«Корона» – за вірність «Клубу» «Дня»

Сергій Глущенко: «Вже зараз потрібно готуватися до 20-річчя газети»

Мешканець Запоріжжя, журналіст Сергій Глущенко ще з 2004 року є найактивнішим читачем нашої газети, професійним читачем, як ми його називаємо в редакції. А також — автором: у колишньому форматі видання виходили його «Щоденники» і «Смисли». Як ділився з нами Сергій Глущенко раніше, «потім захотілося в інтернет-версії «Дня» відгукнутися на її найважливіші месиджі. І зрештою зрозумів, що коли газету не просувати до людей безпосередньо, то дуже багато що ніколи не буде осмислено зовсім ніким, і пішов у соціальні мережі, наприклад у Facebook» (див. «День» № 204 від 9 листопада 2012 року). І ось зараз Сергій Глущенко реалізує в соцмережі свою нову ідею, яка нерідко дарує нове життя, здавалося б, старим матеріалам: «Краще — за 20 років» (газета «День»).

• «День» випустив цілу серію книг у своїй «Бібліотеці», там безліч значимих публікацій. Вони — найвищі об’єкти, якщо поглянути на «мапу «Дня» згори, як на мене, — пояснює своє бачення Сергій Глущенко. — Але приховано, як мені здається, серед останніх публікацій газети дуже багато таких, лише на перший погляд, не настільки значимих і помітних. Цікавих публікацій у «Дні» було за всі майже двадцять років існування газети дуже багато, і я прагну їх показати». Найцікавіші «знахідки» пана Сергія — на його сторінці в Facebook і у фейсбук-групі «Соло з соцмереж... із оркестром».

• «Я розпочав такий свій проект через те, що 2016-й рік — уже не за горами. А це 20-річчя «Дня»! І потрібно вже зараз починати до цього готуватися, — вважає наш читач-ентузіаст. — Я бачу, що багато хто перечитує матеріали, які я поширюю. Гадаю, що ця моя робота — для того, щоб знати, з чим нам 2016-го року один одного вітати. До речі, 2016-го ще буде сторіччя бою біля гори Лисоні, коли українські Січові Стрільці 2 вересня зупинили московські війська. Здається, символічно, що ці дати майже збігаються».

• Із Сергієм Глущенком солідарна ще одна «професійна» читачка «Дня», якою ми пишаємося, — Галина Александрова з Маріуполя. Нагадаємо, вона щороку формує окремі «томи», такі собі самвидавні книжки з матеріалів наших читачів (своєрідного «зворотного зв’язку» з аудиторією). Цього року вона створила і подарувала нашому головному редакторові Ларисі Івшиній вже шостий такий «том»!

• Пані Галина, як «архіваріус» «Дня» і прискіпливий читач усіх наших видань, на жест Сергія Глущенка відповіла своїм «ходом». Вона звернула увагу на унікальний симбіоз — фото та їхні історій у «Дні». Ось її приклад: «Багато матеріалів «Дня» з часом не втрачають своєї актуальності, художньої цінності, а тому відбувається унікальне явище: із фундаментальної газетної праці виростає гармонійна архітектура книжок. Ціла серія книжок Бібліотеки газети «День» — як класика нового жанру. На фотовиставках «Дня» кожна світлина ніби говорить сама про себе сюжетом, художньою якістю і влучною назвою. А потім на сторінках газети відкривається цікаве розширювання горизонту кадру і проявлення всього того, що залишилося поза кадром.

• Цікаві усні історії доповнюють біографію світлини. Найбільше запам’яталися мені дві фотоісторії. Одна історія — вже такого далекого, щасливого мирного часу — про те, як кінь цілує у щоку дівчину, і вона так сонячно сміється. Робота Олександра Синиці має дуже дотепну назву «Залицяльник». Світлина випромінює добрий гумор, радість життя, оптимізм і, напевно, тому здобула Приз глядацьких симпатій ХV Міжнародної фотовиставки «День»-2013. А усміхнена дівчина розповіла, що працює тележурналісткою, і одного разу на стайні кінь несподівано проявив до неї таку зворушливу увагу.

• А друга історія — воєнного часу. Приз Призів «Золотий «День» XVI Міжнародного фотоконкурсу «День»-2014 отримав Сергій Харченко за портрет Артура Степаненка, бійця з позивним «Сокіл». У героя — мужнє, відкрите обличчя, світлий погляд, а на руці татуювання: Герб України і напис: «Воля або смерть». Справжній український герой нашого часу. На сторінках «Дня» було опубліковано розповідь Сергія Харченка, як він фотографував Артура улітку у Слов’янську, як редакція розшукала героя фотографії. Дуже цікаве інтерв’ю Артура Степаненка «Дню» під назвою «Рівняємося на захисників Донецького аеропорту» («День» від 12—13 грудня 2014). І як продовження фото-історії — портрет Артура Степаненка теж допомагав Українській армії. Завдяки благодійній акції «Дня» — на аукціоні портрет купила директор ТОВ «Аквавіта» Тетяна Юркова за 15 тисяч гривень, а редакція передала ці кошти українським військовим».

Ольга ХАРЧЕНКО, «День»

Ірина Ключковська — експерт, партнер і друг, який «відчуває простір»

Ірина Михайлівна Ключковська — кандидат педагогічних наук, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». Людина непересічна, самодостатня й ініціативна. Сповідує принцип: «Присутність — це сутність». Тож невипадково вона є великою приятелькою і «пропагандисткою» газети «День». Саме Ірина Михайлівна кілька років тому висловила ідею, яка невдовзі знайшла втілення у Благодійній організації «Фонд сприяння ініціативам газети «День», яку очолює Микола Гриценко. Нагадаємо, на Львівському книжковому форумі 2012 року, де «День» представив свою серію «Бронебійна публіцистика», Ірина Ключковська (до слова, постійний модератор представлень наших видань на Форумі) сказала: «15 років «День» робить багато для суспільства. Час уже й суспільству зробити щось для «Дня». І цю пропозицію почули.

Ірина Ключковська активно долучається до всіх акцій «Дня» — і проведенням зустрічей головного редактора Лариси Івшиної з читачами у Львові, і активними організаційними зусиллями, щоб наші щорічні фотовиставки не оминули міста та найкращі світлини експонували у «Львівській політехніці».

Найсвіжіший приклад — днями на адресу головного редактора надійшов лист Ірини Михайлівни, де від імені МІОКу вона пише: «Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою підтримує ініціативу газети «День» «Тепле слово + Тепла річ». Дякуємо Вам, шановна Ларисо Олексіївно, дякуємо кожному, хто випустив у світ, як пташку з листівки, цю благородну справу. «Раз добром зігріте серце — вік не охолоне»... Чимало справ ми зробили в рідному місті — у Львові. Долучившись до волонтерського руху, ми збирали кошти на медикаменти, бронежилети, тепловізори, одяг. Лише у Львівській політехніці зібрали майже мільйон гривень. Але нас зворушив проект газети «День». Підтримуємо вас у тому, що кожний сьогодні повинен знайти свої власні слова вдячності, підтримки, власної молитви, щоб сказати їх тим, хто в окопах, у снігу і в холоді боронить нас. Маленька карточка, що створена з любов’ю, яка написана з любов’ю, може творити чудеса! Додаємо також образок Чудотворної ікони Теребовлянської Богородиці з Архикатедрального собору святого Юра».

Не забуваймо також, що Ірина Михайлівна — активний і компетентний експерт «Дня». Адже, нагадаємо, очолюваний нею МІОК — єдиний в Україні інститут, який системно вивчає проблеми українства за кордоном, видає посібники та підручники для покрокового вивчення української мови, проводить наукові дослідження та міжнародні науково-практичні заходи — конгреси, симпозіуми, семінари, круглі столи, міжнародні літні школи, конкурси, презентації... Завдяки МІОКу в Україні побачили світ твори найвидатніших представників української діаспори. Також саме МІОК був ініціатором проведення 2009 року парламентських слухань із питань світового українства.

В одному з недавніх інтерв’ю для «Дня» Ірина Ключковська зауважила: «Вважаю, та величезна просвітницька робота, яку проводить газета, теж була й є на випередження. І в тому, що у нас відбулася Революція Гідності, я вважаю, є велика заслуга газети «День». Тому що відсутність знань із нашої історії та культури вихолощує світосприйняття і поняття ідентичності. А газета працює на його збагачення». Газету збагачують і такі друзі, як Ірина Михайлівна.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День»

Тетяна Юркова – та, що «розширює горизонти»

Активістка Благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День» і директор ТОВ «Аквавіта» розширює наш «розумний простір» у різних громадських колах: від школярів до бізнесменів.

Восени пані Тетяна придбала на нашому благодійному аукціоні фотографію «Позивний — «Сокіл», яка цього року отримала Приз призів «Золотий День». Тетяна Степанівна заплатила за світлину 15 тисяч гривень, які ми передали українським військовим. Крім цього, Тетяна Юркова допомогла в організації фотовиставки «Дня» в Одесі. Також благодійниця регулярно передає примірники «Дня», глянцю «Маршрут №1» і книжок із Бібліотеки видання до підприємств і навчальних закладів.

«Якось придбала «День» у кіоску. Потім — ще раз, врешті, підписалась на видання, — згадує Тетяна Юркова. — Захотілося познайомитися із головним редактором «Дня» Ларисою Івшиною. Наші настрої, думки багато у чому збіглися. Тож після цієї зустрічі зрозуміла, що треба робити все, аби газету читали вчителі, дипломати, чиновники. Треба, щоб «День» став виданням, яке лежить на столі у кожного». На думку пані Тетяни, «День» — найбільш патріотична газета в Україні, це видання робить простір країни українським.

Цей складний рік підштовхнув нашого партнера до нових благочинних проектів. За останні місяці компанія «Аквавіта» передала українським бійцям бронежилети, каски, тепловізори, безпілотники, рації й навіть автобуси.

«Анексія Криму і загибель наших військових на сході України для мене — персональна трагедія. Наші хлопці, патріоти, боронять незалежність країни, попри відсутність зброї й засобів захисту. Це вражає. Зрозуміло, що сьогодні кожен має вкладати у незалежність, любити Україну до глибини своєї кишені. Ми не маємо права шкодувати наших ресурсів. Якщо будемо незалежними, будемо процвітати», — переконана Тетяна Юркова.

Друг «Дня» вважає, що цього року українці згуртувалися і стали більш цілеспрямованими. Така єдність громадян — запорука перемоги в боротьбі зовнішній та внутрішній. Тетяна Юркова наголошує: «Наступний рік дає сподівання на звитягу, попри тяжкі часи, війну, скруту в економіці. Наші патріотизм і віра в Україну допоможуть у цьому».

Марія ПРОКОПЕНКО, «День»