Про Церкву і... конвергентні медіа

Історія знайомства та співпраці нашого сьогоднішнього лектора Юліани Лавриш із газетою «День» розпочалась ще 2009 року. Тоді вона прийшла як «школярка», а вже через чотири роки стала куратором XI Літньої школи журналістики. Зараз Юліана Лавриш має власну колонку під назвою «Медіа і релігія» у газеті «День». «Це тема, яка наповнює постійно, розвиває духовний рівень та дає наснагу жити», — розповіла Юліана про те, що спонукало її зайнятись релігійною журналістикою.

ЮЛІАНА У СТАТУСІ ЛЕКТОРА ОТРИМАЛА В ПОДАРУНОК УЖЕ ТРЕТІЙ СВІЙ ЗНАЧОК, НОВУ «ДНІВСЬКУ» ФУТБОЛКУ ТА СИМВОЛІЧНИЙ ДИПЛОМ (НА ФОТО — СОНЯШНИКИ, БІЛЬШІСТЬ З ЯКИХ — З ОДНОГО БОКУ ПАРКАНУ, А ОДИН — З ДРУГОГО): «НАПЕВНО, ЛЕКТОР — ЦЕ ТА ЛЮДИНА, ЯКА ВИРІЗНЯЄТЬСЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОГО МЕЙНСТРІМУ, ЦЕЙ ОДИНОКИЙ СОНЯШНИК, ЩО ЙДЕ ПРОТИ ТЕЧІЇ. ЦЕ ЛЮДИНА ПОЗИЦІЇ»

Проте не тільки питання віри і моралі хвилюють журналістку. Юліана Лавриш представила конвергентність медіа на прикладі «Дня», презентація була два роки тому. «Газета «День» розвивається в ритмі конвергентної журналістики, і це помітно.

На сьогодні ми можемо побачити, який розкішний сайт, у «Дня», де набувають розширення смислу медіа. Якщо на сайті «Дня» є якась новина, то в газеті — розширена аналітика. Змінюється якість тексту, з’являється поле для роздумів і досліджень, і, звичайно, розширюється коло проектів», — зазначила Юліана Лавриш.

Про те, чому релігійний журналіст має бути дипломатом, як Церква здатна ефективно висловлюватись і діяти, бути живою структурою, а не пасивною спільнотою людей, та про те, чому кредит довіри до Церкви та її імідж змінився під час останніх двох років читайте у наступних номерах «Дня».

Дмитро ПЛАХТА, Львівський національний університет ім. Івана Франка:

— Попри те що лектором була викладачка з мого факультету, атмосфера під час обговорення зовсім не нагадувала університетську. Сприяла цьому і тема круглого столу і те, що відбувалося обговорення у стінах редакції газети «День». Події, які спіткали нашу країну за останні два роки, посприяли розвінчанню деяких стереотипів, зокрема й про Церкву. Релігійна журналістика — це значно складніший та важчий розділ журналістського ремесла, ніж це здається більшості.

Для прикладу, взяти хоча б ситуацію з українським князем Володимир Великим, історичне значення якого Московія намагається присвоїти собі. Відстояти правду в контексті князя, який заклав витоки християнства на Русі, — це не тільки завдання істориків, а і релігійної журналістики, як на цьому наголошує Юліана Лавриш.

Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА, Київський національний університет ім. Т.Шевченка:

— Взаємовідносини Церков і медіа досить складні. Не всі журналісти розуміють, як правильно треба висвітлювати релігійні аспекти суспільного життя. Добре, що є такі люди, як Юліана Лавриш, які ґрунтовно вивчають цю проблематику. Цікаво було ознайомитися з її досвідом, баченням зв’язків між релігією і медіа та позицією в деяких питаннях, дотичних до цієї теми.

Марія ВОЛОШИН, Львівський національний університет імені І. Франка:

- Розповідь Юліани Лавриш дала змогу краще пізнати значення ролі капеланства у житті суспільства, особливо під час Майдану та тривожних подій на Сході. Ми повинні пам’ятати, що духовне тло насправді є надійним імунітетом. Роль релігійних журналістів зараз є дуже важливою, адже вони мають показати людям інший шлях, пропонувати нові моделі вибору. Особливо цінною була порада лектора - «до кожної людини підходити з точки зору її духовного стану». Адже найгірше для людини – це втратити віру.

Наталія БЕЗВОЗЮК, Одеський національний університет імені І. Мечникова:

- Сьогодні в мою картину бачення загальної ситуації в Україні додався ще один пазл. На цей раз не політичний або економічний, а релігійний. Завдяки дискусії з Юліаною Лавриш я побачила, що нині Церква дійсно займає вагоме місце в житті людей, а необхідність її комунікації з суспільством під час війни стає в рази більшою. На фронті людям необхідна духовна підтримка, що дає сили рухатися вперед. Молитва і сповідь - це життєствердна сила, яка допомагає нашим воїнам не здаватися. Але тут ми стикаємося з проблемою – капелани в зоні військових дій – зазвичай волонтери. І їх надзвичайно мало – на 1 священика близько 8 тисяч бійців. Це одна із проблем, на яку мала обов’язково б звернути свою увагу релігійна журналістика.

Наталія ШИМКІВ, Львівський національний університет імені І. Франка:

- Розмова про релігійну журналістику, висвітлення подій у зоні АТО та роль Церкви у медіа, була дуже цікавою. Я зрозуміла наскільки багато ще потрібно вивчити для того щоб говорити про релігію у журналістиці. "Я завжди думаю про читача", - наголосила  Юліана.