З’явилися таксі. Чи відлетять «граки»?

Зрозуміло ж, цивілізоване візництво — це не тільки нові автомобілі. Майже десятирічна прогалина у таксовізництві породила дикий ринок у цьому виді сервісу. Сьогодні приватним візництвом в Україні офіційно займаються більше 40 тисяч водіїв легкових автомобілів (у Києві — більше 10 тис.). Кількість ніде не зареєстрованих «антилоп», які роз’їжджають під девізом «Ех, прокатаю!», невідома нікому. Втім, у Державтоінспекції вважають, що «граки» (як називають у народі самодіяльних таксистів) не можуть гарантувати сервіс і безпеку перевезення пасажирів. Імовірність травматизму у них у 20 разів вища, ніж у професіоналів.

Покінчити з «граками» не так-то просто: вони демпінгують, а поспішаючи, людина не стане чекати на таксомотор з шашечками на борту. Так триватиме доти, доки вся потреба в послугах таксі не буде задоволена організованими перевізниками. За розрахунками ВААП — Асоціації автоперевізників і НДІ «Державтотранспроект», Києву, наприклад, необхідно мати 4—4,2 тисячі таксомоторів. Тим часом до кінця цього року число сучасних машин у столиці очікується на рівні 250—300 одиниць.

Це пояснюється ще й тим, що наше таксі не завжди знаходить вихід із лабіринтів податкового законодавства. Парадокс: із розрахунку на один таксомотор перевізники різних форм власності платять непорівнювані податки (відмінності у 5 і більше разів). Причому більш за все страждають якраз організовані перевізники. Відсутність єдиних для всіх «правил гри» породжує нездорову конкуренцію. За скромними підрахунками, щорічно бюджет недоотримує від таксоперевезень близько 40 млн. грн. податків. Причому Мінтранс України, що визначає транспортну політику держави, проблемами таксі предметно не займається.

№216 11.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»