Ланцюгова реакція

Економіка України, як і будь-яка економіка, інтегрована у світове господарство, розвивається в цьому році під впливом складних неоднозначних світових процесів. У цьому році ми можемо чітко виділити два періоди розвитку: до липня, який характеризувався загалом позитивними тенденціями, що формувались в умовах сприятливої зовнішньої кон’юнктури та різка зміна тенденцій розвитку, починаючи з серпня. Так, результати перших семи місяців свідчили про те, що економіка України витримала цьогорічні потужні «шоки», а саме: чергове підвищення ціни на природний газ, надзвичайно високу динаміку росту цін на нафту й інші ресурси, а також повномасштабне розгортання світової агроінфляції.

Реальне зростання ВВП становило 6,5%, промислового виробництва 7,3%. При цьому основні експортоорієнтовані галузі демонстрували висхідні тренди. Обсяги металургійного виробництва збільшились за сім місяців на 3,5%, хімічного — на 3,3%. Лідером же росту залишалось машинобудування — 28,7%.

Поряд із позитивною динамікою розвитку економіки відбувалось збільшення прибутковості виробництва. Підприємствами було отримано фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування у сумі 91,2 млрд.грн., що на 86% перевищував обсяги за відповідний період 2007 року. При цьому, 66,9% підприємств були прибутковими і отримали 111,1 млрд.грн. прибутку, що на 72% більше, ніж за січень – липень минулого року.

Враховуючи те, що прибуток є основним джерелом фінансування інвестицій, відбулось подальше розширення інвестиційних процесів. За підсумками I півріччя інвестиції в основний капітал реально збільшились на 8,2 відсотка.

Також економіка України залишилась привабливим об’єктом капіталовкладення і для іноземних інвесторів. Так, у цьому півріччі приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіку в 2,7 рази перевищив показники відповідного періоду попереднього року.

Найвагомішим стимулом розвитку залишалась висока споживча активність домогосподарств, динаміка якої формувалась під впливом дії прискореного зростання реальних доходів населення (на 13,7 відсотка).

За підсумками І півріччя скоротився рівень безробіття серед населення працездатного віку до 6,8% проти 7,1% за відповідний період минулого року (методологія МОП).

В умовах сприятливої зовнішньої кон’юнктури експорт товарів збільшився на 46,6%. Це, а також значний притік капіталу, сформувало позитивне сальдо платіжного балансу й, відповідно, надлишок пропозиції валюти. Тому в травні відбулась ревальвація офіційного курсу гривні відносно долара США на 3,96 відсотка, і на кінець липня він становив 4,85 грн./дол. США. Міжнародні валютні резерви протягом січня—серпня зросли на 5,4 млрд. дол. США до 37,9 млрд. дол. США.

Отже, в цілому результати розвитку економіки були позитивними і відповідали прогнозованим тенденціям.

Звичайно, існували й певні проблеми, які засвідчували, що українська економіка не залишилась осторонь світових процесів.

На фоні посилення світової фінансової кризи не залишився осторонь світових процесів і український фондовий ринок. Iндекс Першої фондової торгівельної системи (ПФТС) втратив за сім місяців 43,5 відсотка своїх позицій. Це пов’язано, головним чином, із виходом з українського ринку як із світового частини іноземних інвесторів, так званих «спекулянтів», а також нестабільною політичною ситуацією в Україні.

За перші 7 місяців на 2,1% скоротились обсяги будівельних робіт. Причин було декілька. Серед них є ті, що знаходились у площині кредитування, в тому числі іпотечного. Також є ті, що пов’язані із постійним зростанням цін на енергоносії, подорожчанням вартості металоконструкцій.

Також у цьому році тривала тенденція прискореного зростання імпорту товарів в 1,6 разу. Причинами були: постійно зростаючий споживчий попит населення, збільшення ціни на імпортований природний газ та підвищення світової ціни на нафту, а також — зростання інвестицій в оновлення основних фондів та енергозберігаючі технології.

Проте найбільшим викликом, з яким довелось боротися Уряду, була успадкована та імпортована ззовні висока інфляція. Наслідком сплеску спекулятивного попиту на сировинні активи у світі стало посилення енергетичної та агроінфляції. Зважаючи на проходження Україною об’єктивного процесу конвергенції внутрішніх та загальносвітових цін, високу залежність від імпорту енергоносіїв, це суттєво посилювало ціновий тиск в економіці.

За підсумками січня—липня споживчі ціни зросли на 14,9 відсотка, а ціни виробників промислової продукції — на 34,1 відсотка.

Зважаючи на значні соціальні наслідки інфляційних процесів вони знаходяться під пильною увагою уряду та Національного банку. ІСаме у липні було досягнуто зниження цін.

Проте, як я вже зазначав, у серпні відбулась різка зміна тенденцій розвитку.

Нові статистичні дані, що вийшли в цей період засвідчили, що в ряді країн Європи, а також в США стан в економіці погіршився.

Відбулось суттєве падіння ВВП в Естонії (-0,8%), Iталії (-0,3%), Iрландії (-0,5), Німеччині (-0,5%), Франції та Литві (-0,5%) (у розрахунку ІІ квартал до І кварталу 2008 року).

В липні — серпні у деяких країнах ЄС-27 було зафіксоване зниження випуску будівництва. Безпосередньо у серпні до липня таке падіння становило у Болгарії (-4,7%), Чехії (-0,4), Франції (-0,7), Нідерландах (-1,7), Польщі (-1,8%), Португалії (-6,6), Словенії (-4,9%). В цілому по ЄС-27 сезонноскориговане падіння у серпні до липня становило мінус 0,2%.

На фоні скорочення обсягів виробництва загострилась проблема безробіття. Загалом по країнах ЄС-25 у серпні рівень безробіття зріс до 7% проти 6,9% у липні. Найбільше зростання спостерігається в Естонії до 11,3%, Франції — до 8,0%, Словаччині — 9,9%. Угорщині — 7,9%. Вже зараз про можливі масові звільнення заявляють провідні світові компанії, які спеціалізуються на будівництві, металургії, хімічній промисловості та інших сферах.

У відповідь на рецесійні процеси на світових ринках почалось обвальне падіння цін на сировинних ринках, які є найбільш важливими для країн, що розвиваються, включаючи Україну.

Лише за два місяці — серпень — вересень ціна на метал в середньому за 8 регіонами світу впала на 18,3 відсотка, ціни на нафту знизились на 26,5 відсотка.

Україна тільки увійшла в ці процеси, тривалість та глибину яких зараз важко оцінити. Що ж відбулося?

У серпні-вересні вперше, починаючи з жовтня 2002 року, спостерігається скорочення обсягів виробництва промислової продукції до відповідного місяця попереднього року. Найбільше падіння демонструють екпортоорієнтовані галузі.

Так, у вересні 2007-го до вересня 2008 року падіння в металургії становить 17%, хімічній та нафтохімічній промисловості — 2,1%. Скорочення виробництва цих галузей по ланцюгу міжгалузевих зв’язків потягнули за собою падіння у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення — на 22,3%, добуванні корисних копалин, крім паливно-енергетичних — на 2,3%. В цілому обсяги виробництва у промисловості скоротились на 4,5%.

Тобто в слабко диверсифікованих експортоорієнтованих секторах економіки, які внаслідок реалізації стратегій, спрямованих на першочерговий пошук ніш на зовнішньому ринку та недооцінку внутрішнього, на сьогоднішній день спостерігається згортання виробництва під дією комплексу зовнішніх «шоків».

Як наслідок, за підсумками 9 місяців після зростання виробництва у металургійній промисловості падіння обсягів становить 0,03 відсотка, у хімічному виробництві — 0,5 відсотка. В цілому темпи зростання обсягів промислового виробництва вже за підсумками 9 місяців уповільнились до 5,1 відсотків.

Також заради об’єктивності варто зазначити, що у поточному році відбувається погіршення ситуації і в розвитку харчової промисловості, що орієнтована на внутрішній ринок. У цьому виді промислової діяльності третій місяць поспіль триває тенденція щомісячного скорочення обсягів виробництва, яка призводить до суттєвого уповільнення кумулятивних темпів зростання: приріст у січні—вересні становив 3,3% (проти 4,4% у січні—серпні та 5,5% у січні – липні).

Розвиток харчової промисловості в цьому році стримує суттєве зменшення обсягів виробництва олії, м’ясної та молочної продукції, а також цукру-піску, отриманого з цукру-сирцю.

Таке уповільнення кумулятивних показників є результатом дії ряду факторів як з боку попиту, так і пропозиції.

Так, цього року внаслідок зростанням цін на продукцію харчової промисловості відбувалось обмеження попиту домогосподарств. Також мало місце втрата частки внутрішнього ринку через зростання імпорту харчових продуктів (перш за все, м’ясопродуктів), а також зниження пропозиції м’ясної та молочної продукції внаслідок зменшення сировинної бази (скорочення поголів’я великої рогатої худоби).

Після поступового «просідання» фондового ринку протягом перших 7 місяців, вже за 2 наступні місяці було зафіксоване аналогічне падіння і індекс ПФТС втратив ще 43 відсотка своїх позицій. Негативний вплив на зміну індексу ПФТС мали новини саме від гірничо-металургійного комплексу.

У відповідь на відтік валюти через вихід з фондового ринку розпочались девальваційні процеси і вже у вересні міжнародні валютні резерви скоротились на 0,6 млрд.дол. США.

Серед прискорюючих інфляційних чинників у вересні знову почали посилюватись негативні інфляційні очікування та конвертація заощаджень населення у іноземну валюту. В результаті на готівковому валютному ринку сформувалося значне від’ємне сальдо продажу/купівлі населенням іноземної валюти на рівні 1321 млн. доларів США.

Звичайно, такі тенденції не додають оптимізму. I ми розуміємо, що й наступний рік буде непростим з огляду на глобальні виклики, що стоять перед нашою економікою. Проте й у паніку впадати не варто.

В цілому економіка України, й навіть основні галузі-експортери мають певний резерв міцності, завдяки тому, що в останні роки зростання забезпечувалось не стільки розширенням експорту, скільки за рахунок активізації внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту.

Також у цьому році завдяки надзвичайно високим цінам на світових ринках у перші 8 місяців експортери отримали значні обсяги прибутку. У металургійні галузі прибутки збільшились на 36,3%, у хімічній та нафтохімічній промисловості у 2,7 разу. Крім того, ці галузі відносяться до тих видів промислової діяльності, які здатні профінансувати капітальні витрати за рахунок власних коштів, тобто відношення інвестицій до прибутку є значно меншим за одиницю. Звичайно, скорочення попиту на світовому ринку та цін негативне вплине на фінансовий стан підприємств. За оцінками Мінекономіки, якщо тенденції, що намітились у серпні-вересні у металургійному та хімічному комплексі триватимуть до кінця року, то:

— металургійна галузь втратить за 4 місяці 7—8 млрд. грн. прибутку і за підсумками року вийде на зростання прибутку на рівні 14,5% проти 36% за підсумками січня—серпня;

— хімічна галузь втратить 1,7–2,3 млрд. грн. і за підсумками року вийде на зростання прибутку на рівні 90% проти 170% за підсумками січня—серпня.

Задля мінімізації негативних впливів світової фінансової кризи на Україну в Міністерстві економіки розроблено заходи по наступних ключових напрямках:

По-перше, переглянути бюджети 2008—2009 рр., збільшити рівень державних капітальних витрат і розширити внутрішній інвестиційний попит, а отже і попит на будівельні послуги та на продукцію, що частково втратила зовнішні ринки, перш за все металопродукцію.

Йдеться про цільове збільшення бюджетних витрат на будівництво не тільки вже запланованих інфраструктурних об’єктів бюджетної сфери, але й на закупівлю доступного житла через застосування тендерних процедур із мінімізацією ціни житла і водночас — добудовою об’єктів із високим ступенем готовності.

Результатом буде зростання виробництва у будівельному комплексі, переорієнтація металургів на внутрішній ринок та зменшення кількості об’єктів незавершеного будівництва, у яких заморожено не тільки доходи громадян, але й боргові зобов’язання інвесторів.

Не є секретом, що розвиток будівництва мультиплікативно впливає на зростання в добувній промисловості, металургії, на транспорті тощо. Нам необхідно відновити зростання в цій галузі й вирішити весь комплекс пов’язаних із будівництвом фінансових та соціальних проблем.

Другий важливий напрямок — це підтримка платіжного балансу.

Міністерством економіки напрацьовано цілий пакет заходів, спрямованих на зменшення негативного торговельного сальдо, а також заходи спрямовані на забезпечення надходження фінансових ресурсів в Україну. Йдеться про проведення переговорів із міжнародними фінансовими організаціями стосовно нових запозичень, зокрема зі Світового банку в рамках системного проекту «Позика на політику розвитку», скорочення процедур укладання кредитних угод з міжнародними фінансовими організаціями по проектах з будівництва інфраструктурних об’єктів, включаючи об’єкти Євро-2012 та муніципальної інфраструктури, а також розблокування процесу приватизації.

Нещодавно КМУ було прийнято новий порядок ініціювання, підготовки та реалізації проектів економічного та соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, який значно прискорює проходження усіх зазначених процедур.

Щодо Стабілізаційного фонду, який ми запропонували створити, то вважаємо за необхідне використовувати його кошти, перш за все, на підтримку експортерів та інвесторів шляхом часткової компенсації кредитних ставок.

Хочу наголосити також на тому, що для підтримки платіжного балансу необхідно стати на заваді відтоку капіталу. Безперечно, ми не можемо втручатися в діяльність НБУ, але рекомендували б розглянути досвід Польщі в частині недопущення трансферту капіталу з дочірніх банків до материнських, та обмеження відтоку банківського капіталу рівнем 5% від статутного капіталу.

Третім важливим напрямом є стабілізація фондового ринку. Вважаємо що необхідно забезпечити розширення інструментарію фондового ринку і водночас для недопущення його фрагментації ринку та маніпулюванню цінами на ньому — посилити контроль за діяльністю професійних учасників фондового ринку.

Доцільно встановити мінімальні критерії обсягів торгівлі цінними паперами та статутного капіталу для організаторів торгівлі, що дають підстави для підтримання ліцензії на право здійснення діяльності з організації торгівлі.

Важливо також вдосконалити критерії лістингу цінних паперів у котирувальні списки фондових бірж та посилити відповідальність учасників ринку цінних паперів за маніпулювання цінами та використання інсайдерської інформації.

Четвертий, вкрай важливий напрям, пов’язаний із необхідністю мінімізації негативних соціальних наслідків, та досягненням консенсусу соціальних партнерів.

Ми плануємо провести консультації з представниками соціальних партнерів щодо прийняття узгоджених заходів з недопущення зростання безробіття, яке почало вже зростати в інших країнах світу.

Крім уже зазначених напрямів дії у сфері впливу Уряду, ми підготували ряд рекомендації НБУ щодо підтримки стабільності банківської системи та недопущення зловживань на валютному ринку України.

Багато з наших рекомендацій знайшли підтримку в НБУ та вже реалізовані. Загалом ми плідно співпрацюємо з НБУ й проводимо скоординовану антикризову політику.

Також уряд постійно проводить консультації з представниками бізнесу. Вже пройшли зустрічі з металургами, представниками фармацевтичної, легкої та харчової промисловості.

Зараз ми розглядаємо пропозиції дорадчих органів, що створені при Кабінеті Міністрів України. Тобто уряд при формуванні системи антикризових заходів також спиратиметься на позицію інвесторів та виробників. Такий підхід дозволить консолідувати зусилля всіх суб’єктів управління та господарювання.