Хто вони такі — туконі?

Вони зустрічають птахів із вирію, будять тварин після зимової сплячки чашкою ароматного чаю й дуже люблять подорожувати. Вони — це туконі, друзі лісу, його таємничі духи, світ яких у своїх листівках розкрила львівська художниця Оксана Була. Тут є туконі, які ходять від племені до племені й збирають історії поселенців, щоб пам’ятати їх усіх. Є туконі, які люблять сидіти біля вогнища, — для цього вони збирають сухостій і, само собою, ніколи не ламають гілок живих дерев. Є туконі, які дуже люблять музику. Наприклад, Дикий Пісок, що прибув з далекого спекотного півдня. Він привіз із собою улюблений інструмент — діджеріду. Його пісня розповідає про океан, червоний пісок і гігантські мушлі. Є космічні туконі, як— от волошковий вовк Оріон. Коли квітнуть поля, вовк Оріон милується їхньою синявою. Він міняє свій колір, тому що влітку волошковий — його улюблений... Як розповіла «Дню» Оксана Була, в її подальших планах — календар із ілюстраціями про туконі та графічна новела про них, матеріал для якої збирався вже давно. А поки художниця готує ілюстрації для «Видавництва Старого Лева» до перекладу книжки Андреаса Штайнгьофеля (Andreas Steinhofel) «Середина світу» і до ще однієї дитячої (а може, й не зовсім дитячої) книжки, інформацію про яку поки що зберігають у таємниці. Ми ж поговорили з Оксаною Булою про інші таємниці — як живуть, що люблять туконі, та наскільки вони близькі до нашого світу.

— Як у вас народилися персонажі туконі? Вони для вас — живі, більше ніж просто малюнки?

— Важко сказати, як народилися ці персонажі. Малюю скільки себе пам’ятаю. У дитинстві й підлітковому віці хотіла бути письменником. Безперечно, для мене вони живі та реальні. Мені подобається їхній світ. Класно, що вони дозволяють підглядати, що там коїться.

ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ВОВКА? ВІН — ФІЛОСОФ. ЙОМУ ПОДОБАЄТЬСЯ ЛЕЖАТИ СЕРЕД ДИКИХ КВІТІВ І РОЗМІРКОВУВАТИ ПРО ЗАКОНИ ВСЕСВІТУ

— Звідки взагалі взялося це слово — «туконі»?

— Слово «туконі» — із книжки про міфологію аборигенів Австралії. У одній із легенд згадувалися лісові чоловічки, які своїм танцем зробили так, щоб дерево росло. Мені здалося, що так можна було б називати й моїх героїв — таких собі духів лісу. Є багато різних туконі, але всі вони пов’язані з рослинами; є туконі певних дерев, вони живуть поряд з ними і допомагають рости, квітнути. Туконі зустрічають і проводжають птахів у вирій, турбуються про звірів, які взимку сплять, і про тих, які не сплять. Роблять багато корисного й при цьому не забувають веселитись.

— Як сприймають люди туконі, не знайомі з ними? Де вони викликають більшу зацікавленість — в Україні чи за кордоном?

— Сприймають їх по-різному, хтось бачить просто милу картинку, хтось — нічого, хтось без усяких пояснень і підписів відразу ж проникається історією, яку закладено в усю цю справу. Туконі привели до мене багато класних людей, незнайомих, але дуже рідних. Щодо зацікавленості, мені здається, це  не має значення. Вони цікаві всюди, тому що всюди є люди, мовби з одного лісу.

КОЛИ ПРИХОДИТЬ ВЕСНА, ПЕРШИЙ, ХТО ЗУСТРІЧАЄ ПТАХІВ, — ГІСТЬ ІЗ ЛІСУ НА ПАГОРБАХ, ЙОГО ТАЄМНИЧИЙ ДУХ. ВІН ВІТАЄ ОДУДА, СОЛОВЕЙКА, ЗОЗУЛЮ ТА БАГАТЬОХ ІНШИХ ПТАХІВ

— Чому саме ліс? До речі, з «Лісовою піснею» ваші герої не пов’язані часом?

— Я люблю ліс. Буваю не так часто, як би хотілося. Чи пов’язані туконі з «Лісовою піснею»... Я б не відповідала ствердно, це — інший світ. Але особисто мені твір «Лісова пісня» страшенно подобається, його настрій, історія, атмосфера. Мрію його проілюструвати, колись в школі навіть були такі спроби.

— Ви — за екотренди? І яким бачите майбутній розвиток суспільства на рівні міських громад — щоб у гармонії з природою?

— Екотренди — це, безперечно, круто. Треба всім нагадати, що природа — це важливо, і люди — її частинки. Може, хто забув?

— Якою була мета вашого листівкового проекту? Наскільки важливо берегти своїх душевних туконі в сьогоднішній час? І чи є вони в кожному з нас?

— Мета була — займатися тим, чим я хочу займатись. Малювати те, що я хочу. Уже кілька разів мені пропонують щось на кшталт створити серію листівок «Із Днем Святого Валентина» за участю туконі. Я не бачу зв’язку між мешканцями лісу і людськими святами, тому таких листівок немає.

Я не знаю, чи туконі є в кожному з нас. Можна пошукати. Вони точно є у своєму лісі.

Ілюстрації надано Оксаною БУЛОЮ