На Волині цілими плантаціями зацвіла калюжниця

На волинському Поліссі, території  національного природного парку «Прип’ять- Стохід», де цієї весни  калюжниця заквітувала особливо рясно, цю яскраву квітку і не знають за науковою назвою «первоцвіт». Місцеві мешканці називають  калюжницю  по-своєму: латаття, латать  і  навіть лотать. Для того, аби калюжниця розквітнула, потрібні певні природні умови: аби на місцевих болотах не зібралося забагато води. Василь Корець, працівник  парку «Прип’ять – Стохід», який родом із села Люб’язь, розказує, що калюжниця  завжди квітувала у долинці на болотистій місцині біля його батьківської хати. Тоді навіть з вікна можна було милуватися справжнім  жовтим морем... Останні роки не були сприятливі для цієї  квітки, а цьогоріч вона знову порадувала буйним цвітінням, причому цвістиме довго, кілька  тижнів. Василь каже, що нині  плантації калюжниці розкинулися навіть по два боки мосту  у Люб’язі, і часто можна бачити на ньому людей, явно не місцевих, які фотографують цю красу. Особливо у захваті іноземці,  які приїжджають на екскурсії чи у справах в національний природний парк.

Перші ж калюжниці цього року Василь з  друзями побачили кілька тижнів тому, коли ходили байдарками по місцевих річках до села Бучин. Тут ще можна зустріти первісну природу. І якщо Закарпаття славиться долинами нарцисів, крокусів, шафранів, то волинське Полісся могло б заробляти гроші  на  екскурсіях туди, де росте калюжниця. Квіти її  великі,  мають насичений жовтий колір,  дуже яскраві й листочки, сховані під квітами. Навіть місцеві мешканці, які до цієї краси мали б звикнути, замиловуються...