Аукціон подій п.Хвостіва

№ 1 НОВИНКА НАЦІОНАЛЬНОЇ КУХНІ (67 у.о.)

Як ми обіцяли минулого разу, серіал «Дуель селянського барона (в головній ролі — О. Ткаченко) та фабричного короля» (в головній ролі — Л. Кучма) триває.

Чим ближче до виборів, тим їхній діалог стає гарячішим. Крізь інтонації «фабричного короля» дедалі більше проривається полум'я ейфорії, що все гаразд, чудово, напрочуд добре, а в тоні «селянського барона» все більше накопичується похмурості, понурості й песимізму. Уявну розмову будуємо суворо за законами драматургії. (Цитати Леоніда Даниловича наводимо з його тронної промови у вівторок на першому Всеукраїнському форумі працівників поштового зв'язку, а цитати Олександра Миколайовича — з його передвиборної програми, опублікованої в середу в газеті «Голос України».)

Кучма: «За сім місяців цього року вдалося наблизитися до стабілізації виробництва. У країні здійснюється аграрна реформа, зміцнюється приватний сільськогосподарським сектор».

Ткаченко: «Курс реформ, що проводиться в країні, привів економіку України до повного розвалу, а життя людей зробив нестерпним».

К.: «На посту глави держави мені вдалося зберегти згоду в суспільстві. Все це є міцною основою для подальших перетворень, які повинні вивести й виведуть Україну в число демократичних, економічно розвинених і процвітаючих держав».

Т.: «Виконавча влада демонструє повну байдужість до народу й обмежується лише легковаговими обіцянками».

К.: «Україна вже пройшла найважчі часи й має хорошу, обнадійливу перспективу, можливість жити краще не у віддаленому майбутньому, а вже завтра».

Т.: «Людей охоплює почуття безвихідності та апатії, Україна опинилася на порозі повномасштабної катастрофи».

Щоправда, рядовий обиватель часто не має можливості зіставляти репліки одного й іншого кандидатів у президенти України (адже між ними в цьому випадку є різниця в один день) і слухає їх у різний час. Зрештою, він відчує смак не передвиборної перепалки, а словесної каші. На кшталт:

«Україна вже пройшла найважчі часи — й опинилася на порозі повномасштабної катастрофи».

«Курс реформ зробив життя людей нестерпним — усе це є міцною основою для подальших перетворень».

«Подальші перетворення виведуть Україну в число демократичних, економічно розвинених і процвітаючих держав — тому людей охоплює почуття безвихідності та апатії».

Цікаво, що у цій рецептурі всі слова Леоніда Даниловича — це ілюзії, легкі, як повітря. А слова Олександра Миколайовича — це високоградусна правда, гірка, як перцiвка. Виходить, якщо їх поєднати, вийде новий національний напій — газований самогон. І п'ємо ми його щодня, і в ніс, як годиться, шибає. Та одна біда, Леоніде Даниловичу, крім ваших пузирів закусувати вже немає чим.

№ 2 КОНСТИТУЦІЙНА ДЕСПОТІЯ (48 у.о.)

З п'ятнадцяти кандидатів на пост президента Центральна виборча комісія, як відомо, зареєструвала дев'ятьох. З тих чи інших причин (паспортні дані в підписних листах не збігаються з реальним місцем проживання тих, хто «підписався» за того чи іншого кандидата, і т.ін.) було відмовлено в реєстрації шістьом кандидатам: В. Онопенку, М. Габеру, В. Кононову, О. Ржавському, О. Базилюку та Ю. Кармазіну. Шістка скривджених почала атакувати Верховних суд України. Щоб їхню нереєстрацію «законним чином» обернути на реєстрацію «незаконним чином». І ось своїм рішенням ВС зобов'язав ЦВК зареєструвати зазначених громадян, хоча комісія не визнала дійсними 1 млн. підписів виборців на користь кожного з них. Тобто, якщо так можна сказати, цих шістьох зареєстрували деспотично-конституційним способом.

Замучений голова ЦВК Михайло Рябець нарешті вибухнув. На прес-конференції у вівторок він не виключив можливості, що президентські вибори 31 жовтня черговим «вольовим» зусиллям ВС можуть бути визнані недійсними. Причому варіацій на цю тему — безліч. Але головне, звичайно, — якщо їх програє Леонід Данилович. Хоча, хоч як це не дивно, навіть Кучма висловив «стурбованість» цією ситуацією. Мабуть, сподівається на перемогу. Справді, адже в будь-яких змаганнях є ті, хто програв, і переможці. А з таким розкладом незадоволені аутсайдери завжди можуть опротестувати перемогу й спробувати конституційними бар'єрами призупинити рух лідера вперед. Прикладів вистачає. Те ж псування нервів меру Києва О.Омельченку опротестуванням виборів через суд його головним суперником Г. Суркісом, у якого за спиною суворо маячила дулами «важка юридична артилерія» — В. Медведчук. Шляхи намічено, аби по них не було зроблено просік.

№ 3 ЗВІРИНЕ ШОУ (20 у.о.)

Усі ми кидаємо косі погляди у бік Заходу, намагаючись піклуватися про людей, як у них, — та чогось не виходить. І вирішили хоча б потурбуватися про кішок. Перший в історії людства фільм спеціально для кішок показуватимуть сьогодні в телепередачі «Поле чудес». Сорокасекундний фільм дасть зображення всіляких акваріумних рибок, вертких мишей та інших спритних персонажів та предметів, що мигтять, нібито дуже приємних для котячого ока. В ідеалі кицька, яка буде дивитися в цей час на екран, має муркотати й якось по-особливому вертіти головою. Фільм уже демонструвався у Франції, Англії та Америці. Котячі хазяї, кажуть, залишилися задоволені реакцією своїх вихованців. Реагує близько 40% «опитаних» котів. Ймовірно, незабаром з'являться фільми для собак, ящірок і папужок. У цьому сенсі складається враження, що українське телебачення, нарешті, вирвалося уперед світової громадськості, оскільки чимало фільмів, які воно демонструє, можуть стати до вподоби хіба що пернатим.

P.S. Якщо кіно дуже сподобається домашнім котам, чи не стануть вони приводити на перегляд своїх братів і сестер із підвалів і смітників? Тож якщо перед черговим переглядом «мишачо-риб'ячого» ролика з боку вхідних дверей почуєте обережне дряпання, відчинивши двері, не дивуйтеся юрбі котячих бомжів.