Аукціон подій п.Хвостіва

ПОЛІТИКА І КІНО ТВОРЯТЬ МОЛИТВУ РАЗОМ

Напевно український прем’єр Віктор Ющенко добре свого часу перейнявся популярною цитатою Леніна: «Кіно — найважливіше з мистецтв». І навіть продовжив висловлювання вождя світового пролетаріату своїми сентенціями: «Кіно є одним з чинників, який свідчить про успішність реформ в Україні, а також про формування духовного образу українця і громадянина».

Віктор Андрійович став активно впроваджуватися в національну кіноіндустрію. Йому дуже сподобався сценарій фільму «Молитва за гетьмана Мазепу» і Кабмін навіть вирішив взяти на фінансовий буксир цей фільм. Бюджет картини становив 10 млн. гривень.

Але прем’єр, як людина відповідальна за капіталовкладення (позначається його НБУшне минуле), вирішив особисто з’явитися на знімальний майданчик студії О. Довженка і перевірити, як там «формується духовний образ українця і громадянина».

У цей самий історичний момент там репетирувалася не менш історична сцена: хворому Петру I в маревному сні являється привид гетьмана Мазепи, який зібрався напоїти царя якоюсь палаючою (в буквальному значенні) медичною гидотою.

Режисер картини Юрій Ільєнко передав кермо влади Ющенкові.

«Лікувальна рідина» настільки розжарювала келишок, що привид Мазепи в особі сина Юрія Ільєнка — Пилипа два рази упускав його на підлогу. Прем’єра це не збентежило й він продовжував чітко командувати: «Приготуватися! Мотор!».

Пізніше з’ясувалося, що акторство Ющенкові ближче, за його визнанням, ніж режисура. Коли ж журналісти зацікавилися, яку роль він хотів би зіграти в даній картині, Віктор Андрійович сказав, що Мазепи.

А цікаво, яку роль хотів би зіграти Президент? За рангом Леонідові Даниловичу належала б роль Петра I. Щоб дотриматися субординації.

Так і бачу цю сцену: лежить в ліжку величезний Леонід Данилович, а з’являється із зіллям крихітний (в порівнянні) Віктор Андрійович...

Не знаю, але в мене таке передчуття, що політико-кіношні пристрасті дадуть багато сюжетів для сатиричного телесеріалу «Великі перегони».

ЧИ ВАРТО ПУСКАТИ ХВИЛЮ?

Джордж Буш-молодший у теледебатах зі своїм противником Альбертом Гором сказав, що треба міняти політику фінансування Росії, а то кредити МВФ йдуть для збагачення «черномирдіних».

Тобто Джордж Буш-молодший зробив ім’я незабутнього Віктора Степановича прозивним.

Однак екс-прем’єр Росії образився на випад і заявив що, мовляв, такі висловлювання з боку Джорджа Буша-молодшого ставлять «під удар стосунки Росії і США як ядерних наддержав».

Бачили! Ось вона підступна азіатська психологія!

Спочатку Віктор Степанович милостиво просив Штати про всілякі кредити, потім частина з них осіла в кишенях великих російських урядовців (в тому числі — і його), а тепер він же погрожує своїм кредиторам. Віктор Степанович і ядерною зброєю брязкає (хоча яке в нього зараз на це право?) і судом залякує. Ну чим не рекет?

Ось у іншого екс-прем’єра — України — Павла Івановича Лазаренка, що сидить у тих же США, з його чесно вкрадених півмільярда доларів назад в Україну повернули лише 10,5 мільйона швейцарських франків. А з сумнівного щодо легітимності величезного статку (про що писали і західні, і російські ЗМІ) Черномирдіна поки що назад у російську скарбницю нічого не надходило. Чи не краще йому помовчати?

А то, бува, ось так пустиш хвилю, а вона тебе з іншого боку і накриє. Га, Вікторе Степановичу?

ГАРЯЧИЙ ПІВОСТРІВ КРИМ

У Крим приїхав знаменитий американський фотохудожник Зенк. Він працював з такими супермоделями, як Синді Кроуфорд, Мила Йовович і Наомі Кемпбелл.

Прибув він на наш південний півострів на запрошення агенції «Арт- пластик». Зенк вважає, що англосаксонський тип жінок у світовому модельному бізнесі вже трохи набриднув і збирається змінити його на слов’янський.

Причому він не сформулював для претенденток певні критерії, на зразок: 90-60-90 і под. «Головне — неординарна зовнішність, — підкреслив митець. — Щоб була «родзинка»!

Таке небезпечне гасло американець закинув у розігріті мріями про красиве заморське життя голови юних кримчанок.

Вже зараз Зенка оточують юрби. Як би не затоптали!

ПОЛІТИКИ І ПІСНІ

У Німеччині, як з’ясовується, політики мають більший стосунок не до кіно, а до пісенної творчості. І не без гумору.

Зараз по радіо в них страшенно популярна пісня з назвою «Дайте мені пива!». Причому виконує її сам канцлер Герхард Шрьодер. Але насправді він не записував хіт особисто, а просто нещодавно, роздаючи автографи, пожартував у натовпі шанувальників: «Дайте мені пива, а то влаштую страйк». І хтось записав на диктофон цей вислів. Німецький гуморист Стефан Раабу обробив його — й уперед! Найвідрадніше — Герхард Шрьодер з приводу шлягера не обурюється.

Мене дивує, чому сплять наші ді-джеї? Скільки гарячих виразів у парламенті щодня зникають у небуття. А якими чудовими затравками вони могли б стати до танцювальних мелодій. Вже просто набридло по радіо брежнєвське «векання» в одному з хітів.

Наприклад, чудовим рефреном пішла б фраза народного депутата Володимира Марченка: «Я ж не називаю вас козлами, хоч іноді хочеться» (це він на адресу РУХівців). Перше місце в хіт-параді забезпечене!

ХУДОЖНИКИ І ГРОШІ

Вульгарні люди колись сказали, що поет (художник, музикант, письменник) повинен бути бідним і голодним. Ото сволота! У цьому сенсі знаменною є думка Андрія Макаревича, який, як відомо, малює (і досить непогано) і навіть став виставляти свої речі. Його спитали, чому він продає їх так дорого, якщо стверджував, що малює більше «для себе»? «Тому що, — відповів Макаревич, — справжній митець повинен заробляти стільки грошей, скільки зможе донести».

Оце по-царському! Начебто підтакуючи нашому «машиністові», Поль МакКартні відкрив днями в Брістолі свою виставку, де було представлено 500 його картин.

Сюжети, щоправда, дещо на відміну від Макаревичевих якісь абстрактні. І чим більше незбагненності, тим дорожче коштують.

Один американський художник поцікавився у «бітла»: «Боюся здатися тупим, але все ж, що це?», — і показав на картину, де були контури розпливчастого пагорба бузкового кольору.

Знаменитий творець «Естодій» чесно відповів: «Звідки я знаю! Начебто нагадує кушетку? Чи не так?» Американець промовчав.

Проте це «горбисте двоспальне ліжко» пішло за кругленьку суму. У цьому сенсі Поль МакКартні крутіший «за Макара». Він на своїх художествах заробляє стільки, скільки навіть не може донести.