БРАТ, СИН, СВАТ. LTD

Чи знаєте ви такого політика — Петра Ющенка? А Олександра Омельченка, не київського голову, а іншого? Не знаєте і не можете знати, оскільки названі люди мають лише одну точно відому заслугу — перший є братом Віктора Ющенка, другий — сином Олександра Омельченка. Якщо вони відзначилися ще чимось, то про це поки що широко не оголошувалось.

Згадати близьких родичів відомих політиків змусила зовсім не спроба «замутити» ще один «касетний скандал». Обійшлось без плівок і прес-конференцій. Достатньо було прочитати ухвалений у цю середу міжпартійним з’їздом список блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», де родичі політичних партнерів займають відповідно 45-е (Петро Ющенко) і 57-е (Олександр Омельченко-молодший) місця. За попередніми прогнозами, ці місця є «умовно прохідними», отож за певних умов вже у квітні Україна матиме двох оригінальних у своєму роді нардепів.

Практика, що існувала досі, теж передбачала внесення у партсписки людей, що не є політиками у прямому розумінні цього слова. У помітну для публіки частину списку ставили популярних акторів чи спортсменів, у менш помітну — «спонсорів» партій. Нинішні вибори поки що виявили дві нові категорії «неполітичних» учасників партійного списку. Якщо залучення до перших рядів «простих трудівників», як це практикувалося в радянські часи, ще можна пояснити тонкощами виборчих технологій, то запис до списку родичів — здається зовсім новим ходом.

Чи є цей хід неочікуваним або нелогічним? Навряд. Ще під час дружньої битви учасників «НУ» за квоти було чесно сказано, що у лідера блоку буде власна квота, до якої він вільний внести тих, кого вважатиме за потрібне. І те, що у цій квоті з першого погляду проглядають лише по одному родичу самого Ющенка і його старшого товариша — Омельченка, свідчить швидше за все про скромність і толерантність Віктора Андрійовича.

І нема чого дивуватися, що позаду родичів у списку опинилися такі відомі люди, як нардепи Гурвіц, Кендзьор, Мовчан та багато інших. Лідер партії УХРП Поровський і взагалі опинився 99-м. Сам факт того, що названі та неназвані політики погодились на такі непочесні передвиборні позиції у блоці Ющенка, свідчить про рівень самооцінки цих людей, їхньої самоповаги. По-різному можна ставитися до творчості та діяльності поета і екс-нардепа Павличка. Окремі його вірші справді видатні і, можливо, переживуть автора. Навіщо ж було з таким іменем погоджуватись на місце у другій сотні?

Якби уявити, що в останню хвилину Ющенко (Віктор, ясна річ) забажав скласти першу п’ятірку свого блоку із себе та найближчих родичів, то його політичні партнери подумали б... і погодилися. А куди їм, бідолашним, подітися? До речі, уявна сімейна п’ятірка, враховуючи особливості рейтингу Ющенка, навряд чи поступилася б у результаті виборів тій, яка була насправді затверджена. Чи так би це було погано? Принаймні після виборів Ющенко б точно знав, що його партнери по блоку не розбіжаться наступного дня після виборів по фракціях і не почнуть у звичному для себе стилі плести інтриги. Сиділа б велика Ющенківська родина у парламентському залі й тиснула б на кнопки на користь таких дорогих главі сімейства «маленьких українців».

Щодо родини, то тут є ще «ноу-хау» Олександра Ржавського, лідера дуже правдиво названої ним партії «Єдина родина». Цей нардеп, як відомо, всерйоз намірився виступити на виборах з блоком «За Ющенка», включивши на чільне місце... самого Віктора Ющенка, без його на те згоди. Безумовно, що лідер «наших» відмовиться від участі у «списку Ржавського», благо є конкретно виписана в законі процедура, згідно з якою кандидат має власноруч підписати свою згоду увійти до партійного списку. А чи відмовиться хоч один із списку «Нашої України» від свого місця на знак протесту проти не зовсім етичного залучення до списків родичів «вождів»?

Не відмовиться. І це, напевно, є прикрим і ганебним для нашої політики. Наші лідери «ризикують» і виявляють принциповість або тоді, коли мають запасний варіант, або тоді, коли втрачати нічого. Тому не будемо дивуватися, коли до когорти наших народних обранців надалі потраплятимуть не тільки брати і сини, а й тещі, зяті, друзі дитинства і подруги юності відомих лідерів.

Співставлення з наведеним прецедентом родинних зв’язків між депутатами у нинішньому і попередніх складах Верховної Ради не буде, оскільки воно було б некоректним. Ці парламентські родичі потрапляли в депутати кожен своїм шляхом. А те, що при цьому мала місце взаємодопомога, — цілком нормально. Тепер же це є пройденим етапом. Навіщо соромитись і шукати родичеві зручний округ, щоб потім вгатити туди купу грошей без гарантованого результату? Простіше вписати родичів у список, користуючись у передвиборний період повною владою над «політичними партнерами». Може, в інших блоках та партіях це не так. Як в «Нашій Україні» — вже перевірено!