Анатолiй Кiнах: без популiзму
— Нині Україна провадить переговори з Міжнародним валютним фондом стосовно змісту меморандуму соціально-економічної політики на 2002 рік. Такі переговори додають країні поваги у світі чи представляють її як бідну країну, що не може самостійно розв’язати свої проблеми?
— Я хочу сказати про принципову і послідовну позицію уряду щодо поглиблення співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями — Міжнародним валютним фондом, Всесвітнім банком, Європейським банком реконструкції та розвитку та іншими, від чого у значній мірі залежить сприйняття нашої країни в світі. При цьому базовим нашим принципом залишається вимога: умови цієї співпраці повинні відповідати нашим національним інтересам і пріоритетам, будуватися на реальній соціально-економічній ситуації в країні і відповідати об’єктивним ринковим законам. Нещодавно закінчила роботу технічна місія МВФ, яка зробила висновок, що Україна виконала всі умови співпраці з МВФ на 2001 рік. Зараз йде робота з погодження змісту соціально-економічної політики на 2002 рік, що буде основою для подальших рішень з обсягів співпраці України з Фондом. У Вашингтоні знаходиться урядова делегація на чолі з віце-прем’єром Василем Роговим, до складу якої входять також голова Нацбанку, міністри фінансів та економіки. Остаточних підсумків переговорів ще немає, процес іде. Але з тих проблем, які на цих переговорах є для нашої країни системними, в першу чергу можна говорити про проблему повернення податку на додану вартість суб’єктам підприємницької діяльності. Це питання набагато важливіше для нас, ніж для іншої сторони. Я підкреслюю, що податок на додану вартість з урахуванням його діючих ставок, підходів до його адміністрування сьогодні руйнує на значній кількості напрямів економіку України. Він не відповідає її готовності сприймати такий податок. У нас відсутній необхідний для існування цього податку рівень платоспроможності громадян і суб’єктів економіки. Цей податок не сприяє доступу підприємств до обігових коштів, залученню кредитних ресурсів. За дорученням Президента над цими питаннями працює спеціальна робоча група, і 27 лютого уряд має розглянути перший пакет рішень з удосконалення адміністрування ПДВ. Вони передбачають зміни до законодавства, які забезпечать прозоріші фінансові схеми, підходи до погашення заборгованості держави і мають зробити неприпустимими зловживання при відшкодуванні ПДВ. Після розгляду в уряді ці пропозиції, які обговорювалися разом з експертами МВФ, надійдуть до парламенту. Інших суттєвих розбіжностей між нами і партнерами на цих переговорах немає. Вони вже починають розуміти, що Україна досягла того рівня, коли розмова з нею можлива лише як з партнером, і спроб, як це було раніше, глибокого втручання у нашу податкову систему або систему соціального захисту вже немає.
— Чому б тоді не вести мову про зменшення тих сум, які планується взяти в борг?
— На цьому етапі про це не йдеться. Хоча ви абсолютно праві. Для нас сьогодні сума траншу не має принципового значення. Практично весь попередній рік ми працювали без міжнародних кредитів, і за цей час Нацбанк України збільшив майже удвоє свої резерви. Тож найбільше значення для нас має політичний характер рішення МВФ, яке є позитивним сигналом для наших інших фінансових партнерів та стратегічних інвесторів. Нагадаю, що за підсумками 2001 року всі відомі інвестиційні агентства підвищили кредитний рейтинг України і відмітили її зростаючу інвестиційну привабливість. Коли б до цього додалося ще й позитивне рішення МВФ, то це б сприяло подальшому підвищенню довіри стратегічних інвесторів до України. Я вже говорив і повторюю ще раз: наша делегація поїхала у Вашингтон не з простягнутою рукою. Її головне завдання — поглиблення співпраці, формування умов для рівноправного партнерства і подача позитивного сигналу про те, що з Україною можна працювати.
— Ваш другий номер у блоці «За єдину Україну!» дозволяє сподіватися, що ви точно будете обранi до парламенту. Але після цього для вас знову виникне проблема вибору — виконавча чи законодавча влада. Якби ви керувалися лише своїми уподобаннями, яким би був цей вибір?
— І все ж це залежить в першу чергу від багатьох чинників. Я хотів би підкреслити, що в період парламентських або президентських виборів постійно загострюється дискусія щодо подальшої долі прем’єра і уряду, його стабільності, а також майбутнього складу. Для тих, хто прагне загострення цього питання, я ще раз можу сказати, що працюю не задля збереження свого портфелю, а для того, щоб створювати умови для зростання темпів соціально-економічного розвитку України та підвищення добробуту людей. Посада дає мені повноваження реалізувати громадянські та професійні принципи, які я сповідую. А нинішні позитивні досягнення України я, безумовно, розглядаю не як наслідки останніх одного чи двох років, а як підсумки усіх років незалежності. Хоча було багато втрат і помилок, ми зараз поступово починаємо підніматися з колін. Сподiваюся, що після 31 березня в країні буде високий рівень політичної стабільності, дієздатний парламент з більшістю, яка зважає на незворотність демократичних ринкових реформ і прагне та вміє працювати на інтереси суспільства і держави, встановиться належний рівень співпраці між Президентом і парламентом, урядом і парламентом, владою і суспільством. Від цього буде залежати майбутній розвиток України. Нам усім необхідно зрозуміти, що такі наслідки необхідні не якомусь одному блоку, а всьому суспільству. Тому я дуже хочу, щоб за результатами виборів був обраний дієздатний парламент і більшість, яка вміє працювати на суспільство і державу. Більшість і визначить склад виконавчого органу. Мої особисті цілі та наміри: працюватиму там, де можу приносити людям і державі найбільшу користь за рахунок свого професіоналізму та досвіду. Я говорю про це максимально відверто, і тут немає ніякої гри. Мені навіть шкода тих людей, які надто багато часу витрачають на усі ці прогнози, комбінації тощо.
— Днями відбулося засідання комісії з стратегічного розвитку, де було піднято питання про необхідність відновлення планування і прогнозування економічного розвитку. Свого часу колишній перший віце-прем’єр Володимир Куратченко за аналогічну пропозицію заплатив своєю посадою (прем’єр розуміюче посміхнувся. — Авт.). Як ви розцінюєте цю новацію?
— Я впевнений, що в умовах ХХI століття, при загостреннi економічної й політичної конкуренції між державами важко і навіть неможливо забезпечити стабільний розвиток тільки за рахунок якихось ситуативних пожежних дій. Україні як державі конче необхідно вийти на довгострокові параметри промислового розвитку відповідно до національних інтересів та об’єктивних економічних законів, з урахуванням нашого курсу на незворотність інтеграції України в світову економічну та політичну систему. Щоб наші національні загальнодержавні пріоритети вже не змінювалися у зв’язку з перестановками в уряді чи зміною парламентів. Тільки тоді можна бути впевненим, що ми будемо рухатися вперед і займати гідні місця у світовому співтоваристві. Такі підходи, такі довгострокові програми для нас конче необхідні. Головне, щоб це не було черговою декларацією, а перетворилося на напрям у довгостроковій політиці розвитку держави. І щоб ці програми наповнилися конкретним вмістом, забезпечувалися фінансовими та інтелектуальними ресурсами. Такі програми мають бути чесними, без політичного та соціального популізму. Вони повинні грунтуватися на професійних системних підходах, і тільки тоді можна мати надію, що вони позитивно вплинуть на ситуацію. У нас є відповідні аналітичні центри і при уряді, і при РНБО, врешті, є Мінекономіки та європейської інтеграції. Мене лиш турбує не тільки як посадову особу, а i як громадянина те, що Україна має величезний інтелектуальний потенціал, що загальновизнано в світі, який постійно генерує цінні висновки та пропозиції, проте дуже часто вони виявляються непотрібними, не втілюються в життя.
— Ситуація з передвиборною відпусткою глави київської міськдержадміністрації Олександра Омельченка є досить повчальною. Як би ви її прокоментували?
— Я вважаю, що держава може існувати тільки тоді, коли у ній виконуються закони, укази, рішення. Нам усім необхідно зрозуміти, що укази Президента не обговорюються. Мені за дорученням Президента довелося оголосити такий указ. Що стосується його змісту і супутніх обставин, то я вважаю, що всім необхідно відійти від емоцій, суб’єктивних підходів, бо головне завдання усіх нас — забезпечення сталого соціально-економічного розвитку столиці та країни в цілому. Тільки на цій основі необхідно шукати оптимальне рішення. Я надіюся, що це рішення знайдено і буде хорошим уроком і з точки зору взаємодії гілок державної влади і місцевого самоврядування. З цього, безумовно, необхідно зробити серйозні висновки. Йдеться про те, що у нас, крім системних проблем, існує дуже вагома проблема якості державного управління, відповідальності і дисципліни виконання рішень, включаючи й рішення глави держави.
