На Волині цілими плантаціями зацвіла калюжниця
На волинському Поліссі, території національного природного парку «Прип’ять- Стохід», де цієї весни калюжниця заквітувала особливо рясно, цю яскраву квітку і не знають за науковою назвою «первоцвіт». Місцеві мешканці називають калюжницю по-своєму: латаття, латать і навіть лотать. Для того, аби калюжниця розквітнула, потрібні певні природні умови: аби на місцевих болотах не зібралося забагато води. Василь Корець, працівник парку «Прип’ять – Стохід», який родом із села Люб’язь, розказує, що калюжниця завжди квітувала у долинці на болотистій місцині біля його батьківської хати. Тоді навіть з вікна можна було милуватися справжнім жовтим морем... Останні роки не були сприятливі для цієї квітки, а цьогоріч вона знову порадувала буйним цвітінням, причому цвістиме довго, кілька тижнів. Василь каже, що нині плантації калюжниці розкинулися навіть по два боки мосту у Люб’язі, і часто можна бачити на ньому людей, явно не місцевих, які фотографують цю красу. Особливо у захваті іноземці, які приїжджають на екскурсії чи у справах в національний природний парк.
Перші ж калюжниці цього року Василь з друзями побачили кілька тижнів тому, коли ходили байдарками по місцевих річках до села Бучин. Тут ще можна зустріти первісну природу. І якщо Закарпаття славиться долинами нарцисів, крокусів, шафранів, то волинське Полісся могло б заробляти гроші на екскурсіях туди, де росте калюжниця. Квіти її великі, мають насичений жовтий колір, дуже яскраві й листочки, сховані під квітами. Навіть місцеві мешканці, які до цієї краси мали б звикнути, замиловуються...
Author
Наталия МалимонРубрика
Фотоштрих