Володарка ключів від вирію

За повір’ям, зозуля останньою прилітає з вирію і першою туди повертається, бо саме в неї зберігаються ключі від вирію. А ще її вважають доброю віщункою і провісницею весни й літа — найгарніших пір року. Кажуть, якщо закувала зозуля, то вже можна купатися.

Зозулі звичайні своїх гнізд не будують і яєць не насиджують, виявляючи так званий гніздовий паразитизм, — розповідає рівненський біолог МАРІЯ САВЧУК. — Люди звинувачують зозулю у легковажності, безвідповідальності й навіть аморальності щодо і власних дітей, і інших пташок, у чиї гнізда вона підкидає свої яйця. Всі, звичайно, знають про особливості цієї зозулиної поведінки. Але ж поводиться вона так не через те, що не хоче рахуватися з інтересами інших членів пташиної общини, а тому, що такою запрограмувала її природа.

ЧОМУ ПТАШКА ПІДКИДАЄ ЯЙЦЯ

Зозулина поведінка пов’язана з особливостями її життя. Вона не може сама висиджувати пташенят, бо несе яйця не відразу, одне за одним, як інші птахи, а з інтервалом в один-три дні. За цей час вона встигає відкласти їх понад 20, і, як й інші птахи, хоче, щоб із них таки вилупилися пташенята. Але якби вона сама сиділа на гнізді й висиджувала дітей, довелося б насиджувати кожне яйце і годувати пташеня окремо, а це неможливо.

Зозуля годинами виглядає пташині гнізда з батьками, які їй найбільше підходять, аби підкинути їм свої яйця. Оскільки зозулі своїм виглядом нагадують хижих птахів, то самець частенько відлякує господарів гнізда, щоб самиця у цей час змогла покласти своє яйце. Для цього їй вистачає 10 — 15 секунд. Якщо гніздо відкрите — несеться прямо в нього. Якщо закрите — приносить своє яйце в дзьобі. А ще вона слідкує, щоб колір її яєць підлаштовувався під яйця в гнізді. Дивовижно, але зозулині яйця можуть мати до десяти різних відтінків, залежно від того, куди їх підкидатиме. Найчастіше власники гнізда все одно розрізняють чужі яйця і викидають їх. Можливо, відчувають чуже, щойно знесене, не лише за зовнішнім виглядом, а й за запахом, — вважають орнітологи.

Мале зозуленя, вилупившись і підкорившись, знову ж таки, природному інстинкту, викидає з гнізда інші яєчка чи пташенят, які вже з’явилися на світ. Знайшовши опору, воно головою випихає решту мешканців гнізда. А названі батьки, зазвичай, маленькі співочі пташки, розгубившись від такої незвичної краси, вигодовують пташа-ненажеру. Вони носять і носять йому їсти, а пташеня вимагає дедалі більше, і вже через кілька днів збільшується у п’ять разів. Фахівці підрахували, що за день дорослі птахи приносять зозуленяті їжу до 400 разів. За два тижні зозуленя покидає гніздечко, яке стало для нього малим, але годувальники ще місяць опікують його, носять йому їжу і щиро гордяться, що зуміли виростити таке неймовірне дитинча.

САНІТАР ЛІСУ

Вільна від клопоту в будуванні гнізда й насиджуванні яєчок, зозуля летить туди, де є багато шкідників лісу. Вона дуже допомагає деревам і лісникам. Тільки уявіть: доросла пташка за годину може з’їсти до сотні гусениць, а полює вона за ними цілісінький день без упину. Якщо ж у навколишньому лісі з’явилося багато шкідників, вона трудитиметься ще старанніше, доки не здолає їх усіх.

Зозуля залюбки поїдає навіть великих волохатих гусениць, на яких не хочуть і дивитися інші лісові птахи. Вони бояться цих комах через те, що їхні отруйні волоски впиваються їм у шлунки. А зозуля може з’їсти таких гусениць дуже багато і тим самим врятувати чимало рослин. Коли комах не вистачає, зозулі їдять дощових черв’яків, слимаків і дрібних жаб.

ЗНОВ ЗОЗУЛІ ГОЛОС ЧУТИ В ЛІСІ

Почувши голос зозулі, ми відразу починаємо рахувати її «ку-ку», яке нібито віщує наші майбутні роки. І дуже засмучуємося, коли цих «ку-ку» малувато. Орнітологи ж кажуть, що даремно: зозуля, зазвичай, кує в середньому 15—20 разів за один захід, зрідка — до 40 разів. Так що молодим краще не рахувати «ку-ку», щоб не сполохати свою долю. Зозуля, за всього бажання, не може допомогти нам скласти прогноз тривалості життя.

ФОТО З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ

А ще у давнину вірили, що коли зозуля кує, то з горлечка в неї випадає зернятками «намисто», яке вона нанизує на гілочку. І коли в того, хто вперше почує кування, виявляться в кишені гроші, то вони не переводитимуться в нього увесь рік. Кування ж зозулі поблизу хати, особливо на калині, віщує скоре весілля.

До слова, в Японії вважають, що почути голос зозулі — це на біду. А в Шотландії днем зозулі називають перше квітня.

Кує самець зозулі, таким чином вони приваблюють самиць і відвадять від своєї території інших самців. Окрім виконання шлюбної пісні, зозулі здебільшого подають свій голос не часто. Самиця ж — взагалі майже ніколи. Вони, як і багато інших птахів, відрізняються насамперед тим, що самець — яскравіший, кольоровіший за самицю. А ще самиця, зазвичай, полохливіша, тож сфотографувати її набагато важче, ніж самця.

Зозуля — один із народних символів. Про неї складено чимало легенд, байок, казок, загадок, пісень та віршів, художніх творів. У міфологічних уявленнях українців досить поширеним є мотив перетворення жінки на зозулю. Згадаймо хоча б «Слово о полку Ігоревім», де згорьована Ярославна хоче «зигзицею полетіти» до свого пораненого чоловіка, щоб допомогти йому. У народних піснях цю пташку нерідко порівнювали з матір’ю, яка побивається за своїми дітьми, називали лагідно «зозуленькою-матінкою».

Часто образ пташки пов’язаний з образом жінки, що втратила чоловіка чи коханого. Так, у піснях про смерть козака його мати, сестра і кохана, тужачи, прилітають до нього на могилу зозуленьками.

У християнстві вважалося, що зозуля перестає кувати після Петрівки. Далі вона готується у далекі мандри. Щоб задобрити зозулю не кувати пізніше і не накликати біди, українські господині випікали спеціальні пампушки — мандрики. Вірували, що саме їх пташки беруть із собою, мандруючи до вирію.

Життя зозуль, як і всіх птахів, повне небезпек. Чимало з них гине від рук мисливців, котрі помилково сприймають їх за пернатих хижаків. Під час перельотів до Африки багато птахів потрапляє в тенета для ловів перепілок. Зозулі нерідко гинуть, поїдаючи отруєних пестицидами комах.

Побачити їх у природі — не так просто, хоч деяким вправним птахолюбам вдається не лише побачити, а й сфотографувати, щоб і ми помилувалися цими дивовижними птахами.