Флот і газ: Росію зрадили

Слова «національна зрада» зараз звучать виключно в Україні. Багато хто саме так оцінює обмін Севастополя на зниження газових цін. Угода ця іменується як «плюс 25 мінус 30». Очікується бурхливе обговорення у Верховній Раді, яке, — це вже моє припущення — може закінчитися й зміною політичного режиму в Україні. Путін все лякає росіян українізацією російського політичного устрою, дивно, що українці не замислюються про небезпеку русифікації їхньої власної влади.

Дивно й інше: чому про національну зраду говорять в Україні, а не в Росії. Не ті зараз часи, щоб так шикувати: знижувати ціни майже на третину. Проблеми зі збутом газу й із подальшим розвитком галузі в цілому дуже великі. А тут цілком платоспроможному партнерові робляться поступки, й у обмін на що? У обмін на можливість і далі витрачати російський бюджет на нікому не потрібне іржаве залізо в Севастополі, на безглузду й даремну військову присутність у Криму.

Ну, це з державного погляду безглузде. А ось інтересів тих, хто кровно пов’язаний із освоєнням оборонних фінпотоків і іншим приємним бізнесом довкола флоту, дотримано. Уже не показуватимемо пальцем на тих, хто, зокрема, зводить будинки в Севастополі. У цих людей ще й у Абхазії є інтереси, й у Південній Осетії.

Отже росіянам час говорити не те що про зраду національних інтересів, а про їхню повну заміну інтересами приватними. Зрада можлива в публічно-правовій державі й відбувається вона на користь іншої держави. Якщо ж держава приватизована, то тут вже пафос зайвий і викриття смішні.

Але це не означає, що інша держава може отримати виграш від деяких особливостей такої приватизації. Тому слово «зрада» все ж доречне.

ЯК ЦЕ БУЛО

Подробиці підписання угоди за матеріалами «Коммерсантъ» («Из украйности в крайность», № 71 від 22.04.2010):

«Членів російської делегації, які супроводжували Дмитра Медведєва під час його вчорашнього візиту до Харкова, можна було легко відрізнити від їхніх українських колег. Вони дивилися на світ червоними від недосипання, але сяючими від хвилювання очима. Їхній стан пояснювався тим, що ніч перед приїздом російського президента до України видалася для парламентерів безсонною. З вечора вівторка і до третьої ранку середи голова МЗС РФ Сергій Лавров, міністр оборони Анатолій Сердюков (і не лише вони) разом із прем’єром Володимиром Путіним обговорювали в Москві з головою українського уряду Миколою Азаровим останні деталі історичної операції «газ в обмін на Чорноморський флот». А вже о восьмій ранку російські міністри вилетіли до України.

Президентам двох країн, які прилетіли до Харкова, Дмитру Медведєву і Віктору Януковичу залишилося вчора лише підписати досягнуті домовленості. Після завершення справ із документами до панів Януковича і Медведєва повернувся дар мови.

— Ми, як і обіцяли, відкрили нову сторінку у відносинах України і Росії, — повідомив пан Янукович. — Ми вистраждали ці документи. Я вдячний Дмитру Медведєву, що він пішов мені назустріч і розглянув ці питання.

Про підписану щойно угоду про умови перебування в Криму російського флоту на 25 років пан Янукович відгукнувся з любов’ю і теплотою.

— Нашим друзям потрібна була визначеність у цьому питанні. І ми це питання розглянули, — чомусь з переможним виглядом заявив Президент України. — Узагалі, якщо кожна наша зустріч завершуватиметься такими рішеннями, то скоро ми компенсуємо період охолодження наших відносин.

— І вступимо до складу Росії, — пошепки доповнив пана Януковича хтось із українських журналістів. А Дмитро Медведєв тим часом роз’яснював:

— Термін перебування в Україні Чорноморського флоту продовжений на 25 років. Це створить кращі гарантії європейської безпеки у Причорноморському басейні. Це можна розглядати в контексті моєї ініціативи з розробки договору про європейську безпеку.

У підписаних учора угодах є й іще один важливий аспект. Надавши Україні знижку на газ, Росія виторгувала геополітичну поступку, про яку нещодавно ще не можна було й мріяти. По-перше, Росія достроково й одразу до 2042 року закрила питання з перебуванням свого флоту в Криму і може тепер зовсім не квапитися з будівництвом нової потужної бази для нього в Новоросійську. А по-друге, оформлена вчора операція надовго закриє Києву шлях до НАТО, оскільки до Альянсу не приймають країни, на території яких є іноземні військові бази.

Розуміючи, що до подібної перспективи далеко не всі в Україні ставляться з розумінням, Москва постаралася убезпечити себе від можливої нератифікації Києвом угоди щодо Чорноморського флоту або ж його денонсації у майбутньому. За інформацією «Ъ», за наполяганням РФ, положення про 30-відсоткову знижку для України на газ включено не в газові документи, а безпосередньо в угоду про Чорноморський флот, яка подовжує його перебування в Криму до 2042 року. Отже, якщо не буде угоди по флоту, не буде й знижки на газ».