Колоніальний пернатий

От і зараз, лишень випав перший сніг, вони знялися з газонів і полів та полетіли у свої місця ночівлі на чорних деревах. Десятки, ба сотні тополь і акацій, усіяні птахами, зовсім не здаються голими.

А вдень вони знову займають свої звичні позиції у пошуках їжі, часто дуже близько до людей. Граки й харчуються здебільшого великими товариствами, разом з галками чи воронами.

ЗИМУЮТЬ ВЕЛИКИМИ ЗГРАЯМИ

«Граки не лише зимують зграями. Це дуже соціальні птахи, які гніздяться колоніями. Грачині колонії бувають малі й великі, інколи спільнота має лише десяток гнізд, часом — кілька десятків. Із літературних джерел відомо, що якось у Шотландії зафіксували колонію, де гніздилося 900 пар граків — ціле місто птахів! Такі колонії-грачів, трапляється, існують кілька років. До улюблених місць проживання цих птахів належать тополі, липові парки, світлі березові гаї, старі сади або узлісся, які знаходяться поблизу полів.

Ці розумні птахи керуються не лише інстинктами, а й можуть ухвалювати певні рішення, користуватися знаряддями й учитися», відзначають фахівці Українського товариства охорони птахів.

Узимку не можна не звернути уваги на великі зграї птахів, які кружляють над містом, сидять на деревах, нишпорять по снігу і з осторогою дивляться на людей, але не дуже їх бояться, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Граки часто прилітають у міста зимувати — тут зазвичай тепліше і завжди є їжа. Зараз через глобальне потепління і кліматичні зміни дедалі більше птахів стають осілими і залишаються на зимівлю у великих містах.

ГРАКІВ ЧАСТО ПЛУТАЮТЬ З ВОРОНАМИ

Грака від ворони відрізнити легко, — зауважують орнітологи товариства охорони птахів. — По-перше, чорних ворон в українських містах майже немає. По-друге, у чорної ворони суцільно чорний дзьоб, немає голої шкіри біля основи дзьоба, голова пласкіша і немає «спідниці» з пір’я біля ніг. Грак же має сірий дзьоб та «спідницю» з пір’я внизу. До слова, чорні ворони, з якими грака часто плутають, не живуть в Україні. Вони водяться переважно в Західній Європі, а в Україні живуть сірі ворони й граки. 

Грака в Україні називають ще «гaйворон», а зграю птахів — «гайворонням». Такі назви можна зустріти в багатьох народних піснях і переказах.

Птахи мешкають переважно в Євразії, протяжно від Тихого океану до Скандинавії. В північній частині Євразії птахи-перелітні, а в південній — осілі. 

В Україні до початку березня зимують граки з півночі, згодом, щонайпізніше до початку квітня, замість них прилітають з півдня перелітні птахи. Відлітають вони з місць гніздування у жовтні — на початку листопада. Ті, що відлітають, вже відлетіли.

На зиму наші граки летять на південь країни або й далі, — продовжує розповідь Марія Савчук. — Ті, що гніздяться в лісах біля Києва, — до Угорщини та Болгарії. А граки, які прилітають до нас зимувати, — родом із Середнього Поволжя. Навесні вони повернуться до рідних лісів гніздитися, і їхній приліт у Росії знаменуватиме весну. Як на хрестоматійній картині художника Олексія Саврасова «Грачи прилетели», яка дивувала нас у шкільні роки своєю назвою. Як же прилетіли? Так ось же вони, увесь час поряд. 

«Статус грака в Росії — перелітний птах. У нас — зимуючий та кочовий (не тримається взимку власних місць гніздування) — зауважує знавець птахів, харків’янин Ігор КОЗИЦЬКИЙ. — Але я б не ризикнув назвати граків частково осілими. Бо відліт місцевих та їхній приліт навесні часто відокремлений короткою паузою від північних мігрантів.»

ПТАХИ ДОПИТЛИВІ Й РОЗУМНІ

Свою назву ці птахи отримали не з латини, як більшість пернатих, а завдяки тому, які звуки видають. Крики граків нагадують «гра-гра». Вважається, що саме це і зумовило, що в українській мові ми знаємо птахів як граків.

Птах хоч і вважається негеральдичною фігурою, проте його зображення, що уособлює довголіття і розум, все ж присутнє на гербах деяких територій і родів Європи.

Граки, на відміну від багатьох пернатих, зовсім не радують нас своїм співом, голос не той. Зате якщо прислухатиметесь до них, то можете навіть почути, як цікаво вони спілкуються між собою. Птахи, здається, придивляються один до одного і навіть копіюють рухи, які їм подобаються. А своїх пташенят навчають за правилом «роби, як я». 

Якщо ви поспостерігаєте за птахами, то помітите, як вони люблять гратися в наздоганялки. Вони бігають або літають один за одним, передають один одному різні предмети, що потрапили під дзьоб: паличка, горіхи, шматки упаковки чи пластмаси. А ще люблять «гойдалки» — розгойдуватися на гілках.

Люди з давніх часів відстежували приліт граків і їх подальшу поведінку, за якою можна було передбачити погоду. З граками пов’язані багато народних прикмет. Ось деякі з них: «Якщо граки сіли в гнізда, то через три тижні можна виходити на посів», «Якщо граки прямо на старі гнізда летять — дружна весна буде», «Грак прилетів — через місяць сніг зійде», «Граки граються — на гарну погоду». «Граки в’ються високо зграями і опускаються стрілою на землю — буде дощ». 

Можете перевірити, якось гуляючи. Спостереження за птахами — завжди цікаво. Тільки ж не під колоніями, де проживають птахи. Такі втім легко помітити, навіть коли вони й без птахів — за великою кількістю пташиного посліду.

ВЕСНОЮ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДОДОМУ ОДНИМИ З ПЕРШИХ

Повернувшись весною, граки відразу починають будувати гнізда для своїх сімей. Якихось особливих вимог до місця розміщення житла вони не проявляють, можуть поселитися на будь-якому досить великому і міцному дереві. Для будівництва насамперед використовують сухі гілки, які стають основою гнізда. Його дно птахи вистилають м’якою травою, клаптями вовни або якимось знайденим ганчір’ям.

Гніздування відбувається у квітні — травні, у кладці зазвичай від 3-х до 5 яєць, висиджує пташенят лише самка. Весь цей час самець годує спочатку самку, а потім і пташенят, що з’явилися.

Граки хоч і живляться тваринною та рослинною їжею, та все ж надають перевагу здобуванню хробаків і личинок комах, яких знаходять на землі або виколупують дзьобом. Саме тому птахи часто тримаються на зораних полях. Вони корисні, бо знищують багато комах-шкідників, а трапляється нагода, й мишоподібних гризунів.

Поспостерігайте за граками — взимку це доволі легко, особливо коли чорні птахи на білому снігу.