День «коника Алегро»

Напередодні за перемогу у змаганні на креативність студенти отримали незвичайний подарунок від редакції — сертифікат на майстер-клас із верхової їзди у новому кінноспортивному клубі сімейного типу Equides Club. Всього лише за 7 км від шумного Києва, у живописному місці на березі озера знаходиться цілий комплекс, де можна не тільки навчитися їздити верхи, а й стати членом Академії кінного спорту та осягнути усі тонкощі конкуру. Богдан Іванович, керуючий клубом, розказав газеті «День» про ідею його створення: «Ми хочемо ввести міжнародні стандарти в кінноспортивному світі України та залучити не лише дорослих, а й дітей до ще одного виду здорового способу життя».

Для досягнення такої мети створено усі умови: сучасна конюшня, критий манеж для занять взимку та команда висококласних професіоналів. «Наші коні потребують особливої уваги та догляду, адже їх 61 і всі вони найкращих німецьких та голландських пород, є навіть єдина виведена в Україні гуцульська, — говорить пан Роман, заступник керуючого. — Звичайний «робочий» день коня виглядає приблизно так: о 6.00 — сіно на сніданок, через півгодини мюслі, перед заняттями треба розчесати гриву, а після нього душ. Годують тричі на день та лише двічі займаються, щоб не було перенавантажень, решту ж часу коні гуляють на свіжому повітрі».

У літньошколярів була можливість пересвідчитися у вищесказаному. Після екскурсії конюшнею, спортсмени зі своїми благородними вихованцями влаштували показовий виступ та провели обіцяний майстер-клас із верхової їзди. Більшість уперше сіли на коня та отримали незрівнянне задоволення. «Я ще не зустрічала людину, яка б не полюбила коней», — говорить Вікторія Мишкіна, психолог та іпотерапевт, з якою пощастило поспілкуватися під час катання. «Іпотерапія — це шанс змінити душевний і фізичний стан людей із особливими потребами, — пояснює пані Вікторія. — Усе почалося з дітей із ДЦП, тепер це широкий спектр хвороб, які можна таким чином вилікувати. Важливо розуміти, що це не верхова їзда, а особливий гармонійний зв’язок між людиною та конем, який встановлюється тут і зараз, і жодний тренажер не замінить живого спілкування».

Символом Літньої школи є коник Алегро, який нагадує про те, що жити потрібно радісно, що журналістика має приносити задоволення тим, хто нею займається. За щасливим збігом обставин студентам безпосередньо вдалося відчути, звідки походить такий символізм.

Катерина САДЛОВСЬКА, Львівський національний університет імені I.Франка: 

— У дитинстві батько возив мене на коні. Сьогодні, завдяки команді «Дня» я мала нагоду зазирнути у закутки своєї пам’яті. За перемогу в конкурсі ми отримали сертифікат на відвідини кінного клубу. Весь комплекс здивував своїми розмірами, але найбільше вразили самі коні! Породисті, сильні, вони «по-аристократичному» їли з наших рук яблука. З «Днем» жоден наш вихідний не був нудним. Смак, який тут прищеплюють до пізнання раніше незнаного, я заберу із собою додому.

Наталія ШИМКIВ, Львівський національний університет імені I.Франка:

— Сьогоднішній день у кінному клубі подарував мені багато насолоди. Згадалося одразу, як у дитинстві дідусь висаджував мене на коня та катав на подвір’ї. Тому коні для мене — особливі тварини, від яких я заряджаюсь позитивом. Дякую Літній школі «Дня» за можливість відпочити в одному з найкращих кінних клубів України!

Дмитро ПЛАХТА, Львівський національний університет імені I.Франка:

— Чесно кажучи, з такими благородними тваринами, як коні, мені пощастило мати справу вже не вперше. Зокрема, свого часу цікавився іпотерапією. Цим методом лікування люди користувалися ще споконвіків. Про сприятливий вплив верхової їзди на хворих і поранених свідчать ще записи у працях античних медиків і лікарів Середньовіччя. Тепер я ще чимало знаю і про кінний спорт. Із його особливостями нас ознайомили фахівці цієї справі. А можливість проїхатися верхи — це просто чудово. Тут без зайвих слів. Просто — дякую!

Дякуємо Фонду сприяння ініціативам газети «День» та його активісту заступнику директора компанії «Аквасервіс» — Олександру Юркову за допомогу в організації поїздки.