Перейти до основного вмісту

Зернове утримання

Держрезерв готується вiдстояти стабiльнiсть
28 січня, 00:00
Головною надією уряду знову стає Держрезерв. Досі Україні вдавалося покривати дефіцит продовольчого зерна за рахунок масованих поставок із Росії та Казахстану. Але з 15 січня Москва ввела експортне мито в розмірі 25 євро за тонну. А вже з 1 лютого очікується введення квоти на вивіз зерна й із Казахстану. У таких умовах обсяги державних запасів стають стратегічною інформацією для економічної стабільності країни. Оцінити ситуацію ми попросили голову Держрезерву України Миколу ПIСОЦЬКОГО.

— Миколо Федоровичу, чи готовий Держрезерв до загострення ситуації на ринку зерна?

— Запаси продовольчого зерна на початок року майже покривали двомісячну потребу. До кінця січня вони виростуть до 3—4 місяців. Адже ще слід враховувати, що свої запаси має державна компанія «Хліб України». Резерви сформували й приватні фірми. Отже, загалом по країні запас хліба я можу оцінити як дуже солідний.

— У чому головний підсумок минулого року?

— Уперше за 13 років ми наростили запаси товарно-матеріальних цінностей, причому відразу на 21%. Це основний показник для державного резерву будь-якої країни. Крім того, вперше 300 мільйонів гривень дебіторської заборгованості повернено до бюджету держави. Вдалося створити систему охорони об’єктів. Сьогодні всі матеріальні цінності, які переходять iз держрезерву, контролюють централізовано. Хоча довелося докласти величезних зусиль для стабілізації ситуації на ринку хліба, вдалося створити хороші запаси зерна. Держрезерв уже готовий до того, щоб освіжити запаси, сформовані в 2001—2002 роках. Сьогодні всі наші підприємства працюють 24 години на добу в чотири зміни. А ще недавно, наприклад, хлібокомбінати працювали в півзміни. Ми перевиконали фінансовий план на 239%. Це дозволило зробити великі запаси не тільки зерна, а й вершкового масла, палива.

— Побутують чутки, що Держрезерв вирішив обзавестися власним банком?

— Ми поки що не в змозі це питання вирішити, але думаю, цю ідею реалізуємо в 2005 році.

— А навіщо Держрезерву банк?

— Річ у тім, що не все можна передбачити в Держрезерві. Можуть виникнути ситуації, коли, наприклад, знадобиться провести швидку закупівлю тих або інших ліків або, як кілька років тому в Одесі, коли від обмерзання впали стовпи, мати в Держрезерві електричні опори. Банк дозволить швидко закупити необхідні цінності.

— Чи має Держрезерв нові ідеї з вирішення проблеми боржників? Відомо, що Кабмін відхилив пропозицію про заохочення приватних юристів, які бралися за цю проблему.

— Так, уряд не захотів спрямувати 20% повернених коштів на оплату юридичних послуг. Тому ми сьогодні вирішуватимемо цю проблему власними силами, силами юридичного управління й інших служб Держрезерву. Я маю надію, що цього року нам вдасться погасити дебіторську заборгованість на ще серйознішу суму, ніж 300 мільйонів гривень.

— Чи правда, що тепер основний акцент при роботі з дебіторами робитимуть на поповненні засіків батьківщини за рахунок їхньої продукції, тобто шляхом бартеру?

— Ми працюватимемо з дебіторами, використовуючи всі можливості, будь-яким шляхом, що відповідає інтересам держави. Якщо не вдається повернути грошові кошти, ми оцінюємо потенціал товарного розрахунку. Наприклад, ХТЗ нам поставив трактори, завод ім. Малишева — комбайни. Проблему боргу «Хліба України» вирішили передачею до складу Держрезерву кількох хлібокомбінатів. Питання щодо Смілянського цукрового комбінату вирішили передачею до системи Держрезерву заводу в Іванковому.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати