«Камінь наріжний» — як підвалина свободи

У галереї AVS-art з 4 до 24 грудня глядачі можуть познайомитися з персональною виставкою  митця і скульптора, члена Національної спілки художників і Заслуженого художника України Петра Антипа «Камінь наріжний», де представлено твори, в яких майстер поетизує природні явища і прості речі з повсякденного життя і прагне привести хаос навколишнього світу до абсолютної завершеності космосу.

Нинішня виставка — не в одному ряду з минулими, вона істотно відрізняється від колишніх, типових для мирних часів презентацій з шампанським і квітами.  Митець опинився в епіцентрі війни, пережив багато що — позбувся своєї землі,  майстерні, насилу вирвав з полону сина, адже  його рідна Горлівка  зараз перебуває на терені АТО... Попри втрати, Петро Антип  не зламався і працює в Києві, підтверджуючи силу українського духу — загальновідомо, що сила духу людини проявляється  саме в час випробувань. Йти вперед і не зраджувати своїх принципів, коли в твоєму рідному місті стріляють — це героїзм. До своїх рідних місць Петро Антип ставиться зі щирим патріотизмом,  знає історію та культуру, сторіччя життя людського на цій землі, де  покоління  вірили, створювали, міняли, шукали... і знаходили.

Вибір назви для виставки  («Камінь наріжний») — реакція митця на події сучасності, усвідомлені  в контексті вічних культурних цінностей.

«ЯБЛУКО». 2008 р.

«Неможливо перемогти українську культуру, бо ми черпаємо її з родючого чорнозему і благодатного сонця... Так і я в своєму мистецтві збираю по камінчику від села до села, від міста до міста. Збираю втрачені камені, щоб відродити наш славний спадок, адже завдання митця в Україні, вважаю, полягає в поєднанні історії, сучасності і майбутнього», — вважає Петро Антип.

Мальовничі роботи Петра Антипа цікаві як для споглядання, так і для аналізу, в них майстер поєднує брутальність, колірну ексцентрику, недомовленість і метафоричність з очевидною матеріальною «речевістю» довколишнього світу. Полотна стають потоком свідомості митця — тут його фантазія і суб’єктивне бачення світу зливаються в грі-водопаді в нові  образи, через що у глядача постійно виникає приємне відчуття гостроти і новизни: стереотипність і прихильність до одного, одного разу знайденого художнього розв’язання, взагалі не властиві Петрові Антипу.

«БАРВИ ВЕСНИ». 2010 р.

Для глядачів буде по-справжньому цікаво побачити його полотна і усвідомити масштаб мислення цього митця, побачити в кожній картині явно звучне відлуння свого внутрішнього світу... Дуже тонке і ліричне малярство «Барви весни» і «Поєднання», картина — поезія «Діти гармонії», українське жовто-блакитне «Золото скіфів», сміливо і гостинно відкривають перед нами шлях до світу чистого і яскравого, інтригуючого, такого, що завжди залишає величезний простір для індивідуальних інтерпретацій.

Петро Антип — автор скульптурних творів, малярства і графіки, вчився в 1980—1984 роках у Пензенському художньому училищі імені академіка К. А. Савицького на відділенні скульптури, протягом 1982—1986 років продовжував навчання в художніх майстернях В. Цоя і А. Бема. 1989 року разом із Сергієм Новіковим організував художню творчу групу, яка розвивається в напрямку фігуративного символізму  «Схід» у Горлівці, до складу якої ввійшли К. Чудовський і В. Лейфер. 1990 р.  Петро  Антип став стипендіатом Спілки художників СРСР, 2007-го отримав диплом з відзнакою від першої віртуальної галереї для професійних митців Art Addiction Medial Museum (Лондон) за малярський твір «Безкінечність». Сьогодні його оригінальні та яскраві твори перебувають у приватних колекціях України, Росії, Франції, Німеччини  та Швеції.

Фоторепродукції картин надані галереєю