Борги непроведених реформ

За даними на 1 лютого зовнішній борг України становив близько $9,6 млрд. Цей факт, повідомлений агентством Інтерфакс-Україна з посиланням на джерело в Кабміні, викликає певні сумніви.

Скоріш за все, ми маємо справу з підкорегованою статистикою. Досить сказати, що сюди, очевидно, не ввійшли суми, необхідні для обслуговування зовнішнього боргу в поточному році. Якщо звернутися до "Основних параметрів економічного та соціального розвитку України на 1998 рік", розроблених Кабміном ще у вересні минулого року, то дані про зовнішню заборгованість мають бути дещо іншими. Обсяг зовнішнього боргу на 1 січня 1998 року мав би становити 10,7 млрд. дол., а його обслуговування вимагало знайти 2,2 млрд. дол. (куди входить погашення основної суми, виплата відсотків, комісійних та інших платежів за зобов'язаннями, комісійних за обслуговування).

Ще влітку минулого року у Верховній Раді звучав показник у 15 млрд. дол. - зовнішня заборгованість із урахуванням боргів комерційних структур, яким видавалася урядова гарантія. Остання обставина робить ситуацію зовсім плачевною, оскільки наочно ілюструє постійні спроби знайти зовнішні джерела фінансування провалів у соціально-економічній сфері (від запланованого дефіциту державного бюджету до погашення заборгованості із зарплати та інших соціальних виплат).

Цікаво представити сукупну зовнішню та внутрішню заборгованість як відсоток від валового внутрішнього продукту. За офіційними прогнозами Кабміну, у рік чергових президентських виборів Україна повинна вступити із сумарною заборгованістю, що становить 50% ВВП. Для немічної економіки, виснаженої відстороненістю влади від проведення реальних економічних реформ, це фактично банкрутуючий показник. А якщо брати до уваги, що внутрішня заборгованість наростає темпами, які абсолютно не прогнозуються, і є велика вірогідність аналогічного зростання заборгованості зовнішньої, то ситуація з боргами виглядає більш ніж критично і уявляється насамперед як наслідок непроведених реформ.