«Хліб і масло» світової торгівлі
Найпривабливіші планетарні перспективи на період до 2015 року накреслив у своїй останній доповіді генеральний директор СОТ Майк Мур. На його думку, усунення усіх зовнішньоторговельних обмежень дозволить збільшити обсяги світового виробництва на $2,5 трлн. Крім того, внаслідок лібералізації торгівлі кількість людей у світі, які живуть на $1 та менше в день, може скоротитися до 2015 року на 320 млн. чоловік. За оцінками СОТ, інформує AK&M Online News, країни Організації економічного співробітництва та розвитку витрачають тільки на сільськогосподарські субсидії $1 млрд. щодня. Відміна цих та інших субсидій індустріальними країнами, вважає М.Мур, дозволить країнам, що розвиваються, отримати доходи, які у 5 разів перевищують суму фінансової допомоги розвинених країн та у 8 разів — суму щорічного списання зовнішнього боргу.
Однак на думку багатьох фахівців, переваги членства у СОТ для країн-новачків стають відчутними не одразу після вступу, тож спершу можна очікувати негативні соціальні наслідки: скорочення робочих місць, зниження життєвого рівня населення тощо. Наприклад, у Китаї, який нещодавно став членом СОТ, передбачають у найближчі кілька років зростання рівня безробіття в 1,5 раза. Для України питання приєднання до СОТ стало останнім часом особливо актуальним, оскільки це є однією з передумов набуття нашою країною членства в ЄС. Адже через відсутність угоди про вільну торгівлю з країнами ЄС більшість європейських ринків досі залишаються недоступними для українських товарів. Серед галузей, які від цього найбільше потерпають, і сільське господарство. Однак готуючись до вступу в СОТ, слід ретельно зважити свої сильні і слабкі сторони, щоб, відкриваючи вітчизняний ринок, уникнути серйозних проблем для сільгоспвиробників. Чи готовий аграрний сектор України до вступу в Світову організацію торгівлі (СОТ)?
Валерій П’ЯТНИЦЬКИЙ, старший експерт Українсько- європейського консультативного центру (UEPLAC):
— На сьогодні з точки зору вступу в СОТ проблем в аграрному секторі України не існує. Тим більше, що він перебуває в стадії реформування і показує непогані результати. Є безліч захисних механізмів у рамках нинішнього тексту угоди про вступ в СОТ, і якщо ними ефективно користуватися, можна і власний ринок захищати, і на ринки інших країн виходити. Єдине застереження: успішний вихід на зовнішні ринки залежить від конкурентоздатності нашої продукції та відповідності її стандартам якості. Є товари, які традиційно захищаються на закордонних ринках, але це вже стосується оцінки кон’юнктури ринків. Якщо, наприклад, м’ясо або молоко на європейському ринку вважаються товарами особливого захисту, то зовсім не обов’язково орієнтуватися тільки на багаті країни, є ще багато інших ринків. За межами СОТ — ви аутсайдер, ніхто не прислухатиметься до ваших пропозицій. А входячи до цієї організації, країна може вносити будь-які пропозиції. Більше того, зараз в галузі сільського господарства ми маємо дуже могутнього союзника — Європейський Союз.
Треба зважити й на те, що кожна країна вступає в СОТ індивідуально, і від субсидій ніхто не відмовляється. В секторі сільського господарства є такий елемент як переговори з внутрішньої підтримки: ви захищаєте якийсь певний її рівень і домовляєтеся про строки скорочення внутрішньої підтримки. Тобто сільське господарство може поступово адаптуватися до зменшення підтримки зi сторони держави та нарощувати свою конкурентоздатність. З другого боку, існує безліч заходів внутрішньої підтримки, які не підлягають скороченню: це питання екології, селекції, розвитку інфраструктури, котрі не впливають на виробництво та продаж продукції на ринку.
Лідія МЕЛЬНИК, заступник керівника департаменту з питань вступу в СОТ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України:
— Основна проблема в аграрному секторі на шляху до СОТ — захистити той рівень державної підтримки, який ми відстоюємо на переговорах — $1,37 млрд. Хоча останнім часом через брак коштів аграрний сектор насправді такої допомоги не отримує. Проте ми відстоюємо саме цю цифру, взявши за базу відліку 1994—1996 роки, коли державна підтримка була максимальною. Тож наші зусилля скеровані на те, щоб члени робочої групи визнали правомірність такої внутрішньої підтримки. Сподіваюся, що це нам вдасться.
Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ, президент Спілки орендарів і підприємців України:
— Звичайно, Україні потрібно бути членом усіх міжнародних організацій, і особливо СОТ. Але нам треба розуміти, що є проблеми глобалізації, і положення СОТ зумовлюють певні можливості поширення глобалізації на нові ринки, а Україна є саме таким суб’єктом. Якщо порівнювати можливості конкурентоздатності в межах СОТ, то Україна, безумовно, багато втрачає, але від цього нікуди не дітися.
Якщо розглядати лише аграрний сектор, то в принципі його інфраструктура готова до співпраці з СОТ. Що ж стосується рівня сільгоспвиробника, то тут є дуже багато проблем, і їхнє нерозв’язання може призвести до певного соціального колапсу на селі. Особливо це стосується взаємовідносин між пайщиками землі і державою і між пайщиками та орендарями земельних паїв. Багато ще невідпрацьовано, є нюанси, зумовлені корпоративними інтересами або груповим егоїзмом на місцях, на що в окремих регіонах органи місцевого самоврядування дивляться крізь пальці. Невирішення проблем на самому низовому рівні в умовах глобалізації може призвести до втрати нашого села.
