Аукціон подій п.Хвостіва

ПОДАРУНОК ВІД КАБМІНУ ПЕНСІОНЕРАМ (92 у.о.)

Ні, дійсно, пенсіонери заважають. Увесь час чогось вимагають. Частіше за все — грошей. Навіть ці 49 гривень мінімальної пенсії їм подай, розумієш. Коротше, було б непогано, якби пенсіонери кудись зникли...

А метод простий: уряд розпорядився передати Пенсійному фонду природний газ на суму 10 млн. грн. в рахунок бюджетних витрат на пенсії. Цим газом буде зроблено взаємозалік iз пенсіонерами.

Тобто пенсію газом видадуть. Рахуємо за цінами для населення — $66 за 1 тис. м3. Виходить, що на кожного пенсіонера приблизно 200 м3. Але в якому вигляді він їх отримає?

І ось тут спрацьовує підступний кабмінівський задум. Газ треба накачати в гумові кульки. Ясно, що кожний пенсіонер вирішить забрати всі кульки одразу. Ось учепиться він за свою в’язку кульок і, як сонечко, полетить на небко. Один пенсіонер, другий... Дивись, вже і зграї пенсіонерів полетять кудись в інші краї та країни.

Дуже пощастить — у Європі осядуть. Менше — Африка й Азія. Але вже найбільші невдахи — назад на рідну землю потраплять. Разом з антициклоном гепнуться. І знову Кабміну думай чим пенсію видати. Може, сталепрокатом?

ЗАДОРОЖНА «НАЇХАЛА» НА ВІТРЕНКО (75 у.о.)

Зіткнення двох автомобілів — завжди страшно, двох кораблів — просто жах, але зіткнення двох прогресивних соціалісток — крутіше за перше і друге разом узяті. Щоправда, Тетяна Задорожна — вже колишня соціалістка. Але школа — та ж.

А діло було так. Під завісу 98-го парламент зайнявся своєю улюбленою справою — побутовими розбірками. Але цього разу обійшлося без рукоприкладства. Поява на трибуні розлютованої депутатки Тетяни Задорожної відразу надихнула зальчик. Всі, потираючи руки, із задоволенням подумали: «Ну зараз щось буде!» І щось було. Емоційно розігрівшись, Т. Задорожна, буквально розпекла трибуну. Телебачення радісно транслювало цю «пожежу». Перекинувшись iз ПСПУ до «Громади», Задорожна вирішила помститися своєму колишньому «комдиву» (або «комдиві») — Наталі Вітренко. Вона гнівно прогриміла, що Володимиру Марченку Наталя Михайлівна купувала... костюми. І нехай, мовляв, вона ще скаже, «як їй вдається фінансувати обіди Володимира Марченка» (і прочая, і прочая, і прочая).

Дійсно, становище в мужика склалося незавидне. Якщо після задорожних обвинувачень Вітренко припинить фінансувати його костюми й обіди — він просто може померти голодною смертю. Та ще й у голому вигляді! А до цього, судячи з усього, йде. Позаяк Т.Задорожна попередила, якщо Вітренко спробує застосувати фізичну силу (як бувало раніше), то вона спроможна протипоставити їй не менш фізичну. А може, й того більше. Задорожна сказала (інф. «ФиК»): «Струс мозку я б Наталі Михайлівні забезпечила. Я не тихий Павло Мовчан».

Можна тільки додати, що, дійсно, Н. Вітренко виховала відмінні, загартовані в боях кадри. Як то кажуть, за своїм образом і подобою.

ДОВІРЯЙ, АЛЕ ПЕРЕВІРЯЙ (63 у.о.)

Втомився народ рятуватися від полювання на нього податкової інспекції. Справа пропаща, якщо наздоженуть — обов’язково розпотрошать. Тому смертельно втомлена публіка покірно вийшла з тіні фінансового лісу і, піднявши лапи догори, мовила: «Ось я вся тут, з усіма доходами. Відраховуйте!» А щоб закріпити це документально, уперше в Україні було створено Асоціацію платників податків.

Щоб урівноважити в державі кількість чесних і відвертих людей, пропоную створити ЩЕ Й асоціацію стукачів. Ті ж податківці друкували в засобах масової інформації телефончик, за яком кожний суперпильний дятел може стукнути на свого ближнього пернатого.

Гадаю, в цій асоціації відразу визріє план закинути свого агента в оплот платників податків. А то вони там, напевно, розслабляться. Дивись, раз-другий і забудуть щось здати державі. І тут наш пернатий друг позивні почне подавати: тук-тук-тук. І немає — Асоціації платників податків. Цікаво, хто все ж таки виживе у фінансовому лісі. Безсмертну популяцію податківців я не маю на увазі. Вони поза грою.

IГРИ З ВОГНЕМ АНАТОЛІЯ МОСКАЛЕНКА (42 у.о.)

Шановний академік і директор Інституту журналістики Анатолій Москаленко розповів, що, перебуваючи в університеті Нью-Джерсі, прочитав лекцію про історію України. Після занять до нього підскочив чорношкірий аспірант iз Соломонових островів і сказав: «Відчуваю, що в наших країн упродовж років були спільні проблеми». «Даруйте, юначе, — парирував Анатолій Захарович. — Ви нещодавно тільки з пальми злізли, а в нас ще троє сторіччя назад була Запорізька Січ, яку Карл Маркс називав найдемократичнішою державою в світі. І друге. Не забувайте — ми маємо київське «Динамо». Остров’янин, за словами академіка, вимовив: «Здаюсь».

Однак даремно так одразу Анатолій Захарович розслабився. Мабуть, він не в курсі, що жителі Соломонових островів страшенно образливі. Страшенно — в тому сенсі, що в минулому вони людоїди. Непогано б тому, хто не вірить, перечитати твір Джека Лондона під лаконічною назвою «Страшні Соломонові острови». У циклі «південних оповідань» є, зокрема, одне оповіданнячко, де над місцевим вождиком білі люди пожартували — так от, у відповідь він спалив усі плантації і живою залишив одного-єдиного свiдка, який i повідав цю несамовито-жахливу історію. Так що горді вони майже так само, як «демократичні» запорізькі козаки, які тільки-но що — одразу за шаблю хапалися.

І ще кілька слів на захист аспіранта. Не він перший порівнює нас із південними державами. За показниками, нас то Африці уподібнять, то Новій Гвінеї. Неприємно, але що поробиш. Одним київським «Динамо» живий не будеш.

№252 30.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»