Мертвий сезон
Виявляється, вербування «опозиціонерів» в околицях Києва йде повним ходом. За неофіційними даними, деяка не представлена в парламенті «політична сила», що має досвід проведення аналогічних заходів у березні цього року, переконує жителів сусідніх до столиці сіл зайняти принципову громадянську позицію. Оцінюючи при цьому день протистояння Президенту в 25 гривень. Пов’язувати початок агітаційної роботи на місцях з публічними і суперечливими заявами представників «четвірки» стосовно майбутніх акцій поки немає достатнiх пiдстав. Але стверджувати, що опозиціонери, які відстоюють ідеали демократії в теорії, на практиці не можуть вдатися до механізмів аж ніяк не демократичних, було б так само передчасно.
І справа тут не в симпатіях до тієї чи іншої політичної сили або фігури, не в «позиції» чи опозиції. Очевидно, що найближчі місяць—другий ми будемо свідками початку (або, швидше, чергового раунду) досить заплутаної політичної гри, передбачити розвиток подій і наслідки якої сьогодні не беруться навіть найсміливіші прогнозисти. Занадто багато запланували на цю осінь політики.
Очевидними, в цьому випадку, прийнято вважати тільки технології СПУ і БЮТ. Вони спробують організувати масові акції протесту в будь- якому випадку. Тобто незалежно від того, чи приєднаються до них Віктор Ющенко і Петро Симоненко. «Скривджені» у процесі поділу парламентських комітетів, вихованці Юлії Володимирівни й Олександра Олександровича навряд чи будуть допущені перед президентськими виборами до святая святих — бюджету на 2003 рік.
Що стосується Юлії Тимошенко, то її вересневу активність багато хто схильний пов’язувати ще й з активізацією роботи Генпрокуратури у справі ЄЕСУ. Але цю саму по собі неоднозначну версію (вже надто ризикованим для «газової принцеси» в даній ситуації може виявитися зайвий норов) пані Тимошенко категорично заперечує. Вона, нагадаємо, послідовно відстоює ідеали демократії і прозорої влади. Візьму на себе сміливість стверджувати, що Станіславський би «не повірив». Швидше за все, у неї просто немає виходу. Навіть якщо не згадувати її віце-прем’єрські «заслуги» — довго триматися за рахунок дивідендів демагогічної політики, не підживлюючи їх новими ідеями, складно. А залишати, в зв’язку з цим, без уваги таку неоднозначну дату в новітній історії Вітчизни, як зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, не логічно.
Але не менш нелогічною, з погляду законослухняного громадянина, виглядає і постановка питання про дострокові президентські вибори. Кому, як не їм, нашим «прозахідним прихильникам демократії», знати, що в цивілізованих державах які- небудь маніфестації (починаючи з виступів проти влади, наприклад, префектури, закінчуючи акціями антиглобалістів), базовані на природному прагненні громадян висловити свою принципову позицію з того чи іншого питання, без додаткових матеріальних стимулів, із чітким розумінням, за що і проти чого вони виступають.
А у нас представники «четвірки» («трійки», «двійки з половиною» — це, в даному контексті, не так важливо), судячи з їхніх заяв, дотримуються іншої думки. Можливо, що за законами джунглів вони й праві: в зграї вовків цивілізованою людиною бути непросто. А тут ще й пропрезидентську більшість організовують. Але, по-перше, міркувати про будівництво демократичного суспільства, ставлячи під сумнів його громадян букву Конституції, тоді як легітимних президентських залишилося чекати не так уже й довго, якось недемократично. А, по-друге, — і Юлія Тимошенко, і Віктор Ющенко ще не так давно і не думали над зміною «існуючого режиму». Тим паче, Віктор Андрійович до парламентських канікул говорив про довгострокову угоду, натякав, що «НУ» не проти «відкусити» пост прем’єра... За літо амбіції виросли і зміцніли?
Найважче в даних обставинах, здається, почуватиметься найбільш рейтинговий на сьогоднішній день політик — Віктор Ющенко. Хоч би тому, що у міру необхідності підтримувати імідж «месії» (а отже, займати більш принципову позицію в очах громадськості і, що набагато складнiше, але є для Віктора Андрійовича не менш важливим, — політичних союзників), суперечності всередині його фракції зростатимуть. Атмосфера там, як пояснюють інформовані джерела з «НУ», незважаючи на дощову погоду, розжарилася до краю.
Буде форсувати чи ні? Відповідь на давно поставлене Віктору Ющенку запитання вже дав Роман Безсмертний, який уповноважено заявив від «НУ» про «антипрезидентський» пакт чотирьох. І його вже спростували інші «наші». Позавчора агентство Інтерфакс-Україна повідомило, що головний парламентський бюджетник Петро Порошенко не менш повноважно, ніж Роман Безсмертний, заявив, що крапку в цьому питанні поставить політрада фракції наступного тижня. Отже, до 24 серпня (тоді, нагадаємо, «квартет» мав намір заспівати «режиму» ноту «фе») «НУ» вийде з більш чіткою позицією.
Таким чином, на нас чекає, всупереч прогнозам синоптиків, багата на «опади» осінь. Бюджет, програма дій уряду, не кажучи вже про податкову, земельну й інші реформи, обговорюватимуться в піні політичних інтриг навколо президентського крісла. І надії на найбільш нелівий парламент — у значенні давно очікуваних платником податків законів — можуть виявитися марними.
