«Зимові канікули» на Львівщині

Зимові канікули вже минули? У центрі міста Лева таке враження у вас навряд чи складеться. Святково вдягнений Львів прийматиме гостей, як мінімум, ще до Водохреща. Утім, календар нагадує, що зимові канікули вже позаду, тому час повертатися до звичного робочого графіка.

«День» уважно відстежував найцікавіші події на Львівщині у новорічно-різдвяний період. Зараз пропонуємо пригадати, як же розпочався тут 2018-й рік.

ПОНАД ПІВМІЛЬЙОНА ТУРИСТІВ

Львів традиційно став одним із найпопулярніших пунктів призначення для українських туристів, і не тільки. У міському управлінні туризму попередньо прогнозують, що цього року на зимові свята до міста завітає понад півмільйон туристів. Остаточно кількість відвідувачів підрахують уже 20 січня.

Працювати з туристами у Львові вміють і люблять. Як і зазвичай, місто потішило своїх гостей насиченою програмою новорічно-різдвяних святкувань. А ось саме місто цієї зими здивувала приємним подарунком жителька області Любов Поврозник. Вона подарувала Львову головну ялинку міста, яку розмістили на площі перед Оперним театром. 50-річне дерево росло прямісінько на її подвір’ї. Саджали його ще її батьки. Тепер воно стало надто великим і навіть небезпечним для мешканців будинку, тому родина вирішила зробити Львову святковий презент.

НОВОРІЧНЕ 3D МАПІНГ-ШОУ

Родзинкою Львова у новорічну ніч стало 3D мапінг-шоу на фасаді опери. Це унікальний проект медіахудожника Володимира Стецьковича, втіленням ідеї якого займалися ще з осені.

Майже протягом години понад 10 тисяч львів’ян мали можливість насолоджуватися мапінг-шоу. Воно було умовно поділене на два етапи. Перший — космічно-етнічний, далі — спільний відлік часу до Нового року, а після опівночі — друга частина шоу з тваринами, вишиванками та ялинковими прикрасами.

НЕСАНКЦІОНОВАНІ ФЕЄРВЕРКИ

Тільки-но вдарили куранти, знайшлися ті, хто вирішив почати рік з дурниці, а точніше — із запуску феєрверків. Канонаду петард і салютів можна було спостерігати, зокрема, і в центрі міста. Міська влада попереджала, що святкування буде без феєрверків. Відповідно, з організаторами новорічного свята на проспекті Свободи ніхто не погоджував використання піротехнічних засобів.

Нагадаємо, що продаж і використання піротехніки заборонені Львівською міською радою ще з грудня 2015 року. Втім, на ділі ця ухвала не працює. А порушників ніхто не карає. У новорічну ніч не склали жодного адмінпротоколу щодо запуску феєрверків та петард. Поліція розводить руками, мовляв, не може нікого покарати, бо неможливо знайти винуватців і довести їхню провину.

Немає потреби зайвий раз пояснювати, чому нині використання піротехніки в Україні, м’яко кажучи, недоречне. Без сумніву, ця проблема характерна не лише для Львова. Але з часу початку війни новорічних феєрверків на львівських вуличках справді стало значно менше. Цього року деякі містяни вирішили це надолужити — канонаду за вікном було чути частіше та гучніше, ніж у минулі роки.

ЯРМАРКОВІСТЬ І ХАОТИЧНІСТЬ

Ще з 9 грудня у центрі міста почав працювати традиційний різдвяний ярмарок, котрий, хоч як крути, вже став неодмінним атрибутом зимових свят у Львові. Поки хтось із львів’ян закочував очі, кажучи про перебільшену ярмарковість різдвяного святкування, тисячі туристів охоче наминали пампухи та пили глінтвейн просто неба. Безперечно, для ярмарку цьогорічна тепла зима з плюсовою температурою стала лише перевагою. За такої погоди тут збиралося ще більше людей.

Якщо комерціалізації ще не вдалося цілком поглинути істинний дух Різдва, то малому бізнесу вдалося вщент заполонити площу біля головної ялинки. Подеколи тут був суцільний хаос. Гаразд, якщо йдеться про бізнесменів, які тут працювали легально. Але коли ж, нарешті, вирішиться проблема з прокатними машинками перед Оперним театром? Із цими несанкціонованими атракціонами, які постійно заважають перехожим, місто бореться вже роками і... не може досі добитися порядку. Вперше атракціони перед Оперним театром міська рада заборонила ще 2015 року. Пересувні каруселі забрати вдалося. А ось машинки — ні. Штрафи, судові позови, вилучення інвентаря, скандали, сутички... У цій історії було вже все. Однак віз, а точніше машинки, і досі там.

ТРАДИЦІЙНА РІЗДВЯНА МІСТЕРІЯ

Гостей з-за кордону місто Лева дивувало не типовими для європейських міст різдвяними ярмарками, а збереженими унікальними українськими традиціями святкування Різдва. За раніше невідомими та цікавими різдвяними обрядами та звичаями, які часом не зустрінеш удома, сюди їдуть і українці з інших регіонів.

Із року в рік програма різдвяних святкувань у місті Лева насичена, хоча здебільшого повторюється. Встановлення Різдвяного дідуха, хода Звіздарів, фестиваль Вертепів, Конкурс крижаних скульптур... Усі ці різдвяні дійства щороку заворожують львів’ян і гостей міста. І в них головна цінність різдвяного Львова та істинне відчуття свята і дух Різдва. Це наші унікальні традиції, які важливо надалі передавати з покоління в покоління. Хоча без їхньої модернізації також не обходиться. Наприклад, приємно вразив незвичний вертеп із гігантськими фігурами, який у стилі карнавальної ходи пройшов центром міста.

Багато відбулося (і ще чимало попереду) мистецьких акцій. Театралізованих і музичних дійств цього року стало більше. Звичайно, не обійшлося і без вистави «Коли ангели спускаються на землю» у виконанні акторів театру «Воскресіння». Дійства, коли професійні альпіністи у ролі ангелів спускаються з Ратуші, щороку з нетерпінням чекають у місті Лева.

Львів не зраджує своїх традицій, тому така любима львів’янами різдвяна забава вкотре відгриміла протягом трьох днів у  Шевченківському гаю. Словом, відчуття різдвяної містерії у місті Лева були гарантовані для кожного. Колядок почути можна було навіть більше, ніж завжди, адже цьогоріч вони лунали навіть у трамваях.

СВЯТА В КАРПАТАХ

Часто Львів ставав проміжним пунктом для туристів, які прямували на відпочинок у гори. Не надто зимова погода стала мінусом для різдвяної магії Карпат. Однак високо в горах снігу вистачало, тому гірськолижні курорти Львівщини на дефіцит гостей не скаржилися. Про безпеку в горах забувати не варто за будь-якої погоди. Благо, на Різдво у селі Славське рятувальники таки знайшли двох заблукалих туристів, які спускались із гори Тростян.

ГАЗЕТНІ Й ТЕЛЕВІЗІЙНІ БАРИКАДИ

Та не лише святами жила Львівщина, і не тільки про вертепи писали медіа. Журналістам газети «Експрес» після Нового року навіть довелося виходити на мітинг. Під стінами Львівської облдержадміністрації вони організували акцію «Червона картка для Гройсмана» через блокування розповсюдження їхнього видання «Укрпоштою». Відтоді ситуація не змінилася. 11 січня журналісти «Експресу» знову звели під стінами ОДА барикаду із газет, провівши аналогічну акцію протесту, назвавши її «Запитання до Петра Порошенка».

Інша проблемна медійна ситуація постала навколо суспільного мовника. Форум громадських організацій Львівщини запропонував відновити на час війни державне телебачення, щоб протистояти російській інформаційній агресії. З таким зверненням виступили громадські діячі Володимир Парубій, Михайло Косів, Ігор Калинець та Ярослав Кендзьор. Приводом для цього стала ситуація 26 грудня минулого року, коли їх чотирьох, а також народного депутата Оксану Юринець не пропустили на прохідній Львівської філії суспільного, де вони хотіли взяти участь у зйомках політично-історичної програми Ярослава Кендзьора «Уроки». Згодом замість цієї програми в ефір вийшли інші передачі та фільми. Ярослав Кендзьор заявив, що сам він завжди підтримував ідею суспільного мовлення, але вважає, що під керівництвом Зураба Аласанії поняття «суспільне» наповнюється зовсім не тим змістом, яким би мало бути. Підписанти звернення підкреслили, що в умовах гібридної війни саме державне телебачення — «єдиний механізм давати відсіч російській агресії».

ПІСЛЯРІЗДВЯНІ «МІТИНГИ ЧОВНИКІВ»

Інші цілі та мітинги на Львівщині були на кордоні з Польщею. 10 січня протестувальники до обіду перекрили дорогу до трьох пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. Мітингувальники виступали проти змін до Податкового кодексу, які набули чинності з початку року. Йдеться про нові правила безмитного ввезення імпортних товарів, що скеровані на боротьбу з контрабандистами. «Мітинги човників» — так охрестила ці події громадськість, адже залучені в них були переважно учасники малого прикордонного руху, для яких поїздки у Польщу є щоденною працею і заробітком. Протестувальники назвали свою акцію попереджувальною.

Отож новий рік — це і нові клопоти. Зокрема, проблему на кордоні області необхідно буде вирішити вже найближчим часом.