, відверто кажучи, приклади «махінацій», які наводять депутати (можна прочитати в матеріалі «Дня» «Бюджет... підмінили» від 14 січня 2015 року), виглядають «дріб’язково» в порівнянні з тим, які зауваження до цього документа озвучують експерти.

«Уряд реформаторів» не лише провалив іспит на вміння писати реформаторські кошториси, кажуть фахівці, а й наробив у бюджеті багато всіляких дурниць, які потрібно оперативно виправляти.

Бюджет 2015 року серйозно «зачерпнув» із чаші «кредиту довіри населення до уряду». Кабмін застосував практично весь арсенал «непопулярних реформ», які міг застосувати. Обклав додатковими податками більшу половину споживчого кошика: харчі, одяг, побутову хімію, наклавши податок на імпорт. Заклав можливість для зростання вартості перевезень, піднявши акциз на пальне та ввівши податки на транспорт... А головне — уряд вважає «багачами», які мусять оплатити кризу в Україні, пенсіонерів, які отримують більше 3-х тисяч гривень. І все це на тлі того, що експерти у ЗМІ розповідають про неефективну боротьбу з корупцією в органах державної влади та відсутність прозорості у використанні бюджетних коштів.

Ключова реформа, яка могла би суттєво оздоровити економіку України, — це зниження рівня втручання держави в економічні процеси. Вимірюється показник цього просто — який відсоток ВВП становлять державні витрати. Так от при рівні у 48% покійний грузинський економіст Каха Бендукідзе ставив діагноз «несумісно з життям». Нашому уряду, який так рівняється на іноземців, і грузинів зокрема, це попередження Бендукідзе не здалося важливим?! Інакше чому він вирішив, що можна підняти рівень перерозподілу ВВП ще вище. За підрахунками експертів РПР, через корумпований і неефективний державний апарат уряд у 2015 році збирається перерозподіляти, з урахуванням потреби покриття дефіциту «Нафтогазу України», близько 60% ВВП.

Але уряд ще може отримати «гучний ляпас»... від Євросоюзу та Світової організації торгівлі, членом якої є Україна. Адже ідея оподаткувати імпорт на території України ставить у неконкурентні умови іноземного виробника, права якого зобов’язана поважати наша держава як член СОТ. Хоча глава Мінекономрозвитку Айварас Абромавічус і запевнив, що проблем з податком на імпорт в Україну з боку СОТ не буде. «Поки вони святкують Різдво. Це для європейців свята справа. Сам у Скандинавії довго жив — знаю. Тому найближчими днями ми будемо повністю знати позицію. Але, наскільки мені відомо, в договорі СОТ написано, що країна, в якої серйозні економічні (проблеми. — Ред.), має можливість вводити такі заходи на тимчасовій основі», — сказав він напередодні голосування за Бюджет-2015. Утім досі офіційного підтвердження того, що світові виробники розуміють і поділяють наміри українського уряду, а отже готові пожертвувати 45-мільйонним ринком збуту, ще досі ми не побачили.

Чого не вистачило нашому уряду, щоб пройти екзамен першого бюджету? Економічної освіти? Знань реалій? Сміливості? Чи навпаки — щось завадило? Можливо, бізнес-логіка, яка у більшості складу Кабінету Міністрів України є в надлишку і призводить до того, що їхні ідеї та дії не витримують перевірки щирості державницького інтересу?!

Та хоч би як там було, ми не зацікавлені в «дефолті» уряду. Провал цієї влади матиме тяжкі наслідки для України. Тому «День» попросив експертів відповісти на запитання: чи можна врятувати уряд від нищівної поразки і як?

КОМЕНТАРI

 Андрій ДЛIГАЧ, співзасновник громадянської платформи «Нова Країна», координатор ініціативи «Перший професійний уряд реформ»:

— Новопризначений уряд навряд чи можна розглядати як повноцінний суб’єкт бюджетного процесу наприкінці грудня. Знову ми спостерігали маніпуляційне керування процесом з боку представників старої системи влади.

Та незважаючи на шалений опір старої корупційно-олігархічної пострадянської системи влади (яку ми звемо «Гідрою»), значна частина уряду реально розпочала реформи. Перші кроки, продемонстровані принаймні міністрами АПК (Олексій Павленко) та Інфраструктури (Андрій Пивоварський), а також процеси в міністерствах економіки, охорони здоров’я та деяких інших свідчать про розуміння ситуації, готовність до рішучих дій та співпраці з експертним середовищем.

Перш за все це стосується питання дерегуляції, впровадження прозорих державних закупівель та суттєвого переформатування (зі скороченням персоналу) відповідних міністерств.

Але Бюджет-2015, який зверстав уряд, є не просто недосконалим. Він суперечить нагальній стратегії модернізації України.

Збільшення податкового навантаження на економіку в умовах економічної кризи несе загрозу зупинки середнього бізнесу в країні.

Лише тиск громадськості та прореформаторської частини депутатів дозволив дещо змінити видатки бюджету, врятувавши, наприклад, освіту.

Країна може дозволити собі такі видатки на фіскальні служби, правоохоронні органи, а не на науку! Шалені витрати на утримання роздутого штату Пенсійного фонду також терміново мають бути переглянуті.

Уряд має шукати шляхи залучення інвестицій для розбудови інфраструктури країни, натомість прем’єр-міністр повідомляє про припинення будівництва доріг.

Щодо ролі держави в економіці — вона проста і складається з трьох компонентів: 1. Лібералізація бізнесу (дерегуляція, позбавлення необґрунтованих пільг тощо); 2. Розбудова інфраструктури; 3. Інтеграція країни у світову економічну систему.

Є сподівання, що приклади окремих міністерств за підтримки громадянського суспільства стануть нормою для уряду в цілому.

 Андрій МАЗЯРЧУК, експерт ініціативи «Реанімаційний пакет реформ»:

— На прикладі Бюджету-2015 можна робити висновки, що наш Кабінет Міністрів, який позиціонує себе урядом реформаторів, «провалив» екзамен на вміння верстати головний кошторис країни кризового часу. Адже по факту нічого кардинально реформаторського в запропонованому документі не з’явилося. Уряд подав на розгляд ВРУ бюджет, який був розроблений для внесення ще у вересні 2014 року.

Але є момент, на якому важливо наголосити. Цей бюджет готувався з надзвичайно низьким рівнем залучення експертних кіл. Навіть ті пропозиції, які надсилали від експертного середовища, було проігноровано. Бюджет завжди був предметом такого собі міжусобного дерибанчику. І ця практика, на жаль, не змінилася. Адже по факту бюджет готували ті ж люди, які робили це й попередні рази. Людині ззовні, яка ніколи не працювала в такій системі, як-от наш міністр фінансів Наталя Яресько, за тиждень не розібратися у цьому «мистецтві». Розрахунок був на те, що прийде людина зі сторони і скаже: треба робити отак, бо я знаю, що так має бути правильно. Цього не сталося.

Людей, які можуть об’єктивно читати бюджет в Україні, можна порахувати на пальцях двох рук. На жаль, я бачу, що наші міністри не серед них. Але мають вчитися, розбиратися. Щоб не було таких речей, які мали і мають місце сьогодні.

От, до прикладу, учора були опубліковані додатки до бюджету на 2015 рік. На стенограмі зафіксовано, що Арсеній Яценюк доповідав про використання 4,5 мільярда гривень капітальних видатків. А в додатках вказано суму в 5,5 мільярда. Виходить, що прем’єр «обдурив» народних депутатів на 1 мільярд гривень.

Врятувати уряд від провалу можна, і маємо це робити. Бюджет-2015 року має бути переписаний. Зараз депутати розглядатимуть поправки до нього. І тут ми всі повинні максимально продуктивно і уважно попрацювати.