Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Архетип свободи

У Відні представлено кращі картини, що засвідчують художній вияв української волі
27 лютого, 16:15
МИХАЙЛО ДЕМЦЮ. «КОНІ». 2013 р.

У масштабному виставковому центрі Novomatic Forum, що у Вiднi, з 22 лютого до 9 березня триватиме виставка відомих українських митців «Україна. Архетип свободи», яку організувала київська галерея «Мистецька збірка».

Для українських художників свобода — обов’язкова умова творчості, отже, сам архетип свободи проявляється в їх роботах відкритим простором, вільними формами, динамічними мазками та яскравими кольорами.

На думку організатора виставки Юлiї Волошиної, актуальне вітчизняне мистецтво слід більше показувати світу: «Із самого початку нашої виставкової діяльності ми були щиро переконані, що цивілізованість країни визначають за рівнем розвитку її культури. Саме тому так важливо показувати наше мистецтво у світі. Воно формує уявлення про країну та її позитивний імідж. Я переконана в тому, що рівень українського мистецтва дуже високий, тому воно має інтегруватися в європейський арт-простір. Ми насправді можемо стати новим феноменом на міжнародному арт-ринку. Саме тому ми вирішили зробити збірну виставку і представити мистецький доробок провідних українських художників у Відні — одному з головних культурних центрів Європи».

ГАННА КРИВОЛАП. «КОЛОДЯЗЬ». 2011р.

На виставці представлені художники різних поколінь, які ризикнули вийти за межі і зламати стереотипи: Іван Марчук, Анатолій Криволап, Ганна Криволап, Олександр Ройтбурд, Борис Буряк, Микола Журавель, Михайло Демцю, Макс Вітик, Матвій Вайсберг, Петро Лебединець, Михайло Деяк, Олександр Животков, Віктор Сидоренко, Віктор Дейсун, Леонід Козлов, Степан Рябченко.

«Ми розмірковували: що головне маємо сказати про свою націю? — розповідає Юлiя Волошина. — Що спільного у наших митців, що спільного в усіх українців? Яка наша головна риса: працьовитість, iндивідуалізм? А потім події в країні підказали — свобода. Прагнення бути вільним — у світогляді, вчинках, творчості. Бути справжнім господарем рідної землі, свого життя. А далі ми зрозуміли, що свобода для українців є архетипом, це ніби стійка програма колективної психіки».

ПЕТРО ЛЕБЕДИНЕЦЬ. «ПЕРЕДБАЧЕННЯ». 2010 р.

Проект паралельно порушує питання свободи й у творчості. Адже занадто довго в Україні було визнано лише один стиль у мистецтві — соцреалізм, зараз у свідомості цілого покоління глядачів існує стереотип, що мистецтво має бути реалістичним. Тому у виставці зібрано художників, які не бояться мислити інакше і бути незрозумілими. Для яких головним принципом у творчості залишається особиста свобода. І хоч як це парадоксально, саме вона стає основою їхнього успіху.

«Наш проект — не про політику, а про народ, — продовжує організатор виставки. — Мистецтво — дзеркало соціуму. Зараз відбуваються феноменальні історичні речі — захист власних прав, єднання на підставі прагнення свободи. Звичайно, ці події слугували натхненням для створення концепції проекту. В експозиції ми показуємо роботу Миколи Журавля, де Шевченко вийшов до «Беркуту». Або портрет Віталія Кличка, написаний Михайлом Деяком. Та ідея його створення виникла задовго до політичних подій. Більшість робіт не пов’язана безпосередньо з тематикою революції. Мистецтво майже ніколи не промовляє буквально, але воно відображає соціальні й культурні настрої та явища в площині образів, емоцій, символів. Наш проект радше філософський, аніж актуальний. Він — про вічні цінності, а не про окремий період. Майдан — лише один із проявів того, що в українцях жило впродовж віків».

Фоторепродукції картин надано галереєю «Мистецька збірка»

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати