«Ми все ще не можемо відштовхнутися від «дна»

Війна змушує нас визначитися відносно того, яку державу ми хочемо побудувати. Вже майже три роки війна для нас — це жорстокий і прискіпливий екзаменатор, навіть певною мірою час одкровення. Розкручені ідоли стали розчаруванням. Терміни на кшталт «боротьба з корупцією» та «необхідність реформ» вицвіли від відсутності конкретних дій. Проте залишається надія на те, що народ, який зміг у час страшних випробувань мобілізуватися, створивши рухи добровольців і волонтерів, зрештою здатен і до старанної, надскладної роботи з розбудови держави.

Цей рік був 25-ю річницею відновлення Україною незалежності. В Декларації про державний суверенітет, написаній рукою дисидента Левка Лук’яненка, значиться ключова фраза про «тисячолітню традицію державотворення». Експерти «Дня» в черговий раз зробили зріз часу нашого, без сумніву, історичного періоду, в якому українці випробовуються не лише на міцність, а й на спроможність виправдати згадану фразу, що прописана в паспорті держави.

Отже, наприкінці року за доброю традицією «День» звернувся до своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів із проханням відповісти на чотири запитання нашої новорічної анкети. Чесні відповіді з одного боку виступають «маркером» того, як країна провела рік, які шанси використала, а які безповоротно втратила. З другого — слугують певним прогнозом очікувань у 2017-му. Переконані, що вам цікаво буде з ними ознайомитися.

1. Які події 2016 року, на вашу думку, вплинули на Україну і світ?

2. Чим рік, що минає, став особливим персонально для вас?

3. Кого вважаєте героєм і антигероєм року?

4. 2016-го наше видання відзначило 20-річчя свого існування. Ви і «День». Які проекти газети за всі ці роки відіграли найбільшу роль для розвитку нашого суспільства?

Остап ЄДНАК, народний депутат України, позафракційний:

1. Найбільше вплинула подальша варварська політика Росії щодо України та Сирії, яка тягне світ та нашу державу в середньовіччя, в той час як розвинуті країни здійснюють прориви в науці, космічній експансії, медицині.

Звісно ж, знаковою подією можуть стати вибори в США, а також поширення вірусу популізму в Європі.

2. Особисто для мене 2016 рік знову став «транзитним». Ми все ще не можемо відштовхнутися від «дна» як в економіці, так і в державному управлінні.

Знаковим для мене було голосування за зміни до Конституції по реформі суддівської влади.

Також дуже переживав за запуск е-декларування, за запуск реформи держслужби, за прийняття закону про енергорегулятор. Але після подолання одного бар’єру ти бачиш наступні десять. Очищення суддів — довгий процес. Е-декларування хоч і показало всю збоченість та кримінальність наших чиновників, але ще буде велика робота з розслідування походження та доведення вини. Реформа держслужби проходить через величезні муки та відвертий саботаж. Хочеться, аби в 2017 р. ми нарешті побачили розчищену від перешкод стежку до реформ.

3. Героєм року наважусь назвати Уляну Супрун. Фактично за декілька місяців роботи її команди ми почали бачити логічні рішення в сфері медицини, які давно назріли і на які не наважувався ніхто до неї.

Антигероєм року назву Онищенка. Роками грабуючи країну, він вирішив добити її політично, ставши інструментом усіх зацікавлених в дискредитації української влади та державності сторін. Уся інформація про корупцію в українській владі має працювати як доказова база в розслідуваннях НАБУ, ФБР, європейських правоохоронних органів, а не як дозовані викиди компроматів.

4. Звісно, саме існування газети продовж стількох років, збереження команди, незалежності та ідентичності — це подвиг в українських реаліях, і це поважна місія. Ну, і, звісно ж, Бібліотека «Дня» як інтелектуальна скарбничка нації, школа журналістики як засіб збереження високих стандартів на майбутнє.