Любов до Батьківщини — через ландшафти нашої країни
У Національному музеї Тараса Шевченка триває персональна виставка Анастасії Федорової
Молода київська художниця створює пейзажі, абстрактно втілюючи вічні теми: велике й повсякденне, закоханість і красу. Виставка «Кохання назавжди» — підсумок цілого етапу в творчості Анастасії Федорової. Ці картини брали участь у численних міжнародних виставках і проектах, серед яких — IX Флорентійська бієнале сучасного мистецтва Florence Biennale-2013, New Faces in Art — неофіційна програма 55-ї Венеціанської бієнале Venice Biennale-2013, Міжнародна художня виставка «Дні слов’янського мистецтва в Берліні», проект Passagio in Laguna в Італії. Творчість молодої художниці музей демонструє до 8 лютого в рамках проекту «Відкриваючи нові імена».
На думку організаторів, полотна Федорової «втілюють у собі цілий світ, наповнюючи його надзвичайно щирими почуттями й емоціями, які долають кордони сірості, повсякденності, байдужості, й занурюють глядача у «витончений світ» художниці».
Її картини розкривають перед нами цикл історій: від буденних начерків звичного мотиву за вікном і краси української природи до подорожей екзотичними місцями планети, і на завершення — приводять нас до інтимно-емоційного піку: картини-одкровення «Едем». Дивно, як художниця зуміла передати історію людських взаємин, звернувшись до одного-єдиного жанру — пейзажу. Експозиція «Кохання назавжди» виключає жанрові картини, портрети і ню, проте навіть звичайний мотив за вікном здатний розповісти про внутрішній світ авторки, розкрити її захоплення і натхнення, показати глядачам найтонші й інтимні переживання.
Розглядаючи експозицію, глядач побачить «Віддзеркалення. Межигір’я», «Українське Відродження», «Зиму в горах» як данину справжнього кохання автора до краси своєї Батьківщини, показаної в різні пори року. Життя міста в повсякденному відображенні зі свого вікна — в картинах «Сонячний день після дощу», «Початок осені», «Сніговий ранок». Яскраві заморські пейзажі кличуть нас до пригод у казкових далях, де завжди безтурботно, сонячно й радісно — Анастасія показує нам чудові «Труллі», «Сахара. Між Тунісом і Алжиром» і «Ванкуверські далі».
Родзинка виставки «Кохання назавжди» — історія про кохання, показана через абстрактне узагальнення і метафору, глибоке поєднання барв, яке надзвичайно хвилює, гарний і чуттєвий пастозний живопис. Полотна «Дивна ніч», «Трепетне кохання», «Чоловіче і жіноче начало» і на завершення — єдине фігуративне полотно «Едем» приводять нас до чарівливого розкішно квітучого райського саду щасливої ідилії кохання...
Зараз рідко бувають виставки, здатні повернути глядача до оптимізму і життєлюбності, зцілити і відновити пошкоджені структури наших душ, переобтяжених війною, політикою, економікою і щоденним побутовим стресом. Саме Кохання, сталість і фундаментальність вічних цінностей здатні зцілювати наші серця — дати нам силу для перемоги, в ім’я мирного і по-справжньому щасливого майбутнього.
Фото картин надано Національним музеєм Тараса Шевченка