Слідами зниклої цивілізації

Що є потрібним для того, щоб здійснити мрію про далекі мандрівки, яку ти виношуєш багато років: велике бажання, готовність до ризику, кошти? Безперечно. Але для того, щоб ваша мандрівка була пізнавальною і успішною, важливі ще, принаймні, дві обставини — освіта і добра команда. Леонід Свиріпа (президент клубу, командир екіпажа), Анастасія Барська, Фаніль Сулейманов, Володимир Островський, Наталія Свиріпа — група однодумців, серед яких професійні спортсмени і фотографи, механіки, мистецтвознавці та філологи. Протягом понад два місяці вони пройшли близько 15 тисяч кілометрів дорогами і стежками Перу, Болівії та Чилі на автомобілі, зібраному Леонідом.

Виставка «Стежками інків», яка відкрилася нещодавно у виставковій залі Музею ім. А. Бєлого міста Іллічівська, свого роду творчий звіт. Раніше ці роботи експонувалися в Одеському музеї західного та східного мистецтва.

«Природа, яка нам відкрилася, при всій своїй привабливості, люта, часом агресивна, навіть для мене, далеко не зманіженого європейця», — зазначив на відкритті виставки Володимир Островський.

«Те, що ви бачите на цих фотознімках — це дуже тонкі зв’язки, які потрібно відчути зсередини, — говорить інша учасниця автопробігу, «муза мандрівки» Анастасія Барська. — Це особливе відчуття, коли ти піднімаєшся в гори на висоту понад чотири тисячі метрів. Враження, які у нас залишилися від знайомства з раніше невідомими країнами, неможливо передати світлинами. Ми спробували...»

ВОЛОДИМИР ОСТРОВСЬКИЙ. «СВЯЩЕННИЙ ПРАДІД ІНКІВ»

Потрібно  визнати, що ця виставка відрізняється продуманістю: всі роботи підписано, експозицію не переобтяжено. При вході перед вами величезна мапа Латинської Америки з вказаним маршрутом і вузловими місцями мандрівки.

Окрім послідовного розкриття історичної і географічного обличчя латиноамериканських країн (власне, так і сформована її структура), виставка цікава індивідуальними пріоритетами її авторів. За власним визнанням учасників, вони не претендували на художність. Це скоріше щоденник мандрівника, що не виключає вдалих художніх вирішень. Наприклад, прекрасна за настроєм світлина із зображенням полишеного монастиря з мінливим небом, яке нависає над ним. При всій скромності її автора, Фаніля Сулейманова, потрібно визнати, що це зразок професійного знімка. Прекрасна і згадувана його серія Мачу-Пікчу. Переважно камерні фотороботи Наталії Свиріпи. Її серія на пампе, чи знімок квітки, яка розпустилася в пустелі, побудовані на смислових і тонових контрастах.

Майстер мальовничого фотопейзажу Леонід Свиріпа представив дуже цілісні в тоні, виразні за настроєм світлини тропіків з їхньою розкішною рослинністю і достатком вологи. Дисонує з ними інша серія: «Слідами зниклої цивілізації». Будьте готові зустріти зразки нинішньої, технократичної, наприклад, у вигляді «замороженого» в гарячих пісках цвинтаря химерних паротягів і цистерн.

НАТАЛІЯ СВИРІПА. «КВІТИ АТАКАМИ»

Потрібно визнати, що цей проект більший, аніж мандрівка, і не лише екстрим. Це, скоріше, пізнавальна експедиція. Леонід Свиріпа «з нуля» (до речі, це його не перша мандрівка  континентом), вивчив іспанську мову. Інші учасники — у минулому випускники романо-германської філології ОНУ ім. І.І. Мечникова, володіють іспанськими чудово.

Сама ідея пересувної виставки говорить на користь її не лише спортивного, але й просвітницького характеру. Після відкриття глядачі ще довго не розходилися. Спілкування з авторами переросло на захопливу екскурсію  виставкою, яку провів Володимир Островський. Зайвий раз переконується — чим більше ти вкладаєш себе в справу, тим вище віддача від навколишніх.

Наступну фотовиставку «Імперією інків» заплановано в Сімферополі, якщо там будуть нормальні умови для її проведення.

Фото надано автором